Статті (ДВЗ,УтаТЕ)

Постійне посилання зібрання

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/3265

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 45

Acoustic Method for Estimation of Marine Low-Speed Engine Turbocharger Parameters
(2021) Varbanets Roman; Fomin Oleksij; Píštˇek Václav; Klymenko Valentyn; Minchev Dmytro; Khrulev Alexander; Zalozh Vitalii; Kuˇcera Pavel
An Experimental Study of the Vibrational Characteristics of a Diamond Circular Blade Using Electronic Speckle-Pattern Interferometry and FEM
(2021) Tkach Mykhaylo; Halynkin Yurii; Proskurin, Arkadii; Zhuk Irina; Kluchnyk Volodymyr; Bobylev Igor
Analysis of Compressed Air Energy Conversion Processes in a Rotary Piston Pneumatic Engine
(2021) Mytrofanov, O.; Proskurin, A.
Analysis of Efficiency of Rotary Piston Engines Use at Power Plants for Surplus Electrical Energy Accumulation
(2020) Mytrofanov, O.; Proskurin, A.
Analysis of the piston engine operation on ethanol with the synthesis-gas additives
(2018) Mytrofanov O.; Proskurin A.; Poznanskyi A.
Проведено експериментальні дослідження параметрів поршневого двигуна 1Ч 6,8/5,4 з примусовим запалюванням при роботі на етанолі з різними добавками синтез-газу до 10 %. Використовувалися методи індиціювання робочого циклу і реєстрації теплового балансу двигуна, які дозволяють отримати найбільш повне уявлення про особливості згоряння етанолу з добавками синтез-газу, а також визначити взаємозв’язку і впливу складу величини добавки на основні параметри робочого циклу двигунів. Отримано та оброблено експериментальні індикаторні діаграми на різних режимах при роботі двигуна без та з добавками синтез-газу. Встановлено, що для двигунів з іскровим запалюванням, які працюють на етанолі з добавками синтез-газу до 10 %, спостерігається зниження індикаторної роботи і питомої індикаторної витрати палива. Зниження індикаторної роботи двигуна вирішується шляхом використання малих добавок синтез-газу на великих навантаженнях і максимальних добавках при малих навантаженнях. Визначено, що при значних добавках синтез-газу до етанолу відбувається збільшення максимального тиску згоряння до 12 % і зміщення його в бік верхньої мертвої точки на 7° п.к.в. Збільшення добавки синтез-газу до етанолу більше 10 % потребує коригування коефіцієнта надлишку повітря і кута випередження запалювання. За умови застосування добавок синтез-газу до етанолу питома ефективна витрата етанолу знижується на 2,5...12,4 %. Отримані експериментальні дані, з досить високим рівнем точності, можна вважати коректними для двигунів з іскровим запалюванням і об’ємом циліндра 190...250 см3. Отримані кількісні і якісні результати експериментальних досліджень підтвердили ефективність використання добавок синтез-газу до етанолу, а також дозволять доповнити математичну модель робочого циклу емпіричними коефіцієнтами і залежностями для кожного окремого випадку.
Determining a change in the compressed air temperature during the operation of a rotary piston engine
(2020) Mytrofanov, O.; Proskurin, A.
Determining the effect of anti-friction additive on the power of mechanical losses in a rotary piston engine
(2023) Mytrofanov Oleksandr; Proskurin Arkadii; Poznanskyi Andrii; Zivenko Oleksii
Determining the effective indicators of a rotary-piston motor operation
(2020) Mytrofanov, O.; Proskurin, A.; Poznanskyi, A. S.
Determining the power of mechanical losses in a rotary-piston engine
(2022) Mytrofanov Oleksandr; Proskurin, Arkadii; Poznanskyi, Andrii S.; Zivenko, Oleksii
Effect of thermal inertia on diesel engines transient performance
(2020) Minchev D. S.; Gogorenko, O. A.; Мінчев Д. С.; Гогоренко, О. А.
