Матеріали конференцій (КтаР)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Матеріали конференцій (КтаР) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 37
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Кондиціювання повітря машзалу газопоршневої установки електро-холодопостачання технологічного виробництва(2016) Радченко, М. І.; Трушляков, Є. І.; Грич, А. В.Документ Зональное кондиционирование воздуха машинного зала газовых двигателей автономного энергообеспечения пищевого производства(2017) Трушляков, Е. И.; Радченко, А. Н.; Грич, А. В.Документ Проектне теплове навантаження системи кондиціювання повітря і прирощення річного споживання холоду(2018) Трушляков, Є. І.; Радченко, А. М.; Стахель, А. А.; Кантор, С. А.; Зубарєв, А. А.Документ Оцінка ефективності реалізації встановленої холодопродуктивності систем кондиціювання повітря(2019) Трушляков, Є. І.; Радченко, А. М.; Ткаченко, В. С.; Смоляной, Є. C.; Кантор, С. А.; Trushliakov, E. I.; Radchenko, А. M.; Tkachenko, V. S.; Smolyanoy, Е. S.; Kantor, S. A.Анотація. Запропоновано підхід до аналізу ефективності використання встановленої (проектної) холодопродуктивності холодильних машин систем кондиціювання припливного повітря (СКПП) з урахуванням змін теплових навантажень у відповідності з поточними кліматичними умовами. При цьому порівнюють потенційно можливе вироблення холоду (виходячи з наявної встановленої холодопродуктивності) за певний період, як приклад – за найбільш теплий липень місяць, з її використанням на попереднє охолодження зовнішнього повітря до певної проміжної (порогової) температури, і подальше глибоке охолодження повітря при відносно стабільному тепловому навантаженні. Висунуто гіпотезу попередньої оцінки доцільності застосування регулювання холодопродуктивності за співвідношенням сумарних за деякий проміжок часу використання холоду на охолодження зовнішнього повітря і потенційно можливого вироблення холоду при повній реалізації наявної встановленої холодопродуктивності СКПП. Запропонований підхід до вибору раціональної встановленої холодопродуктивності СКПП та її розподілу відповідно до характеру зміни теплового навантаження у відповідності з поточними кліматичними умовами доцільно використовувати для визначення областей ефективного застосування енергозберігаючих способів реалізації холодопродуктивності, зокрема, акумуляцією та використанням надлишку холодопродуктивності при змінних теплових навантаженнях, частотного або іншого способу регулювання холодопродуктивності компресорів при відхиленнях теплового навантаження від номінального.Документ Підвищення ефективності трансформації теплоти гозового двигуна в холод використанням ступінчастої трансформації в ЕХМ і АБХМ(2019) Остапенко, О. В.; Грич, А. В.Документ Удосконалення системи кондиціювання зовнішнього повітря комбінованого типу(2019) Трушляков, Є. І.; Радченко, А. М.; Ткаченко, В. С.; Контор, С. А.; Trushliakov, E. I.; Radchenko, A. M.; Tkachenko, V. S.; Kantor, S. A.Анотація. Обґрунтовано напрям підвищення ефективності кондиціювання зовнішнього повітря в системах комбінованого центрально-місцевого типу шляхом раціонального розподілу теплового навантаження – витрат холодопродуктивності – центрального кондиціонера на зони змінного теплового навантаження відповідно до поточних кліматичних умов і відносно стабільної його величини, тобто витрат холодопродуктивності на подальше охолодження повітря на вході до системи місцевого кондиціювання рециркуляційного повітря в окремих приміщеннях. За результатами зіставлення значень надлишку виробництва холоду та його дефіциту за кожні 3 доби для раціонального проектного теплового навантаження системи кондиціювання (холодопродуктивності встановленої холодильної машини), яке забезпечує близьке до максимального річне виробництво холоду, та за відповідними величинами надлишку і дефіциту холодопродуктивності відповідно до поточних кліматичних умов по накопиченню за упродовж липня обґрунтована доцільність акумуляції надлишку холодопродуктивності центрального кондиціонера при знижених поточних теплових навантаженнях та її використання для покриття дефіциту холоду при підвищених теплових навантаженнях шляхом попереднього охолодження зовнішнього повітря. Розроблено схему комбінованої центрально-місцевої системи кондиціювання повітря, до складу якої входять підсистеми кондиціювання зовнішнього повітря в центральному кондиціонері та місцевого кондиціювання рециркуляційного повітря в окремих приміщеннях.