2024

Постійне посилання на фонд

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/8257

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 61

Development of an automated measuring complex based on the Arduino platform
(2024) Rahulin Serhii V.; Рагулін С. В.
В даній роботі проведено аналіз наявних автоматизованих комплексів, виявлено їх недостатня гнучкість і відсутність простих комплексів. Зокрема відзначається повна відсутність малобюджетних комплексів. Виходячи з проведеного аналізу поставлена задача створення автоматизованого вимірювального комплексу, для використання в експериментальних дослідженнях методу інфрачервоної ехо-імпульсної дефектоскопії склопластикових конструкцій. Визначено вимоги, що пред’являються до автоматизованого вимірювального комплексу, і основні функції, які він повинен виконувати. На підставі сформованих вимог проведений обґрунтований вибір мікропроцесорної платформи Arduino. Ця платформа буде використовуватись в якості базового елементу при створенні автоматизованого вимірювального комплексу. Також було проаналізовано дослідження можливостей платформи Arduino, які були проведені раніше. Зроблено висновок, що можливості платформи використовуються не в повному обсязі. З урахуванням проведеного аналізу досліджень були розроблені алгоритми роботи платформи Arduino для управління лабораторним обладнанням, прийому і обробки експериментальних даних, а також процедури обміну даними між платформою і персональним комп’ютером. Зважаючи на розроблені алгоритми було створено програмне забезпечення, що дозволяє здійснювати паралельне управління декількома процесами при проведенні експериментів з використанням лабораторного стенду. Такими процесами є прийом та обробка експериментальних даних; передача експериментальних даних на персональний комп’ютер; управління допоміжним лабораторним обладнанням. Наукова новизна полягає в формуванні обґрунтованої гіпотези про можливість одночасного виконання декількох задач мікропроцесорною платформою Arduino при проведенні експериментальних досліджень з її використанням, а також підтвердження даної гіпотези при створенні автоматизованого вимірювального комплексу на базі даної платформи. Практична значимість полягає в розробці та впровадженні програмного забезпечення, створеного на основі зазначених алгоритмів.
Development of recommendations and proposals for increasing the volume of new generating capacities in the field of renewable energy sources in Ukraine
(Гельветика, 2024) Zaichenko Stefan V.; Trachuk Andrii R.; Зайченко С. В.; Трачук А. Р.
Метою цієї статті є розробка рекомендацій та пропозицій щодо збільшення введення нових генерувальних потужностей у сфері відновлювальних джерел енергії в Україні. Це включає аналіз поточного стану відновлюваної енергетики, виявлення ключових проблем і бар'єрів, а також формулювання стратегічних напрямків і конкретних заходів для стимулювання розвитку цього сектора. У дослідженні використовувались методи системного аналізу, експертного оцінювання, порівняльного аналізу та прогнозування. Було проведено детальний аналіз нормативно-правової бази України у сфері відновлюваної енергетики та вивчено досвід провідних країн у цій галузі. Основні дані для аналізу отримані з офіційних джерел, статистичних звітів та результатів опитувань ключових стейкхолдерів. Дослідження виявило ряд значущих бар'єрів для розвитку відновлюваної енергетики в Україні, таких як недосконалість нормативно-правової бази, обмежений доступ до фінансових ресурсів, недостатній розвиток інфраструктури та технічні проблеми. Водночас було визначено перспективні напрями розвитку, такі як вдосконалення законодавства, розробка стимулюючих фінансових механізмів, впровадження сучасних технологій, розвиток локальних ринків електроенергії та підвищення обізнаності громадськості щодо переваг відновлюваної енергетики. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному підході до аналізу проблем та перспектив розвитку відновлюваної енергетики в Україні, зокрема у виявленні нових можливостей для підвищення ефективності впровадження відновлюваних джерел енергії. Запропоновані заходи враховують міжнародний досвід та специфіку українських умов, що дозволяє зробити висновки та рекомендації максимально адаптованими до реальних потреб і можливостей країни. Практична значимість дослідження полягає у можливості використання розроблених рекомендацій та пропозицій для формування державної політики у сфері відновлюваної енергетики, а також для практичного впровадження на рівні окремих підприємств та регіонів. Реалізація запропонованих заходів сприятиме зростанню частки відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі України, зменшенню залежності від традиційних енергоносіїв, покращенню екологічної ситуації та підвищенню енергетичної безпеки країни.
Improved method of calculation of air coolers for ship refrigeration systems
(Гельветика, 2024) Lytosh Olena V.; Литош О. В.
Запропоновано уточнену методику теплового розрахунку хладонових повітроохолоджувачів, що враховує особливості експлуатації суднових систем рефрижерації. Особливості умов експлуатації річкового та морського флоту України висувають підвищені вимоги до системи рефрижерації, що забезпечує оптимальні режими перевезення вантажів, що швидко псуються, зберігання продуктів харчування для пасажирів та екіпажів суден та створення комфортних умов у суднових приміщеннях. Ефективність роботи систем рефрижерації багато в чому залежить від енергетичних втрат від зовнішньої незворотності, зумовлених кінцевими різницями температур в охолоджувальних приладах – хладонових охолоджувачах повітря, а останні – від інтенсивності теплоперенесення між повітрям, яке охолоджується і киплячим хлодоном. Аналіз умов експлуатації низькотемпературних охолоджувачів повітря, практики їх проектування, результатів теоретичних та експериментальних досліджень теплообміну в низькотемпературних охолоджувачах повітря показав, що однією з основних тенденцій у їх вдосконаленні є: поліпшення якості проектування та виготовлення шляхом проведення дослідницьких робіт, удосконалення методів розрахунку, застосування нових технологій. Метою дослідження є узагальнення власних дослідних даних по тепловіддачі на ребристій поверхні охолоджувачів повітря і при внутрішньотрубному низькотемпературному кипінні холодоагенту та уточнення методики теплового розрахунку повітроохолоджувачів, що враховує особливості експлуатації суднових систем рефрижерації. Запропоновано розрахункові залежності для визначення коефіцієнта тепловіддачі від повітря до трубно-пластинчастої поверхні з кроком ребер 3...6 мм, характерним для охолоджувачів повітря суднових систем рефрижерації. На основі результатів власних експериментальних досліджень уточнено рівняння для визначення коефіцієнта тепловіддачі при низькотемпературному кипінні хладону в горизонтальних трубках суднових охолоджувачах повітря та запропонована напівемпірична залежність, що узагальнює дослідні дані та враховує вплив масла на тепловіддачу при кипінні. Запропоновані рівняння для обчислення зовнішнього (від повітря до зовнішньої ребристої поверхні) та внутрішнього (при низькотемпературному кипінні холодоагенту) теплообміну використані в уточненій методиці теплового розрахунку охолоджувачів повітря, що враховує особливості експлуатації суднових систем рефрижерації (підвищений крок ребра і знижена температура кипіння).