Теплова інерція деталей циліндро-поршневої групи, колекторів впускної та випускної систем впливає на роботу дизельних двигунів на неусталених режимах. Внаслідок теплової інерції температура деталей двигуна на усталеному режимі роботи коливається у вузькому діапазоні, проте під час перехідного процесу нагрівання або охолодження деталей потребує певного часу. Вплив теплової інерції проявляється в зміні умов протікання процесів вигоряння палива, внутрішньо циліндрового теплообміну та індикаторного ККД циклу, а також у збільшенні загальної інерційності системи газотурбінного наддуву, що зумовлює необхідність врахування вказаного явища при моделюванні неусталених режимів роботи двигунів. Для вирішення вказаної задачі в програмному комплексі Blitz-PRO, який є доступним on-line, та дозволяє здійснювати моделювання робочих процесів двигунів внутрішнього згоряння, реалізована підмодель процесів теплопередачі. Метод полягає у врахуванні теплоємності деталей двигуна, що акумулюють енергію під час нагрівання та віддають енергію при охолодженні під час неусталеної роботи двигуна. У комбінації з рівняннями тепловіддачі та теплопровідності це дозволяє розрахувати зміну середньої температури деталей двигуна в часі та відобразити зміни в загальному процесі теплопередачі. Запропонований метод перевірявся шляхом співставлення експериментальних даних, отриманих на випробувальному динамометричному стенді на базі двигуна КамАЗ-740.10, з результатами моделювання в Bltz-PRO. Під час експерименту фіксувалися миттєві значення крутного моменту двигуна, частоти обертання колінчастого вала та ротора турбокомпресора, тиск на виході з компресора та на вході в турбіну турбокомпресора, а також миттєву витрату повітря двигуном. Розрахунки виконувалися як з врахуванням так і без врахування теплової інерції. В результаті встановлено, що найбільший вплив теплова інерція здійснює на роботу системи газотурбінного наддуву, так на 8 секунді перехідного процесу тиск наддувного повітря в разі невраховування теплової інерції на 19 % нижчий за експериментальне значення, відповідні відмінності спостерігаються в значеннях частоти обертання турбокомпресора і витрати повітря двигуном. Встановлено, що врахування теплової інерції запропонованим способом забезпечує суттєве підвищення точності моделювання неусталених режимів роботи дизельних двигунів, особливо в частині коректності розрахунку параметрів системи газотурбінного наддуву.
Improvement of automatic speech recognition skills of linguistics students through using ukrainian-english and ukrainian-german subtitles in publicistic movies
(2022) Shcherbak Olena; Shamanova Nataliya; Kaleniuk Svitlana; Proskurin Arkadii; Yeganova Larisa
Удосконалення навичок автоматичного сприйняття мовлення студентів-лінгвістів через субтитрування українсько-англійських та українсько-німецьких публіцистичних кінофільмів. Посилена увага до вивчення іноземних мов в усьому світі сприяє розвитку та удосконаленню системи його вивчення в закладах вищої освіти, така система враховує та оперативно реагує на запити сучасного мультикультурного суспільства. Усе має починатись з реформування та модернізації системи вищої освіти, що передбачає запровадження інноваційних технологій у вивченні англійської та німецької мов, які також мають бути орієнтовані на сучасні запити світового ринку праці. Це й визначило актуальність досліджень. Метою статті є встановлення шляхів набуття навичок автоматичного сприйняття студентами усного мовлення через субтитрування українсько-англійських та українсько-німецьких публіцистичних кінофільмів та серіалів; перша оцінка нового мовного аудіо та відеокорпусу, що розроблений в Admiral Makarov National University of Shipbuilding, з використанням автоматичного механізму субтитрування з метою покращення сприйняття та розуміння студентами-лінгвістами усного мовлення; визначено ті вміння та навички, які покращилися в ході роботи з корпусом навчальних фільмів.
Marine diesel engines operating cycle simulation for diagnostics issues
(2021) Minchev Dmytro S.; Varbanets Roman A.; Alexandrovskaya Nadiya I.; Pisintsalyb Ludmila V.
Possibilities for Improving the Cooling Systems of IC Engines of Marine Power Plants
(2022) Moshentsev Yuryi; Gogorenko Oleksiy; Dvirna Olha
Prediction of centrifugal compressor instabilities for internal combustion engines operating cycle simulation
(2023) Minchev Dmytro S.; Gogorenko O. A.; Varbanets Roman A.; Moshentsev, Yuryi L.; Píštěk Vaclav; Kučera Pavel; Shumylo O. M.; Kyrnats Vladyslav I.
Rational Liquid Cooling Systems of Internal Combustion Engines
(2022) Moshentsev Yuryi; Gogorenko Oleksiy; Dvirna Olha
Research into the recovery of exhaust gases from ICE using an expansion machine and fuel conversion
(2019) Mytrofanov O.; Poznanskyi A.; Proskurin A.; Shabalin Yu.
Розроблена схема енергетичної установки на базi двигуна внутрiшнього згоряння 1Ч 6,8/5,4 з iскровим запаленням та двохступеневої системи утилiзацiї тепла вiдпрацьованих газiв. Пiдiбрано основнi елементи першої та другої ступенi системи утилiзацiї. У якостi першої ступенi використано роторно-поршневу розширювальну машину, а у якостi другої ступенi конверсiю палива. Проведено дослiдження ефективних параметрiв двигуна 1Ч 6,8/5,4 з системою глибокої двохступеневої утилiзацiї тепла вiдпрацьованих газiв на рiзних режимах роботи. Отримано залежностi змiнення питомої ефективної витрати палива вiд потужностi енергетичної установки при використаннi тiльки конверсiї палива та в поєднаннi з розширювальною машиною. Отримано залежностi параметрiв роботи роторно-поршневого двигуна вiд витрати робочого тiла. Визначено температури робочих тiл в реакторi та теплову потужнiсть вiдпрацьованих газiв в залежностi вiд навантаження двигуна, а також необхiдну кiлькiсть енергiї для перетворення етанолу в синтез-газ. Отримано залежностi ступеня конверсiї етанолу вiд температури реакцiї та масової витрати через реактор. Визначена залежнiсть питомої теплоти хiмiчної реакцiї вiд ступеня конверсiї. Встановлено, що при досягненнi повної конверсiї за реакцiєю розкладання весь рiдкий етанол повнiстю перетворюється в горючий синтез-газ, основними компонентами якого є водень, оксид вуглецю та метан. Розрахункова питома нижча теплота згоряння синтез-газу складає 28,79 МДж/кг. Для отримання 1 кг синтез-газу витрачається 4,0 МДж теплової енергiї. Визначено, що за умови застосування конверсiї палива та вiдповiдно добавок синтез-газу, питома ефективна витрата етанолу, в залежностi вiд режиму роботи двигуна, знижується до 12 %. Кiлькiсть енергiї, яку необхiдно використати в реакторi для отримання синтез-газу, складає 50...65 % вiд теплоти, що видiляється з вiдпрацьованими газами на даному режимi роботи. Встановлено, що застосування роторно-поршневий розширювальної машини в якостi першого ступеня утилiзацiї тепла вiдпрацьованих газiв дозволило отримати прирiст потужностi енергетичної установки на 27 %. Встановлено, що застосування двох ступенiв утилiзацiї, призводить до зниження питомої ефективної витрати палива на 29 %.
Research of Rotary Piston Engine Use in Transport Power Plants
(2021) Mytrofanov Oleksandr; Proskurin Arkadii
The development of long-range heat transfer surfaces for marine diesel engine charge air coolers
(2021) Kuznetsov Valerii; Gogorenko Oleksiy; Kuznetsova Svetlana
Theoretical and experimental determination of the boundary conditions influence on gas turbine blade vibration charaсteristics
(2022) Tkach Mykhaylo; Kulishov Sergey; Polischyk Vitalii; Halynkin Yurii; Proskurin Arkadіі; Kluchnyk Vladimir; Ткач, М. Р.; Кулішов С. Б.; Поліщук В. А.; Поліщук В. А.; Галинкін Ю. М.; Проскурін, А. Ю.; Ключник В. С.