Документ Ступенева ежекторно-абсорбційна система трансформації теплоти газового двигуна в холод(2019) Радченко, А. М.; Остапенко, О. В.; Radchenko, A. M.; Ostapenko, О. V.; Радченко, А. Н.; Остапенко, А. В.Виконано аналіз існуючої системи трансформації скидний теплоти ГД в холод. Встановлено значні втрати тепла. Запропоновано ступінчаста абсорбційної-ежекторна система, використання якої дає скорочення втрат теплоти і приріст холодопродуктивності системи до 18% при тепловому коефіцієнті ЕХМ рівним 0,2 .Документ Регулирование холодопроизводительности систем кондиционирования приточного воздуха(2019) Трушляков, Е. И.; Радченко, Н. И.; Ткаченко, В. С.; Trushliakov, E. I.; Radchenko, M. I.; Tkachenko, V. S.Анотація. Показано, що експлуатація систем кондиціювання приточного повітря (СКПП) відрізняється значними коливаннями теплового навантаження відповідно до поточних кліматичних умови. Це робить вельми проблематичним застосування в них холодильних компресорів з перетворювачами частоти, вельми ефективними при регулюванні холодопродуктивності замкнених систем кондиціювання повітря, в яких діапазон регулювання температури і, відповідно, коливання теплового навантаження порівняно незначний порівняно з охолодженням зовнішнього повітря. З метою аналізу ефективності регулювання холодопродуктивності СКПП зміною швидкості обертання електродвигуна поршневого компресора в конкретних кліматичних умовах весь діапазон зміни поточних теплових навантажень розбито на дві області відповідно до регулювання холодопродуктивності за допомогою перетворювача частоти: на область ефективного регулювання холодопродуктивності без енергетичних втрат (без зменшення холодильного коефіцієнта) від номінального до її порогового значення і область зниженої холодопродуктивності, що не регулюється частотним перетворювачем. Показано, що для самого теплого літнього місяця частка холоду, що витрачається на охолодження зовнішнього повітря до температури 10 °С при 50 % регулюванні холодопродуктивності, становить близько 10 % всієї його кількості, яка могла бути вироблена при номінальному навантаженні. При більш високих температурах охолодженого повітря, як і в більш прохолодні періоди навіть літніх місяців, вона ще менше. Це свідчить про невисоку ефективність регулювання холодопродуктивності СКПП зміною швидкості обертання електродвигуна поршневого компресора і необхідність застосування інших способів регулювання. Запропонований підхід до аналізу ефективності регулювання холодопродуктивності СКПП в конкретних кліматичних умовах дозволяє не тільки оцінити ефективність того чи іншого способу регулювання, а й виявити резерви підвищення ефективності використання встановленої холодопродуктивності.Документ Enhancing the Utilization of Gas Engine Module Exhaust Heat by Two-stage Chillers for Combined Electricity, Heat and Refrigeration(2019) Radchenko, Mykola; Radchenko, Roman; Ostapenko, OleksiyДокумент Метод распределения тепловой нагрузки в системе кондиционирования приточного воздуха(2019) Трушляков, Е. И.; Радченко, А. Н.; Зубарев, А. А.; Ткаченко, В. С.; Trushliakov, E. I.; Radchenko, M. I.; Zubarev, А. А.; Tkachenko, V. S.Анотація. Запропоновано метод визначення складових теплового навантаження системи кондиціонування припливного повітря (СКПП) з урахуванням поточних кліматичних умов експлуатації, який базується на гіпотезі розкладання поточних змінних теплових навантажень на відносно стабільну складову як базову для вибору встановленої (проектної) холодопродуктивності холодильної машини, що працює на номінальному або близьких йому режимах, і нестабільну теплове навантаження, що припадає на попереднє охолодження зовнішнього повітря при змінних поточних зовнішніх температурах. Для обґрунтування підходу до вибору складових теплового навантаження СКПП виконаний аналіз поточних значень питомих теплових навантажень на холодильну машину СКПП при охолодженні зовнішнього повітря від його змінної поточної температури до температур 10, 15 і 20 ºС. Показано, що виходячи з різного темпу приросту річного виробництва холоду, обумовленого зміною теплового навантаження у відповідності з поточними кліматичними умовами протягом року, необхідно вибирати таку проектне теплове навантаження на холодильну машину СКПП охолодження повітря (її встановлену потужність охолодження), яка забезпечує досягнення максимальної або близької йому річного виробництвау холоду при відносно високих темпах його збільшення. При цьому значення теплового навантаження, що припадає на попереднє охолодження зовнішнього повітря, розраховують за залишковим принципом як різницю раціонального загального теплового навантаження і її базової відносно стабільної складової. Запропонований метод доцільно використовувати при розрахунку проектних базових холодопродуктивностей холодильної машини СКПП, що працює на номінальному або близьких йому режимах, і бустерної складової теплового навантаження на попереднє охолодження зовнішнього повітря при змінних поточних зовнішніх температурах з використанням енергозберігаючих методів: акумуляції надлишкового (невикористаного) холоду при знижених поточних теплових навантаженнях на СКПП і його витрачання на попереднє охолодження зовнішнього повітря, рекуперації охолоджуючого потенціалу повітря для попереднього охолодження зовнішнього повітря.Документ Методологічний підхід до визначення холодопродуктивності систем кондиціювання повітря(2019) Трушляков, Є. І.; Радченко, А. М.; Зубарєв, А. А.; Грич, А. В.; Ткаченко, В. С.; Зонмін, Я.; Trushliakov, E. I.; Radchenko, A. M.; Zubarev, A. A.; Grych, A. V.; Tkachenko, V. S.; Zongming, Y.Анотація. Ефективність застосування установок кондиціювання повітря комфортного й енергетичного призначення упродовж певного періоду, як і будь-якої енергоустановки, визначається отримуваним при цьому ефектом, передусім у вигляді зменшення споживання палива за рік або збільшення виробництва електричної (механічної) енергії у разі кондиціювання повітря на вході теплового двигуна та річного виробництва холоду як показника ефективності використання холодильної потужності установок комфортного кондиціювання повітря. Оскільки в обох випадках ефект залежить від тривалості та глибини охолодження, то цілком правомірною є його оцінка у першому наближенні термочасовим потенціалом, який представляє собою добуток зниження температури повітря та тривалості експлуатації при зниженій температурі і, таким чином, враховує поточні кліматичні умови. Вочевидь, що реалізація потенціалу охолодження (кондиціювання) зовнішнього повітря залежить від встановленої (проектної) холодопродуктивності установок кондиціювання, яка, в свою чергу, повинна враховувати коливання теплових навантажень відповідно до поточних змінних тепловологісних параметрів зовнішнього повітря. Виходячи з різного темпу прирощення річного термочасового потенціалу охолодження зі збільшенням встановленої холодопродуктивності установки кондиціювання повітря, обумовленого зміною теплового навантаження відповідно до поточних кліматичних умов упродовж року, необхідно вибирати таке проектне теплове навантаження на установку кондиціювання повітря (його встановлену холодопродуктивність), яке забезпечує досягнення максимального або близького до нього річного термочасового потенціалу охолодження при відносно високих темпах його прирощення, відповідно й ефекту від охолодження у вигляді зменшення витрати палива за рік у разі кондиціювання повітря на вході теплового двигуна та річного виробництва холоду установками комфортного кондиціювання повітря. Показано, що при однакових кліматичних умовах упродовж року та глибині охолодження зовнішнього повітря раціональні значення проектної холодопродуктивності установок кондиціювання комфортного й енергетичного призначення співпадають.Документ Визначення встановленої холодопродуктивності системи кондиціювання зовнішнього повітря за поточними тепловими навантаженнями(2019) Трушляков, Є. І.; Радченко, А. М.; Зубарєв, А. А.; Ткаченко, В. С.; Зонмін, Я.; Фордуй, С. Г.; Trushliakov, E. I.; Radchenko, A. M.; Zubarev, A. A.; Tkachenko, V. S.; Zongming, Y.; Forduy, S. G.Анотація. Ефективність застосування систем кондиціювання зовнішнього повітря залежить від того, наскільки повно використовуються встановлені холодильні потужності в конкретних кліматичних умовах, тобто за більш повного навантаження і тривалого часу упродовж року. За показник кількісної оцінки ефективності використання холодильної потужності систем кондиціювання повітря взято виробництво холоду – кількість виробленого холоду відповідно до його поточних витрат на кондиціювання повітря, яка в свою чергу залежить від поточних витрат холодопродуктивності та тривалості роботи системи кондиціювання за цих витрат і представляє собою їх добуток. Вочевидь, що максимальна величина поточної кількості виробленого/витраченого холоду свідчить про ефективне використання встановленої холодильної потужності. Однак, оскільки поточні витрати холодопродуктивності та їх тривалість, тобто кількість виробленого/витраченого холоду, залежать від змінних поточних кліматичних умов, то вони теж характеризуються значними коливаннями, що ускладнює вибір встановленої холодопродуктивності системи кондиціювання повітря. Вочевидь, якщо визначати кількість виробленого/витраченого холоду за його поточними величинами і нарощуванням упродовж року, то можна суттєво спростити вибір встановленої холодопродуктивності. При цьому поточна кількість виробленого/витраченого холоду спричиняє зміну темпу прирощення річного виробництва холоду зі зміною встановленої холодопродуктивності і максимальному темпу відповідає встановлена холодопродуктивність, яка забезпечує її ефективне використання. Виходячи з різного темпу прирощення річного виробництва холоду зі збільшенням встановленої холодопродуктивності системи кондиціювання повітря, обумовленого зміною теплового навантаження відповідно до поточних кліматичних умов упродовж року, вибирають таку величину проектного теплового навантаження на систему кондиціювання повітря (встановлену холодопродуктивність), яка забезпечує максимальний або близький до нього темп прирощення річного виробництва холоду, а відтак і максимальну ефективність використання встановленої холодильної потужності.Документ Ступеневий принцип розподілу теплового навантаження в системі кондиціювання повітря(2019) Трушляков, Є. І.; Радченко, А. М.; Ткаченко, В. С.; Портной, Б. С.; Фордуй, С. Г.; Кантор, С. А.; Trushliakov, E. I.; Radchenko, A. M.; Tkachenko, V. S.; Portnoi, B. S.; Forduy, S. G.; Kantor, S. A.Анотація. Підтримання роботи холодильних компресорів в номінальному або близькому до нього режимах шляхом вибору раціонального проектного теплового навантаження та його розподілу за характером зміни поточного теплового навантаження відповідно до поточних кліматичних умов є одним з перспективних резервів підвищення енергетичної ефективності систем кондиціювання повітря, реалізація якого забезпечує досягнення максимального або близького до нього річного виробництва холоду відповідно до його витрат на кондиціювання повітря. В загальному випадку весь діапазон поточних теплових навантажень будь-якої системи кондиціювання повітря включає діапазон нестабільних навантажень, обумовлених попереднім охолодженням зовнішнього повітря зі значними коливаннями витрат холодопродуктивності відповідно до поточних кліматичних умов, і діапазон порівняно стабільної холодильної потужності, що витрачається на подальше зниження температури повітря від певної порогової температури до кінцевої температури на виході. Якщо діапазон стабільного теплового навантаження може бути забезпечений при роботі звичайного компресора в режимі, близькому до номінального, то попереднє охолодження зовнішнього повітря зі значними коливаннями теплового навантаження потребує регулювання холодопродуктивності шляхом застосування компресора з регульованою швидкістю або ж використання надлишку холоду, закумульованого при знижених теплових навантаженнях. Такий ступеневий принцип охолодження забезпечує узгодження роботи холодильних машин з характером зміни поточних теплових навантажень будь-якої системи кондиціювання повітря, чи то центральної системи кондиціювання повітря з його тепловологісною обробкою в центральному кондиціонері, чи то її комбінації з місцевою рециркуляційною системою кондиціювання повітря в приміщеннях, по суті, як комбінації підсистем – попереднього охолодження зовнішнього повітря з регулюванням холодопродуктивності та подальшого охолодження повітря до встановленої кінцевої температури в умовах відносно стабільного теплового навантаження.Документ Раціональне теплове навантаження системи кондиціювання повітря за темпом прирощення річної холодопродуктивності(2019) Трушляков, Є. І.; Радченко, М. І.; Портной, Б. С.; Зубарєв, А. А.; Кантор, С. А.; Зонмін, Я.; Trushliakov, E. I.; Radchenko, M. I.; Portnoi, B. S.; Zubarev, A. A.; Kantor, S. A.Анотація. Показано, що виходячи з різного темпу нарощування річного виробництва холоду (річної холодопродуктивності), обумовленого зміною теплового навантаження відповідно до поточних кліматичних умов, необхідно вибирати таке проектне теплове навантаження на систему кондиціювання повітря (встановлену холодильну потужність холодильних машин), яке забезпечує досягнення максимального або близького до нього річного виробництва холоду при відносно високих темпах його нарощування. З метою визначення встановленої холодильної потужності, яка забезпечує максимальний темп нарощування річної холодопродуктивності (річного виробництва холоду), проаналізовано залежність прирощення річної холодопродуктивності, віднесеної до встановленої холодильної потужності, від встановленої холодильної потужності. За результатами досліджень запропоновано метод визначення раціонального теплового навантаження системи кондиціювання повітря (встановленої – проектної холодопродуктивності холодильної машини) відповідно до змінних кліматичних умов експлуатації упродовж року, яке забезпечує близьке до максимального річне виробництво холоду при відносно високих темпах його нарощування.Документ Statistical Method to Define Rational Heat Loads on Railway Air Conditioning System for Changeable Climatic Conditions(2019) Radchenko, Andrii; Radchenko, Mykola; Trushliakov, Eugeniy; Kantor, Serhiy; Tkachenko, VeniaminДокумент Проектне навантаження градирень систем охолодження відповідно до поточних кліматичних умов(2019) Радченко, А. М.; Трушляков, Є. І.; Портной, Б. С.; Фордуй, С. Г.; Кантор, С. А.; Radchenko, A. M.; Trushliakov, E. I.; Portnoi, B. S.; Forduy, S. G.; Kantor, S. A.Анотація. Розглянуто двоступеневе охолодження повітря із застосуванням двоступінчастої тепловикористовуючої абсорбційно-ежекторної холодильної машини комбінованого типу, до складу якої входять абсорбційна бромистолітієва та хладонова ежекторна холодильні машини як ступені трансформації скидної теплоти в холод. За результатами моделювання роботи охолоджувального комплексу визначено раціональний розподіл проектних теплових навантажень на абсорбційний та ежекторний ступені тепловикористовуючої холодильної машини комбінованого типу, що забезпечує скорочення теплового навантаження на градирні. Показано, що завдяки такому підходу до визначення раціонального теплового навантаження на градирні системи оборотного охолодження, який полягає в урахуванні перерозподілу теплового навантаження між абсорбційним бромистолітієвим і хладоновим ежекторним ступенями охолодження з різною ефективністю трансформації скидної теплоти (різними тепловими коефіцієнтами) відповідно до поточних кліматичних умов експлуатації, можна звести до мінімуму кількість градирень відведення теплоти від холодильних машин з відповідним скороченням капітальних витрат на комплекс охолодження повітря в цілому.Документ Методи визначення теплового навантаження систем кондиціювання повітря з урахуванням поточних кліматичних умов(2019) Трушляков, Є. І.; Радченко, А. М.; Портной, Б. С.; Фордуй, С. Г.; Trushliakov, E. I.; Radchenko, A. M.; Portnoi, B. S.; Forduy, S. G.Анотація. Одним з найбільш привабливих резервів підвищення енергетичної ефективності систем кондиціювання повітря є забезпечення роботи холодильних компресорів в номінальному або близькому до номінального режимах шляхом вибору раціонального проектного теплового навантаження та його розподілу в межах його проектної величини відповідно до характеру поточного теплового навантаження за змінних поточних кліматичних умов з метою максимального або близького до нього річного виробництва холоду відповідно до його витрат на кондиціювання повітря. В загальному випадку весь діапазон поточних теплових навантажень будь-якої системи кондиціювання повітря включає діапазон нестабільних навантажень, пов’язаних з попереднім охолодженням зовнішнього повітря зі значними коливаннями витрат холодопродуктивності відповідно до поточних кліматичних умов, і порівняно стабільну частку холодильної потужності, що витрачається на подальше зниження температури повітря від певної порогової температури до кінцевої температури на виході. Цілком очевидно, що стабільний діапазон теплового навантаження може бути забезпечений при роботі звичайного компресора в режимі, близькому до номінального режимі, тоді як попереднє охолодження зовнішнього повітря зі значними коливаннями теплового навантаження потребує регулювання холодопродуктивності шляхом застосування компресора з регульованою швидкістю. Таким чином, за характером зміни поточних теплових навантажень будь-яка система кондиціювання повітря, чи то центральна система кондиціювання повітря з його тепловологісною обробкою в центральному кондиціонері, чи то її комбінація з місцевою рециркуляційною системою кондиціювання повітря в приміщеннях, по суті, складається з двох підсистем: попереднього охолодження зовнішнього повітря і його подальшого охолодження до встановленої кінцевої температури. Запропонований метод розподілу проектного теплового навантаження в залежності від характеру поточних теплових навантажень є корисним для раціонального проектування систем центрального кондиціювання повітря та їх комбінованих версій з місцевою системою кондиціювання повітря.Документ Research of the Aerothermopressor Cooling System of Charge Air of a Marine Internal Combustion Engine Under Variable Climatic Conditions of Operation(2020) Konovalov, Dmytro; Trushliakov, Eugeniy; Radchenko, Mykola; Kobalava, Halina; Maksymov, VitaliyДокумент Порівняння характеристик глибокого охолодження повітря на вході ГТУ для різного типу клімату(2020) Радченко, М. І.; Трушляков, Є. І.; Портной, Б. С.; Кантор, С. А.; Зонмін, Я.; Radchenko, M. I.; Trushliakov, E. I.; Portnoi, B. S.; Kantor, S. A.; Zongming, Y.Анотація. Досліджено ефективність глибокого охолодження повітря на вході ГТУ. Порівнюються потреби в питомій холодильній потужності тепловикористовуючих холодильних машин та градирень для їх охолодження. Показано, що охолодження повітря до 10 ºС порівняно з його традиційним охолодженням до 15 ºС потребує збільшення необхідної кількості холоду у 1,7…2,0 рази та потужності градирень у 2,6…3,0 рази для клімату України, тоді як для КНР – 1,25…1,3 і 1,5…1,6 рази, відповідно.Документ Enhancing heat efficiency of air coolers of air conditioning systems by injector refrigerant circulation(2020) Radchenko, Mykola; Trushliakov, Eugeniy; Radchenko, Andrii; Радченко, М. І.; Трушляков, Є. І.; Радченко, А. М.Анотація: Один з найпривабливіших резервів підвищення ефективності систем кондиціонування та їх застосування в різних областях полягає в ефективній роботі повітряних охолоджувачів (випарників холодоагенту). Концепція доопрацювання ефективної роботи випарників холодоагенту з неповним випаровуванням холодоагенту за рахунок рециркуляції рідкого холодоагенту інжектором (реактивним насосом) знайшла новий імпульс для подальших застосувань у зовнішніх повітряних переробних установках, щоб відповідати різним нагріванням зовнішнього тепла відповідно до фактичних кліматичних умов Умови в приміщенні відповідали різним тепловим навантаженням у приміщеннях в системах кондиціювання без змінного холодильного потоку. Запропонована концепція підвищення теплової ефективності теплообмінників з киплячими холодоагентами всередині каналів розроблена для вирішення проблеми нерівномірного розподілу холодоагенту у впускних колекторах (головках) для мікроканальних теплообмінників або між котушками холодоагенту та нерівними зовнішнім боковим нагріванням повітря на змійовиках холодоагенту шляхом переповнення їх за допомогою рециркуляції рідкого холодоагенту, що забезпечує виключення кінцевої стадії висихання випаровування холодоагенту з низькою інтенсивністю передачі тепла. Таким чином, за рахунок виключення внутрішньої проблеми нерівномірного розподілу холодоагенту та низької інтенсивності передачі тепла випаровуванням холодоагенту в каналах загальна проблема підвищення ефективності теплообмінників киплячим холодоагентом всередині каналів перетворюється на зовнішню проблему передачі тепла на повітряній стороні.