Maritime sector and digital transformation
(Гельветика, 2024) Yalama Viktor V.; Khmelniuk Mikhailo H.; Yakovleva Olga Yu.; Trandafilov Volodymyr V.; Ялама В. В.; Хмельнюк М. Г.; Яковлева О. Ю.; Трандафілов В. В.
Метою цього дослідження є застосування проектування, орієнтованого на можливості (CDD), для підвищення енергоефективності холодильних систем у холодильному ланцюзі, з особливим акцентом на цифровій трансформації. Це включає оптимізацію ефективності енергетичної системи та інтеграцію надійної системи управління ризиками. Методологія. Моделювання за допомогою Petri Net і альфа-алгоритму були використані для оптимізації єфективності енергетичної системи за допомогою методів Process Mining. Методологія наголошує на розробці цифрового холодильного підприємства з використанням шаблону об’єктно-орієнтованого проектування та вдосконалення, орієнтованого на можливості. Для забезпечення доступу в режимі реального часу до важливої інформації та підтримки прийняття стратегічних рішень використовувалися аналітика даних, платформи Big Data для конкретного домену та децентралізовані ІТ-інтегровані платформи, адаптовані до операцій холодового ланцюга. Результати. Дослідження показало, що застосування методології проектування, орієнтованої на можливості, у холодильних системах призводить до значного підвищення енергоефективності, зменшення впливу на навколишнє середовище та покращення продуктивності системи. Інтеграція управління ризиками в об’єктно-орієнтовану структуру розробки, орієнтовану на можливості, уможливила комплексне керування даними, підтримку прийняття рішень у режимі реального часу та оптимізовані організаційні процеси, сприяючи підвищенню ефективності. Наукова новизна. Це дослідження підкреслює інноваційне застосування проектування, орієнтованого на можливості, для цифрової трансформації холодильних систем холодильного ланцюга. Дослідження пропонує підхід шляхом поєднання моделювання Petri Net, альфа-алгоритму та методів Process Mining для оптимізації енергетичних систем та ефективної інтеграції управління ризиками. Практичне значення. Отримані результати підкреслюють важливість проактивних заходів, спрямованих на управління кліматом, стійкість та енергоефективність у вирішенні складних завдань, пов’язаних із холодильним зберіганням, транспортуванням і системними компонентами. Цифрова трансформація холодового ланцюга визначена як вирішальна для досягнення стійких, ефективних та інтелектуальних рішень для охолодження, що забезпечує конкурентоспроможність організацій на ринку, що швидко розвивається. Практичне застосування цього дослідження підтримує зусилля промисловості щодо задоволення зростаючих попитів на охолоджене транспортування та холодильне зберігання за допомогою інтеграції інноваційних технологій.
Navigating Ukraine's logistic landscape: challenges, opportunities, and the perspectives
(2024) Vzhytynska Kseniia Yu.; Kotova Marina V.; Вжитинська К. Ю.; Котова М. В.
Метою цієї статті є надання всебічного та актуального аналізу логістичної індустрії в Україні, зосереджуючись на останніх подіях, викликах та можливостях. Досліджуючи результати сектору з 2019 по 2023 рік, ця стаття має на меті надати уявлення про поточний стан логістики в Україні та його значення в глобальному контексті. Методи. Методологія цього дослідження включає комбінацію якісних та кількісних методів дослідження для комплексної оцінки впливу логістичного ландшафту в Україні. Нижче ми наводимо основні використані методи: огляд літератури, збір даних: опитування, інтерв'ю, вторинні дані. Аналіз даних: кількісний і якісний аналіз. Вибір бази даних. Наукова новизна. Робота відзначається використанням актуальних статистичних даних, що надає чітке уявлення про економічний внесок сектору логістики в країну. Стаття не лише вказує на існуючі проблеми, але й висвітлює можливості подальшого розвитку, зокрема в контексті зростання електронної комерції, інфраструктурних інвестицій та цифровізації. Практична важливість. Дані щодо інфраструктури, законодавчого середовища та географічного розташування надають конкретну інформацію, яка може слугувати основою для прийняття ефективних бізнес-рішень та стратегій у політиці. Крім того, висвітлення успішних прикладів компаній, які адаптуються до умов логістичного ландшафту в Україні, служить натхненням для інших учасників ринку. Практичні висновки, отримані з цієї статті, сприяють більш обізнано му та стратегічному підходу до навігації у складних умовах логістичного сектора України. Результати. Сектор логістики в Україні має значний потенціал. Можливості для росту та інвестицій виявляються в розширенні електронної комерції, суттєвих інфраструктурних інвестиціях, стратегічному положенні України як важливого транзитного хабу, зростаючому інтересі з боку іноземних інвесторів, впровадженні новітніх технологій та збільшенні уваги до екологічної сталості.
Аналіз впливу зміни параметрів газодинамічних процесів при лазерному зварюванні на рівень механічних характеристик з’єднань зі сталі 09Г2С
(Гельветика, 2024) Соколовський М. В.; Сіора О. В.; Юрченко Ю. Ю.; Бондарєва В. І.; Бернацький А. В.; Sokolovskyi Mykola V.; Siora Oleksandr V.; Yurchenko Yurii Y.; Bondarieva Valentyna I.; Bernatskyi Artemii V.