Дано опис стенду на основі цифрового спекл-інтерферометра з дифузною опорною хвилею та розділеними гілками, що дозволяє визначати власні частоти та форми коливань об'єктів у реальному часі. У діапазоні частот 100...4000 Гц проведено експериментальне дослідження вібраційних характеристик робочої лопатки турбіни газотурбінного двигуна, при жорсткому закріпленні замкової частини лопатки, яке досягалося шляхом закріплення лопатки в замку і наступної фіксації його в затискному пристрої. Як об'єкт дослідження розглянуто робочу лопатку турбіни газотурбінного двигуна з висотою по вихідній кромці 288 мм і хордою в середньому перерізі 88,5 мм. Створено твердотільну геометричну модель робочої лопатки на основі фасетного тіла, отриманого 3D скануванням. Що стосується діапазону частот 100…4000 Гц, з допомогою програмного комплексу ANSYS Workbench, проведено серію розрахунків резонансних частот лопатки методом кінцевих елементів. Властивості матеріалу визначені шляхом досягнення мінімального середньоквадратичного відхилення розрахункових значень резонансних частот коливань лопатки від експериментальних даних за вільних граничних умов. Отримано ряд форм коливань, проведено зіставлення даних, отриманих експериментальним і розрахунковим шляхом. Аналіз спектру частот власних коливань лопатки показав, що середньоквадратичне значення відхилень між отриманими результатами, становить 5,5 % для тих самих мод. Для верифікації програмного розрахунку проведено перерахунок значень резонансних частот, використовуючи тривимірну модель лопатки, закріплену в замку. З метою визначення впливу граничних умов закріплення лопатки газової турбіни на її вібраційні характеристики проведена серія розрахунків резонансних частот та форм коливань моделі лопатки з відсіканням частини лопатки по різній висоті. Показано, що при розрахунку вібраційних характеристик лопатки з урахуванням затискного пристрою, відхилення збільшується і становить 6,3 %. Показано, що відсічення замкової частини лопатки до плоскості "ножці" при моделюванні граничних умов закріплення, дозволяє полегшити процес розрахунку, шляхом спрощення геометричної форми трьохмірної моделі дослідженої лопатки, при мінімальній похибці розрахунку (~ 1,5%).
Аналіз конструкції та технології виготовлення перспективних роторно-поршневих двигунів
(2020) Тимошевський Б. Г.; Митрофанов О. С.; Познанський А. С.; Проскурін А. Ю.; Tymoshevskyy B.; Mytrofanov O.; Poznanskyi A.; Proskurin A.
У статті розглянуто основні напрямки розвитку створення нових сучасних та вдосконалення існуючих роторно-поршневих двигунів. Встановлена необхідність у проведенні системного аналізу існуючих подібних конструкцій двигунів з метою відокремлення та систематизації їх переваг й недоліків на стадії проектування. В якості аналізу конструкції та технології виготовлення існуючих найбільш перспективних роторно-поршневих двигунів розглянуті схеми турбокомпресорного типу, з рухомим блоком циліндрів, двигунів де згоряння проходить за межами робочого циліндру, барабанно-поршневого типу з рухомими камерами згоряння, ротативного детандеру та інші. Встановлено, що будова корпусу роторно-поршневих двигунів з внутрішньою циліндричною поверхнею, в якому розташований ротор з робочими циліндрами, дозволяє створювати економічні і компактні двигуни. Така будова двигунів дозволяє зменшити вібрацію і зробити їх безпечнішими в роботі. Проведено порівняння механізмів руху існуючих роторно-поршневих двигунів. На основі аналізу існуючих схем та конструкції сучасних роторнопоршневих двигунів спроектовано зразок роторно-поршневого двигуна нової конструкції 12РПД4,4/1,75. Подані конструкція та основні параметри нового зразка роторно-поршневого двигуна 12РПД-4,4/1,75 з регульованим золотниковим розподілом повітря. Двигун має дванадцять рівномірно розміщених циліндрів, що забезпечує врівноваженість двигуна та можливість пуску при будь-якому положенні ротора. Конструкція спроектованого двигуна передбачає наявність центрального регулюючого кулачкового вала, поворот якого дає змогу регулювати фази газорозподілу та режими роботи двигуна за рахунок ступеня наповнення циліндра у досить широкому діапазоні. Особливістю конструкції двигуна також є те, що регулюючий кулачок дає змогу змінювати напрямок обертання центрального ротора. Встановлено, що конструкція механізму руху двигуна 12РПД-4,4/1,75 є простішою за будовою та технологією виробництва, а також надійнішою порівняно з подібними існуючими роторнопоршневими двигунами

Переглянути

Перегляд Статті (ДВЗ,УтаТЕ) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування