Матеріали конференцій (КтаР)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Матеріали конференцій (КтаР) за Автор "Kantor, S. A."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аналіз екологічної ефективності систем кондиціювання повітря комбінованого типу(2020) Трушляков, Є. І.; Радченко, А. М.; Фордуй, С. Г.; Зубарєв, А. А.; Кантор, С. А.; Ткаченко, В. С.; Trushliakov, E. I.; Radchenko, А. M.; Forduy, S. G.; Zubarev, А. А.; Kantor, S. A.; Tkachenko, V. S.Анотація. В роботі досліджено екологічну ефективність кондиціювання повітря в кліматичних умовах м. Київ. Показниками оцінки екологічного ефекту обрані сумарні по накопиченню річні скорочення викидів двооксиду вуглецю CO2 та оксиду азоту NOX. Показано, що при використанні методу забезпечення максимального темпу приросту виробництва холоду спостерігається найбільше скорочення шкідливих викидів.Документ Визначення проектної холодопродуктивності системи кондиціювання повітря в конкретних кліматичних умовах і різними методами(2020) Трушляков, Є. І.; Радченко, А. М.; Кантор, С. А.; Ткаченко, В. С.; Фордуй, С. Г.; Зонмін, Я.; Trushliakov, E. I.; Radchenko, А. M.; Kantor, S. A.; Tkachenko, V. S.; Forduy, S. G.; Zongming, Y.Анотація. Запропоновано використання скорочення питомого споживання палива та вироблення холоду для визначення проектної холодопродуктивності холодильних машин системи кондиціювання повітря. Показано, що значення проектної холодопродуктивності, розраховані за обома показниками ефективності однакові для одних і тих же кліматичних умов.Документ Оцінка ефективності реалізації встановленої холодопродуктивності систем кондиціювання повітря(2019) Трушляков, Є. І.; Радченко, А. М.; Ткаченко, В. С.; Смоляной, Є. C.; Кантор, С. А.; Trushliakov, E. I.; Radchenko, А. M.; Tkachenko, V. S.; Smolyanoy, Е. S.; Kantor, S. A.Анотація. Запропоновано підхід до аналізу ефективності використання встановленої (проектної) холодопродуктивності холодильних машин систем кондиціювання припливного повітря (СКПП) з урахуванням змін теплових навантажень у відповідності з поточними кліматичними умовами. При цьому порівнюють потенційно можливе вироблення холоду (виходячи з наявної встановленої холодопродуктивності) за певний період, як приклад – за найбільш теплий липень місяць, з її використанням на попереднє охолодження зовнішнього повітря до певної проміжної (порогової) температури, і подальше глибоке охолодження повітря при відносно стабільному тепловому навантаженні. Висунуто гіпотезу попередньої оцінки доцільності застосування регулювання холодопродуктивності за співвідношенням сумарних за деякий проміжок часу використання холоду на охолодження зовнішнього повітря і потенційно можливого вироблення холоду при повній реалізації наявної встановленої холодопродуктивності СКПП. Запропонований підхід до вибору раціональної встановленої холодопродуктивності СКПП та її розподілу відповідно до характеру зміни теплового навантаження у відповідності з поточними кліматичними умовами доцільно використовувати для визначення областей ефективного застосування енергозберігаючих способів реалізації холодопродуктивності, зокрема, акумуляцією та використанням надлишку холодопродуктивності при змінних теплових навантаженнях, частотного або іншого способу регулювання холодопродуктивності компресорів при відхиленнях теплового навантаження від номінального.Документ Порівняння характеристик глибокого охолодження повітря на вході ГТУ для різного типу клімату(2020) Радченко, М. І.; Трушляков, Є. І.; Портной, Б. С.; Кантор, С. А.; Зонмін, Я.; Radchenko, M. I.; Trushliakov, E. I.; Portnoi, B. S.; Kantor, S. A.; Zongming, Y.Анотація. Досліджено ефективність глибокого охолодження повітря на вході ГТУ. Порівнюються потреби в питомій холодильній потужності тепловикористовуючих холодильних машин та градирень для їх охолодження. Показано, що охолодження повітря до 10 ºС порівняно з його традиційним охолодженням до 15 ºС потребує збільшення необхідної кількості холоду у 1,7…2,0 рази та потужності градирень у 2,6…3,0 рази для клімату України, тоді як для КНР – 1,25…1,3 і 1,5…1,6 рази, відповідно.Документ Проектне навантаження градирень систем охолодження відповідно до поточних кліматичних умов(2019) Радченко, А. М.; Трушляков, Є. І.; Портной, Б. С.; Фордуй, С. Г.; Кантор, С. А.; Radchenko, A. M.; Trushliakov, E. I.; Portnoi, B. S.; Forduy, S. G.; Kantor, S. A.Анотація. Розглянуто двоступеневе охолодження повітря із застосуванням двоступінчастої тепловикористовуючої абсорбційно-ежекторної холодильної машини комбінованого типу, до складу якої входять абсорбційна бромистолітієва та хладонова ежекторна холодильні машини як ступені трансформації скидної теплоти в холод. За результатами моделювання роботи охолоджувального комплексу визначено раціональний розподіл проектних теплових навантажень на абсорбційний та ежекторний ступені тепловикористовуючої холодильної машини комбінованого типу, що забезпечує скорочення теплового навантаження на градирні. Показано, що завдяки такому підходу до визначення раціонального теплового навантаження на градирні системи оборотного охолодження, який полягає в урахуванні перерозподілу теплового навантаження між абсорбційним бромистолітієвим і хладоновим ежекторним ступенями охолодження з різною ефективністю трансформації скидної теплоти (різними тепловими коефіцієнтами) відповідно до поточних кліматичних умов експлуатації, можна звести до мінімуму кількість градирень відведення теплоти від холодильних машин з відповідним скороченням капітальних витрат на комплекс охолодження повітря в цілому.Документ Раціональне теплове навантаження системи кондиціювання повітря за темпом прирощення річної холодопродуктивності(2019) Трушляков, Є. І.; Радченко, М. І.; Портной, Б. С.; Зубарєв, А. А.; Кантор, С. А.; Зонмін, Я.; Trushliakov, E. I.; Radchenko, M. I.; Portnoi, B. S.; Zubarev, A. A.; Kantor, S. A.Анотація. Показано, що виходячи з різного темпу нарощування річного виробництва холоду (річної холодопродуктивності), обумовленого зміною теплового навантаження відповідно до поточних кліматичних умов, необхідно вибирати таке проектне теплове навантаження на систему кондиціювання повітря (встановлену холодильну потужність холодильних машин), яке забезпечує досягнення максимального або близького до нього річного виробництва холоду при відносно високих темпах його нарощування. З метою визначення встановленої холодильної потужності, яка забезпечує максимальний темп нарощування річної холодопродуктивності (річного виробництва холоду), проаналізовано залежність прирощення річної холодопродуктивності, віднесеної до встановленої холодильної потужності, від встановленої холодильної потужності. За результатами досліджень запропоновано метод визначення раціонального теплового навантаження системи кондиціювання повітря (встановленої – проектної холодопродуктивності холодильної машини) відповідно до змінних кліматичних умов експлуатації упродовж року, яке забезпечує близьке до максимального річне виробництво холоду при відносно високих темпах його нарощування.Документ Ступеневий принцип розподілу теплового навантаження в системі кондиціювання повітря(2019) Трушляков, Є. І.; Радченко, А. М.; Ткаченко, В. С.; Портной, Б. С.; Фордуй, С. Г.; Кантор, С. А.; Trushliakov, E. I.; Radchenko, A. M.; Tkachenko, V. S.; Portnoi, B. S.; Forduy, S. G.; Kantor, S. A.Анотація. Підтримання роботи холодильних компресорів в номінальному або близькому до нього режимах шляхом вибору раціонального проектного теплового навантаження та його розподілу за характером зміни поточного теплового навантаження відповідно до поточних кліматичних умов є одним з перспективних резервів підвищення енергетичної ефективності систем кондиціювання повітря, реалізація якого забезпечує досягнення максимального або близького до нього річного виробництва холоду відповідно до його витрат на кондиціювання повітря. В загальному випадку весь діапазон поточних теплових навантажень будь-якої системи кондиціювання повітря включає діапазон нестабільних навантажень, обумовлених попереднім охолодженням зовнішнього повітря зі значними коливаннями витрат холодопродуктивності відповідно до поточних кліматичних умов, і діапазон порівняно стабільної холодильної потужності, що витрачається на подальше зниження температури повітря від певної порогової температури до кінцевої температури на виході. Якщо діапазон стабільного теплового навантаження може бути забезпечений при роботі звичайного компресора в режимі, близькому до номінального, то попереднє охолодження зовнішнього повітря зі значними коливаннями теплового навантаження потребує регулювання холодопродуктивності шляхом застосування компресора з регульованою швидкістю або ж використання надлишку холоду, закумульованого при знижених теплових навантаженнях. Такий ступеневий принцип охолодження забезпечує узгодження роботи холодильних машин з характером зміни поточних теплових навантажень будь-якої системи кондиціювання повітря, чи то центральної системи кондиціювання повітря з його тепловологісною обробкою в центральному кондиціонері, чи то її комбінації з місцевою рециркуляційною системою кондиціювання повітря в приміщеннях, по суті, як комбінації підсистем – попереднього охолодження зовнішнього повітря з регулюванням холодопродуктивності та подальшого охолодження повітря до встановленої кінцевої температури в умовах відносно стабільного теплового навантаження.Документ Удосконалення системи кондиціювання зовнішнього повітря комбінованого типу(2019) Трушляков, Є. І.; Радченко, А. М.; Ткаченко, В. С.; Контор, С. А.; Trushliakov, E. I.; Radchenko, A. M.; Tkachenko, V. S.; Kantor, S. A.Анотація. Обґрунтовано напрям підвищення ефективності кондиціювання зовнішнього повітря в системах комбінованого центрально-місцевого типу шляхом раціонального розподілу теплового навантаження – витрат холодопродуктивності – центрального кондиціонера на зони змінного теплового навантаження відповідно до поточних кліматичних умов і відносно стабільної його величини, тобто витрат холодопродуктивності на подальше охолодження повітря на вході до системи місцевого кондиціювання рециркуляційного повітря в окремих приміщеннях. За результатами зіставлення значень надлишку виробництва холоду та його дефіциту за кожні 3 доби для раціонального проектного теплового навантаження системи кондиціювання (холодопродуктивності встановленої холодильної машини), яке забезпечує близьке до максимального річне виробництво холоду, та за відповідними величинами надлишку і дефіциту холодопродуктивності відповідно до поточних кліматичних умов по накопиченню за упродовж липня обґрунтована доцільність акумуляції надлишку холодопродуктивності центрального кондиціонера при знижених поточних теплових навантаженнях та її використання для покриття дефіциту холоду при підвищених теплових навантаженнях шляхом попереднього охолодження зовнішнього повітря. Розроблено схему комбінованої центрально-місцевої системи кондиціювання повітря, до складу якої входять підсистеми кондиціювання зовнішнього повітря в центральному кондиціонері та місцевого кондиціювання рециркуляційного повітря в окремих приміщеннях.