При виготовленні різних конструкцій та деталей виробів різних галузей промисловості постало завдання вивчення особливостей газодинамічних процесів лазерного зварювання у різних просторових положеннях та їх впливу на характеристики зварних з’єднань. Мета даної роботи – аналіз впливу зміни параметрів газодинамічних процесів на рівень механічних характеристик зварних з’єднань зі сталі 09Г2С при лазерному зварюванні в різних просторових положеннях. Одержані в ході виконання досліджень наукові результати планується використати при відпрацюванні технологій лазерного зварювання виробів різних галузей промисловості. З метою вивчення даної проблеми, було проведено ряд експериментальних робіт, включаючи виготовлення серії експериментальних зразків стикових зварних з’єднань у різних просторових положеннях з використанням різних систем газового захисту та напрямків зварювання, випробування цих зразків на розтяг, вимірювання їх мікротвердості, а також вивчення мікроструктури шліфів. На базі даних, отриманих з допомогою експерименту, було проаналізовано вплив відносного просторового положення заготовки, зварювальної головки та газового захисту на ванну розплаву та характеристики зварних з’єднань при лазерному зварюванні в різних просторових положеннях. Після виконання робіт було визначено, що при лазерному зварюванні низьколегованих сталей, застосування аргону і, більшою мірою, суміші аргону з вуглекислим газом, призводять до підвищення твердості металу швів за рахунок зростання кількості і твердості бейнітної складової. При цьому, під час лазерного зварювання сталі 09Г2С підвищений вміст марганцю сприяє збільшенню твердості з’єднання. Встановлено, що в додачу до використання системи газового захисту, швидкість охолодження рідкого металу підвищувалася, що є причиною додаткового зростання твердості. Застосування суміші 80 %Ar + 20 %CO2 призводить до невеликого (10...30 %) збільшення ширини швів в поєднанні зі значним поліпшенням формування верхнього посилення і усуненням схильності до утворення підрізів.
Аналіз особливостей малих суден і розробка методу їх початкового проектування
(2024) Бондаренко О. В.; Кротов О. І.; Кротов А. О.; Bondarenko Oleksandr V.; Krotov Oleksandr I.; Krotov Andrii O.
Мета. У роботі розглянуто питання створення методики розробки проектів малих суден на початковому етапі. Ці судна можуть знайти широке застосування в різноманітних галузях промисловості і сферах діяльності суспільства. Вони відносяться до суден з широким спектром виконуваних ними функцій: перевезення невеликих партій вантажу і груп людей на зовнішніх і внутрішніх рейдах, по ріках і озерах, а також функцій службово-роз’їзних суден, суден для лову риби у внутрішніх водоймах і прибережних морських районах, проведення водолазних і гідрографічних робіт, освоєння прибережного шельфу, обслуговування флоту тощо. Тому створення проектної бази по цим суднам і розробка проектів різних призначень на початковій стадії є актуальною задачею. Методика. Розглянуто архітектурно-конструктивні особливості малих суден за призначенням, в тому числі портових робочих катерів і буксирів залежності від того, чому віддається перевага при проектуванні: буксирувальним операціям або перевезенню людей і забезпечення. На основі проведеного аналізу особливостей функціонування і архітектурно-конструктивних ознак, а також головних розмірів, їх відношень і характеристик малих суден різних призначень розроблені основні положення методики їх початкового проектування. Розглянуто питання техніко-економічного обгрунтування проекту судна, вибору його основних елементів і характеристик з урахуванням призначення, особливостей експлуатації, форми корпусу, забезпечення безпеки плавання в умовах дії вітру і хвилювання. Зазначені питання дають можливість сформувати математичну модель проектованого малого судна, яка являє собою сукупність математичних виразів, які описують реально існуючі зв’язки між основними елементами і характеристиками судна та розміром витрат з урахуванням обмежень за умовами побудови, експлуатації, морехідними і експлуатаційно-технічними якостями. Наукова новизна. У роботі розглянуті питання створення методики розробки проектів малих суден на початковому етапі, яка базується на використанні математичного моделювання і програми оптимізації. Ця програма здатна здійснювати пошук оптимального рішення у двох напрямках: продукт-рієнтований пошук, направлений на створення судна як продукта промисловості, і систем-орієнтований пошук – на урахування умов експлуатації судна як складної системи. Практична значимість. Основні положення розглянутої в роботі методики початкового проектування можуть бути використані в задачі вибору оптимального з точки зору економічності та надійності експлуатації проектного рішення малого судна на етапі початкового проектування.
Аналіз особливостей сучасних роботів-маніпуляторів
(Гельветика, 2024) Угольніков Г. Г.; Недо А. О.; Герасін О. С.; Uholnikov Hennadii H.; Nedo Anton O.; Gerasin Oleksandr S.
Мета. Метою даної статті є проведення комплексного огляду сучасного стану та перспектив робототехніки у сфері роботів-маніпуляторів, визначення ключових аспектів розвитку технологій у цій галузі, а також виявлення можливих шляхів вирішення існуючих технологічних проблем. Методика. Для досягнення поставленої мети використовувалися методи пошуку науково-технічної літератури, аналізу, класифікації, систематизації та узагальнення наявних даних про робототехнічні рішення. На основі знайдених ключових галузевих публікацій проведено комплексний аналіз особливостей готових проектів сучасних роботів-маніпуляторів. Використовуючи системний підхід, сформовано узагальнену функціональну схему робота-маніпулятора, визначено засоби підвищення ефективності його складових. Виділено основні класифікації роботів за рухомістю, кінематикою та призначенням. Відповідно до класифікацій проведено порівняльний аналіз різних типів роботів, виявлено їх переваги та недоліки. За допомогою методу узагальнення обґрунтовано доцільність подальших досліджень у напрямку роботів-маніпуляторів на підвісних кабельних системах, визначено ключові аспекти, які впливають на розвиток галузі в цілому, ідентифіковані поточні важливі задачі для інженерів та дослідників. Результати. У результаті аналізу були виявлені основні технологічні проблеми у галузі робототехніки, зокрема: інтеграція технологій, безпека використання, продуктивність та енергоефективність. Також були визначені новітні інженерні рішення та технології, які революціонізують цю галузь, такі як: засоби штучного інтелекту, машинне навчання, системи обчислення та Інтернет-речей. Аналіз ключових досягнень та інновацій робототехнічних рішень дав змогу виявити можливості розширення застосувань роботів-маніпуляторів у нові сфери, такі, як сільське господарство, медицина, обслуговування та ін. Практична значимість. Проведений аналіз сприятиме подальшому розвитку сучасних технологій у галузі робототехніки та їх ефективному застосуванню в практиці. Отримані результати можуть бути корисними для фахівців у галузі робототехніки, дослідників, студентів та всіх зацікавлених у цьому напрямку. Вони надають узагальнену картину сучасного стану та напрямків розвитку роботів-маніпуляторів, а також допоможуть визначити можливості застосування цих технологій у практичних сферах, що має важливе значення для подальшого розвитку робототехніки.
Аналіз ролі фахівців із тестування та забезпечення якості
(Гельветика, 2024) Трофименко О. Г.; Соколов А. В.; Чикунов П. О.; Ахмаметьєва Г. В.; Атанасевич А. О.; Trofymenko Olena G.; Sokolov Artem V.; Chykunov Pavlo O.; Akhmametieva Hanna V.; Atanasevych Anastasiia O.
Статтю присвячено висвітленню питань фахової і злагодженої роботи команди спеціалістів з контролю та забезпечення якості, адже від неї багато в чому залежить успіх програмних проєктів. На фахівців з тестування та забезпечення якості ПЗ покладається велика відповідальність. Залежно від розміру компанії та масштабів проєкту команда тестувальників може складатися з різної кількості та різного роду фахівців з тесту вання: тестувальники програмного забезпечення, інженери з тестування, аналітики тестування та спеціалісти з контролю якості програмного забезпечення та інші. Кожен з них відповідає за свою ланку роботи і має свою зону відповідальності, що в решті решт сприяє розподілу обов’язків та більш якісному підходу до розподілу та виконання роботи. Метою роботи є дослідження ролі різних спеціалістів із забезпечення якості програмного забезпечення та важливість навчання тестуванню здобувачів вищої освіти спеціальностей, які стосуються розробки ПЗ. Методика. У статті розглянуто та систематизовано ролі, обов’язки та навички різних фахівців команди з тестування. Результати. З’ясовано, що в когорту можливих професій команди з контролю якості та тестування входять: тестувальник ПЗ (QA Tester або Software Tester); інженер з автоматизації тестування (Test Automation Engineer); інженер з тестування (QA Engineer, QE); спеціаліст з тестування (QА Specialist, QS); спеціаліст з контролю якості (QС Specialist); аналітик тестування (QA Analyst); лідер із забезпечення якості (QA Lead, Team, QA Teach Lead); менеджер із забезпечення якості (QA Manager, QA Architect); голова (керівник) із забезпечення якості (Head of QA, Director of QA). Залежно від досвіду роботи в компаніях, рівня фаховості і відповідальності в окремі посади виділяють позиції: Intern/Trainee QA (стажер), Junior QA (новачок), Middle QA та Senior QA. Також залежно від способу проведення тестування ПЗ для QA Engineer розрізняють позиції: Manual QE, Automation QE та General QE. Для підвищення кваліфікації своїх фахівців з розробки і тестування ПЗ ІТ-компанії проводять регулярні тренінги і навчальні курси. Практична значимість. Досліджено роль набуття програмних результатів навчання і компетентностей щодо тестування створюваних програмних продуктів у здобувачів вищої освіти українських університетів, які навчаються за спеціальностями, що стосуються розробки ПЗ.
Аналіз сучасних моделей контекст орієнтованих систем надання відповідей
(2024) Вишняк М. Ю.; Пироженко М. Ю.; Vyshniak Mykhailo Yu.; Pyrozhenko Mykhailo Yu.
Системи надання відповіді – це інформаційні системи для пошуку відповідей на запитання, які користувач ставить природною мовою. Ця дисципліна є одним з головних напрямів обробки текстів природних мов та інформаційного пошуку, що має практичне застосування в різних сферах, зокрема, в культурі, мистецтві, освіті, науці, медицині, економіці та бізнесі. У стандартному формулюванні задачі пошуку відповідей, вхідними даними для контекст орієнтованої системи надання відповідей є контекст та запитання до контексту. Надійні моделі та методи дозволяють системі надання відповідей надати користувачу більш точні відповіді, економить його зусилля та дають можливість приймати швидкі рішення. Мета. Аналіз стану розвитку методологічної бази розробки інформаційних систем, збагачення інструментарію обробки природної мови для української мови, зокрема, для побудови систем надання відповідей. Методика. Дослідження проводилось з використанням системного підходу, методів абстрагування, системного аналізу, порівняння та синтезу. Результати. Нами розглянуті окремі компоненти контекстно-орієнтованих систем надання відповідей, що призначені для ранжування та вилучення відповідей, інструменти та моделі для їх побудови. Наукова новизна. Було вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в огляді окремих компонентів, а саме компонентів для ранжування та вилучення відповідей, контекстно-орієнтованих систем надання відповідей, обґрунтуванні моделей та інструментів для їх побудови. Практична значимість. Полягає в можливості застосування наукових положень та висновків дослідження для розробки та впровадження систем надання відповідей; у процесі викладання дисциплін з обробки природних мов у вищих навчальних закладах; під час написання посібників з обробки природних мов; під час проведення прикладних досліджень.
Аналіз сучасного стану методів оцінювання трудомісткості розробки програмного забезпечення
(2024) Фаріонова Т. А.; Орєхов О. С.; Farionova Тetyana A.; Oriekhov Oleksandr S.
Оцінка трудомісткості розробки програмного забезпечення є важливим показником для формування бюджету та планування часу розробки програмного проєкту. Вибір коректних методів та моделей оцінки трудомісткості розробки ПЗ в залежності від методології розробки, дозволяє отримати достовірну інформацію щодо планування програмного проєкту. Метою роботи є аналіз сучасних методів оцінювання трудомісткості розробки програмного забезпечення (ПЗ), визначення їх переваг та недоліків, для подальшого використання при створенні ІТ-проєктів із застосуванням певних фреймворків, технологій, враховуючи призначення ПЗ та мови розробки. Обʼєктом дослідження є процес оцінювання трудомісткості розробки ПЗ. Предметом дослідження є методи, підходи та моделі оцінювання трудомісткості розробки ПЗ. В роботі розглядаються алгоритмічні та неалгоритмічні методи для оцінки трудомісткості розробки ПЗ. Оцінка неалгоритмічними методами, які базуються на неструктурованих експертних судженнях, є ненадійною. Алгоритмічні методи використовують параметричну оцінку та побудовані на основі математичного апарату. Методи на основі штучного інтелекту та моделей машинного навчання, використовують вже існуючу інформацію по проєктам та побудовані на основі певних наборів даних. Розробка нелінійних регресійних моделей на основі нормалізуючих перетворень дає змогу покращити достовірність оцінювання трудомісткості та тривалості розробки проєктів ПЗ, враховуючи ймовірнісний характер розподілу емпіричних даних. У висновку зазначено, що існуючі підходи потребують удосконалення сучасних методів оцінки трудомісткості розробки ПЗ для підвищення точності відповідної оцінки. Визначено, що одним з основних факторів, який впливає на успішність виконання проєктів з розробки ПЗ та дозволяє вчасно завершувати такі проєкти, є достовірність оцінювання трудомісткості та тривалості цих проєктів, які залежать від моделей та методів оцінювання. Перспективи подальших досліджень спрямовані на вдосконалення існуючих та розробку нових моделей оцінювання розробки ПЗ з урахуванням особливостей Agile методології, категорій ПЗ, фреймворків і мов програмування.
Аналіз технологій очищення стічних вод з використанням відходів теплоелектростанцій в якості адсорбенту
(2024) Залевська І. В.; Гурець Л. Л.; Zalevska Iryna V.; Hurets Larysa L.
Постійне зростання обсягів забруднення водних об’єктів внаслідок антропогенного впливу, у тому числі через військові дії, потребує негайного пошуку нових безпечних, економічно вигідних та легких в обслуговуванні методів очищення. Золошлакові відходи теплоелектростанцій, які є складною сумішшю мінеральних речовин, складуються в золошлаконакопичувачах та вважаються забрудниками довкілля. Наприклад, вони можуть бути використані у будівництві доріг як будівельний матеріал, в очищенні стічних вод. Золошлаки можуть бути використані в очищенні стічних вод методом адсорбції, фільтрації, іонообміну, коагуляції, фотокаталізу. Серед цих методів адсорбція є найпоширенішим, простим, екологічно безпечним та ефективним методом очищення стічних вод, тому розглядаються золошлаки як ефективний адсорбент у процесах очищення стічних вод методом адсорбції. Відходи теплоелектростанцій майже не утилізуються в Україні, а тільки накопичуються у золовідвалах, що робить їх дешевою та розповсюдженою сировиною для очищення стічних вод. Тому у цьому дослідженні проаналізовано потенціал використання золошлакових відходів теплоелектростанцій як ефективного адсорбента для очищення стічних вод від важких металів. Метою роботи є аналіз можливості, доцільності та безпечності використання відходів теплоелектростанцій в якості адсорбенту при очищенні стічних вод від важких металів. Результати досліджень підтверджують, що хімічний склад та властивості золошлакових відходів залежать від типу вугілля та умов їхнього утворення. Золошлаки відповідають основним вимогам до адсорбентів щодо великої питомої поверхні, пористості, морфології, а їх сорбційна ємність може бути покращення, а хімічний склад підлаштований за допомогою попередньої обробки кислотою, лугом або теплової обробки. Цей метод може бути ефективним як з точки зору якості очищення стічних вод, так і з економічної перспективи, оскільки використання відходів теплоелектростанцій як адсорбенту сприяє їхній утилізації та зменшує негативний вплив золовідвалів на навколишнє середовище. Результати досліджень можуть бути використані як науково-теоретичне підґрунтя для проведення подальших досліджень з оптимізації та реалізації на практиці.
Аналіз ходовості яхт напівтонного класу
(Гельветика, 2024) Казарєзов А. Я.; Пащенко М. Ю.; Пащенко Ю. М.; Kazariezov Anatoliy Ya.; Pashchenko Mykola Y.; Pashchenko Yuriy M.
Метою дослідження є вдосконалення процесу проектування обводів крейсерсько-перегонових яхт напівтонного класу на початкових стадіях проектування. Методика. За методами чисельного моделювання проведено аналіз впливу обводів яхт на ходові якості з метою зменшення опору. Результати. В статті розглядаються форми обводів крейсерсько-перегонових яхт «напівтоного» класу (з перегоновим балом IOR = 6,6) які є оптимальним варіантом яхти для морських перегонів. «Напівтонники» швидкохідні, легше справляються із зустрічною хвилею, мають більші можливості підбору вітрил в залежності від вітрових умов. У той же час, в порівнянні з «однотонником», яхта «напівтоного» класу має меншу осадку, вдвічі меншу водотоннажність і відповідно вартість. Як показують попередні дослідження, універсальний «напівтонник» може стати базовою моделлю для створення ряду сучасних відносно легких і недорогих крейсерсько-перегонових яхт. Кажучи про універсальність «напівтонників», ми маємо на увазі те, що їх можна використовувати в самих різних умовах. Досвід плавання в мілководних районах морських заток, великих річок і озер підказує, що при осадці 1,2 м яхта може підходити до необладнаних берегів. Для таких умов, безсумнівно, буде зручний варіант яхти з двома укороченими фальшкілями – з осадкою 1,1–1,2 м. Для чисто морських умов в тому ж корпусі може бути зроблений кільовий варіант яхти з осадкою 1,8–2,1 м. В віртуальному середовищі за допомогою комплексу програм «Bentley Engineering» зроблено формування теоретичної поверхні трьох варіантів яхт: з радіальним корпусом, корпусами типу IOR та «шарпі», розраховані вітрильні поляри ходовості, забезпечені вимоги класифікаційного товариства до їх остійності. Пропонуємий проект яхти напівтонного класу з обводами типу шарпі має гарні ходові якості і може бути запропонований до самостійної побудови аматорами з листового матеріалу. Наукова новизна. У роботі розглянуті питання створення методики розробки обводів яхт напівтонного класу на початковому етапі, яка базується на використанні математичного моделювання. Практична значимість. Основні положення розглянутої в роботі методики початкового проектування можуть бути використані в задачі вибору оптимального з точки зору економічності та ефективності експлуатації проекту яхт.
Бізнес-аналіз та проектний менеджмент в ІТ: ефективні стратегії та практики
(Гельветика, 2024) Ольховська О. О.; Парфьонова Т. О.; Бражніченко А. О.; Olkhovska Olena V.; Parfyonova Tatiana O.; Brazhnichenko Artur O.
В умовах швидкого розвитку інформаційних технологій та зростаючих вимог до ефективності бізнес-процесів, компанії стикаються з необхідністю впровадження ефективних методів бізнес-аналізу та проектного менеджменту. Ця тема є критично важливою для успішного управління ІТ-проектами та забезпечення конкурентоспроможності на ринку. Метою дослідження є вивчення та узагальнення найкращих практик бізнес-аналізу та проектного менеджменту в ІТ, а також розробка рекомендацій для їхнього застосування на практиці. Особливу увагу приділено аналізу ефективних стратегій управління ІТ-проектами, виявленню ключових факторів успіху та розгляду інструментів, що сприяють підвищенню продуктивності та якості виконання проектів. Методика. Для досягнення поставленої мети у роботі використано кількісні та якісні методи дослідження, включаючи аналіз літератури, аналіз успішних ІТ-проектів. Методологія дослідження включає збір і обробку даних, інтерпретацію результатів з метою виявлення ефективних стратегій та практик. Результати. В роботі досліджено основні принципи, стратегії та практики бізнес аналізу та проектного менеджменту, зокрема їх взаємодію та вплив на ефективність реалізації ІТ-проектів. Стаття охоплює аспекти співпраці та комунікації між бізнес аналітиками та проектними менеджерами, важливість гнучкості та адаптивності у сучасному проектному середовищі, а також детально розглядає стратегії та практики, що сприяють підвищенню ефективності ІТ-проектів. Зокрема, розглядаються гнучкі методології (Agile, Scrum), використання сучасних інструментів для управління проектами та бізнес аналізу (Jira, Trello, MS Project), постійне навчання та розвиток команди, регулярний зворотний зв’язок та оцінка ефективності, а також управління ризиками та орієнтація на потреби клієнтів і кінцевих користувачів. Результати дослідження демонструють, як інтеграція цих елементів сприяє успішній реалізації ІТ-проектів, підвищенню продуктивності команд та задоволеності клієнтів. Новизна роботи включає узагальнення результатів дослідження, практичні рекомендації та інноваційні підходи для покращення бізнес аналізу і проектного менеджменту. Практична значимість. Результати дослідження показують, що успіх ІТ-проектів значною мірою залежить від правильно організованого бізнес аналізу та ефективного управління проектами. Запропоновані стратегії та практики можуть бути використані для покращення продуктивності та якості виконання ІТ-проектів, зменшення ризиків та підвищення задоволеності зацікавлених сторін.
Вдосконалення технологічної системи аспірації в процесах транспортування сипких матеріалів на прикладі дільниці коксосортування
(Гельветика, 2024) Галай В. А.; Максимова Н. М.; Halay Volodymyr A.; Maksymova Nataliia M.
Мета. Метою досліджень є пошук оптимального варіанту вдосконалення системи аспірації існуючої установки сортування коксу для забезпечення якості повітря в робочих зонах обслуговуючого персоналу, зменшення екологічного навантаження на навколишнє середовище, виконання норм встановлених законодавством та оптимізацію операційних витрат виробництва. Методика. Задля дослідження удосконалення шляхів видалення забрудненого повітря із робочих зон персоналу на дільниці коксосортування коксового цеху було проведено інструментальне вимірювання вмісту коксового пилу в повітрі робочих зон приміщень коксосортувалки під час роботи установки та повторне вимірювання в тих самих точках без використання газоочисної установки. Основні параметри рукавного фільтру визначено розрахунково. Результати. Якість повітря в робочих зонах і повітря, яке скидається, є задовільною, оскільки відповідає встановленим нормативним значенням, але в контексті сучасних тенденцій спрямованих на підвищення вимог щодо якості повітря та показників ресурсо- та енергоефективності виробництва набуває актуальності подальше дослідження вдосконалення систем аспірації та газоочисної установки на дільницях коксосортування коксового цеху. Для очищення повітря від пилу, що надходить від місць пересипів грохотів та валкових сит, установку аспірації та очищення газів доцільно або реконструювати, або замінити з причин виявлення ряду експлуатаційних недоліків: ускладнена наладка розподілу газового потоку; схильність газоходів до абразивного зношення; гідравлічний опір розгалуженої системи газоходів; неможливість підлаштовувати систему під фактичні потреби виробничого процесу. Доцільно зменшити продуктивність аспіраційного пристрою до мінімально можливої з урахуванням забезпечення припинення виходу пилу з укриття, шляхом встановлення місцевих пиловсмоктуючих пристроїв. Наукова новизна. Виявлені та обґрунтовані шляхи вдосконалення системи аспірації та газоочисної установки на дільниці коксосортування коксового цеху за рахунок застосування аспіраційних пристроїв місцевої дії оптимальної продуктивності. Практична значимість. Обґрунтовано використання місцевих пилозахисних пристроїв, що спрощує повернення уловленого пилу в технологічний процес та значно зменшує витрати енергії на виробництво коксу.
Визначення раціональних структур схемних рішень енергетичних установок надводних кораблів при розкритті невизначеності цілі
(Гельветика, 2024) Борисов В. Є.; Кузнецов Г. В.; Borysov Vadym E.; Kuznetsov Heorhii V.
Раціональна структура корабельних енергетичних установок при розташуванні в машинному відділенні базується на умовах живучості, енергетичної ефективності та компактності. Наведені умови мають певні протиріччя і потребують обґрунтування оптимізаційного рішення шляхом розкриття невизначеностей при технічних обмеженнях внаслідок класу надводного корабля. При розкритті невизначеностей корабельнихенергетичних установок розгляд варіантів пов’язаних з досягненням цілі та урахуванням дії зовнішньої середи потребують використання різних методів. Метою дослідження є визначення раціональної структури схемних рішень корабельних енергетичних установок в машинному відділенні корабля на умовах технічних обмежень. Метод дослідження структури складних технічних систем базується на теорії систем та системному аналізі з використанням математичного апарату теорії графів. Отримано наступні результати: визначено використання окремих варіантів структурних схем енергетичних установок для надводних кораблів зі швидкістю повного переднього ходу від 25 до 60 вузлів, що обґрунтовує використання дизельної установки при швидкостях до 25 вузлів, газотурбінних і комбінованих установок CODOG, CODAG та COGAG при швидкостях від 30 до 44 вузлів, комбінованих установок CODOG, CODAG та COGAG при швидкостях більше 45 вузлів; структурні схеми енергетичних установок надводних кораблів за показниками діаметру структури, зв’язковості елементів, її ступеня централізації та складності мають наступні топологічні властивості: дизельна установка – компактна, не складна, але має задовільні показники живучості та нерівномірності завантаження; CODOG – відносно компактна, більш складна, живуча і рівномірно завантажена; CODАG – має підвищені габарити, складна, але живуча і рівномірно завантажена; COGOG – компактна, більш складна, живуча і рівномірно завантажена; COGАG – має підвищені габарити, більш складна, живуча і менш рівномірно завантажена. Технічна реалізація елементів корабельної енергетичної установки в її складі залежить від вихідних даних і пов’язана з пошуком узагальненої цілі на базі сукупності заданих технічних характеристик та їх кількісних оцінок.
Визначення теплопровідності композиційних матеріалів з поліетиленовою матрицею методами молекулярної динаміки
(Гельветика, 2024) Омельчук І. В.; Карвацький А. Я.; Omelchuk Iryna V.; Karvatskii Anton Ya.
Відомо, що створення нових композиційних матеріалів класичними методами є складною задачею, що пов’язана зі значними витратами матеріальних і часових ресурсів. Тому виникає потреба у застосуванні альтернативних підходів, до яких належать методи молекулярної динаміки (МД), що є потужним інструментом для теоретичного дослідження фізичних властивостей полімерних композиційних матеріалів ще на етапі їх розробки, тобто без створення експериментальних зразків. Мета. Визначення ефективної теплопровідності полімерних композиційних матеріалів з поліетиленовою (polyethylene (PE)) матрицею і армуючими наповнювачами із вуглецевих нанотрубок (carbon nanotubes (CNT) і графену (graphene (GR)) з використанням МД моделювання. Методика. У роботі використано метод Green–Kubo з рівноважним підходом МД, за яким тензор другого рангу теплопровідності молекулярної системи визначається за флуктуаційно-дисипаційною теоремою, в якій поєднується середнє значення за ансамблем автокореляції теплового потоку з теплопровідністю. Результати. З використанням LAMMPS здійснено МД моделювання ефективної теплопровідності – ¬eff молекулярних систем PE-pure і нанокомпозитів PE-CNT, PE-GR за різної об’ємної частки наповнювача – ¬ на інтервалі температур (275–350) К. Достовірність отриманих результатів МД підтверджено верифікацією через порівняння поточних даних теплопровідності PE-pure з експериментом. Показано, що різниця між експериментом і даними МД моделювання становить: за температури 275 К – - 4,9 %, а за 350 К – ¬ 0,8 % і залежність ¬eff T має спадаючий характер з ростом температури як і в експерименті. Також виконано порівняння даних МД моделювання ефективної теплопровідності PE-CNT і PE-GR з відповідними даними розрахованими за теоретичними залежностями для полімерних композиційних матеріалів. Встановлено, що теоретичні залежності дають занижені на (7–27) % значення ефективної теплопровідності порівняно з МД моделюванням. Наукова новизна. Отримано функціональні залежності ефективної теплопровідності PE-pure, PE-CNT і PE-GR від температури на інтервалі (275–325) К та різної об’ємної частки наповнювачів та залежності ¬ – eff за температури 293 К для PE-CNT і PE-GR. Практична значимість. Отримані дані з ефективної теплопровідності нанокомпозитів PE-CNT і PE-GR потрібні для розв’язання задач теплового стану та незв’язаної термопружності в умовах експлуатації виробів з нанокомпозиційних матеріалів в континуальному наближенні.
Використання добавки водневмісного газу для поліпшення показників двигуна з іскровим запалюванням за роботи на зрідженому нафтовому газі
(Гельветика, 2024) Шуба Є. В.; Панін М. І.; Shuba Yevhenii V.; Panin Mykola I.
Мета. Дослідити вплив добавки водневмісного газу на показники двигуна з іскровим запалюванням, за роботи на зрідженому нафтовому газі в різних швидкісних та навантажувальних режимах. Методика. Експериментальні та розрахунково-теоретичні методи. Результати. Встановлено, що за роботи двигуна на зрідженому нафтовому газі з добавкою водневмісного газу найбільша економія палива спостерігається за роботи двигуна в режимах малих навантажень і за невеликої частоти обертання колінчастого вала. Зокрема за роботи двигуна при різних навантаженнях з частотою 1400 хв-1 годинна витрата палива в середньому зменшується на 8.6 % порівняно з витратою палива за роботи двигуна без добавки Н2/О2, за роботи з частотою 5000 хв-1 – в середньому на 4 %. За роботи двигуна без навантаження в різних швидкісних режимах (від 1400 до 5000 хв-1) витрата палива знижується в середньому на 9.9 %. При збільшенні навантаження економія палива знижується до 4.2 % за роботи з навантаженням 100 Н∙м. Концентрації СО знижуються в середньому на 7.7–19.8 %. Концентрації незгорілих вуглеводнів CmHn знижу ються в середньому на 6.8–11.2 %. За роботи двигуна з добавкою водневмісного газу концентрації оксидів азоту NOx зростають в середньому на 7.7 % у всьому діапазоні швидкісних та навантажувальних режимів. Наукова новизна. Встановлено, що добавка водневмісного газу приводить до поліпшення паливної економічності та зниження концентрацій продуктів неповного згорання у відпрацьованих газах двигуна з іскровим запалюванням за роботи на зрідженому нафтовому газі в різних швидкісних та навантажувальних режимах. Практична значимість. Практичну значимість одержаних результатів становлять поліноміальні залежності, що дозволяють визначити вплив добавки водневмісного газу на паливо-економічні та екологічні показники двигуна в широких межах швидкісних і навантажувальних режимів.
Вплив електричного поля на формування екситонного випромінювання в компенсованому арсеніді галію
(2024) Літвінова М. Б.; Дудченко О. М.; Штанько О. Д.; Карпова С. О.; Litvinova Maryna B.; Dudchenko Oleg M.; Shtanko Oleksandr D.; Karpova Svitlana O.
Екситонні спектри в електричних полях є носіями інформації про структуру напівпровідників. Така інформація є важливою для удосконалення технологічних процесів виробництва випромінюючих структур з арсеніду галію, який широко застосовується у галузі мікро- та наноелектроніки. Однак на цей час більшість досліджень, за схожих між собою експериментальних умов, характеризуються значними розбіжностями результатів. Це стосується як параметрів полів, що викликають гасіння крайового випромінювання GaAs, так і трактування отриманих результатів. Метою дослідження було вивчення зміни характеристик крайового випромінювання монокристалів сильно компенсованого нелегованого арсеніду галію в присутності електричних полів при температурі рідкого азоту. Були досліджені монокристали n-типу провідності, отримані методом Чохральського. Екситонні спектри в слабких електричних полях вивчалися фотолюмінесцентним методом при температурі рідкого азоту. Оптичними методами в кристалах також визначалася концентрація неконтрольованих домішок і глибоких центрів EL2. Було встановлено, що в компенсовоному матеріалі зниження інтенсивності екситонного випромінювання відбувається при значно нижчих значеннях електричного поля, ніж в некомпенсованому. Таке зниження не відповідає відомим механізмам розпаду екситонів в електричних полях. В роботі запропонований новий механізм розпаду екситонів в електричному полі для кристалів спеціально не легованого компенсованого GaAs. Он обумовлений наявністю флуктуації концентрації заряджених неконтрольованих домішок в кристалі. В результаті чого відбувається руйнування екситонних станів за рахунок екранування кулонівської взаємодії електронів та дірок при їх попаданні в область "хвостів" щільності станів. Надані розрахунки, що підтверджують реальність дії запропонованого механізму. Механізм є універсальним для будь-якого компенсованого низьколегованого напівпровідникового матеріалу і може надавати додаткові дані про структурні особливості кристалів. В свою чергу більш досконалий аналіз структури напівпровідників сприятиме підвищенню якості і відновлюваності параметрів приладів, що створюються на їх основі.
Дослідження аеродинамічної моделі типу «літаюче крило» засобами кінцево-елементного аналізу
(Гельветика, 2024) Колісніченко С. Ф.; Рагулін С. В.; Kolesnychenko Stanislav F.; Rahulin Serhii V.
З кожним роком все більше і більше галузей відкривають нові шляхи використання безпілотних літальних апаратів. Безпілотні літальні апарати знаходять широке застосування в різних сферах. Зокрема, застосування безпілотних літальних апаратів в специфічних сферах вимагає особливих зовнішніх форм. Так наприклад, використання відповідних аеродинамічних схем для зменшення відбивання радіохвиль, також для виконання авіаційно-хімічних робіт. Однією з поширених схем, що забезпечує невеликі і рівномірні індуктивні швидкості, що зменшує інтенсивність кінцевих вихорів, є схема безпілотного літаючого апарату типу «літаюче крило». Аеродинамічна схема «літаюче крило» є доволі перспективною для виконання авіаційно-хімічних робіт. Переваги, які вона має, позитивно впливають на якість робіт, які виконуються. Переваги схеми «літаюче крило» найбільш ясно виступають саме у важких літальних апаратах: зменшення опору, зменшення ваги, усунення можливості вібрації та бафтингу хвостового оперення. Особливість безхвостих літальних апаратів полягає в поздовжній стійкості, балансуванні, а також шляховій стійкості та керованості в горизонтальній площині, що досягаються без хвостового оперення. Однак негативним є те, що при високих аеродинамічних якостях дана схема має суттєві недоліки щодо забезпечення динамічних характеристик, тобто стійкості і керованості. Основними завданнями дослідження є визначення загальних аеродинамічних характеристик літального апарату типу «літаюче крило». Також потрібно провести порівняльний аналіз динамічних характеристик літальних апаратів нормальної схеми зі схемою «літаюче крило». Визначення аеродинамічних параметрів в різних режимах обтікання проводилось за допомогою методу кінцево-елементного аналізу. В роботі використовувалися такі методи дослідження як порівняльний аналіз, узагальнення, систематизація та синтез, математичне та комп'ютерне моделювання з використанням пакета програм кінцево-елементного аналізу ANSYS.

Переглянути

Перегляд 2024 за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування