Кафедра економічної політики та безпеки (ЕП та Б)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра економічної політики та безпеки (ЕП та Б) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 157
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ The analysis of the impact of the regulatory component on business environment in Ukraine(2017-03-16) Vdovychenko, L.Y.Vdovychenko, L. The analysis of the impact of the regulatory component on business environment in Ukraine / L. Vdovychenko // Applied Computer Science. - 2015. - №1/11. - p. 75-82.Документ Corporate security of the enterprise and methodical principles of its economic diagnosis(«Baltija Publishing», 2023-06) Marushchak SvitlanaДокумент Design thinking for digital transformation(Publishing House «Book-Druk», 2023-09) Iefimova Ganna; Ivata Viacheslav; Marushchak Svitlana; Komyshnyk Valerii; Gorokhova Tetyana; Yavornytskyi DmytroДокумент Digital trade in global markets(REICE: Revista Electrónica de Investigación en Ciencias Económicas, 2023-07) Shevchenko Iryna; Rusina Yuliia; Filipishyna Liliya; Marushchak Svitlana; Pustovoit OlehДокумент Economic Development of Countries and Formation of International Business Relations under the Influence of Globalization(Economic Affairs, 2023-09) Nebozhenko Tetyana; Rassadnykova Svitlana; Lvova Ielyzaveta; Palii Svitlana; Marushchak SvitlanaДокумент Effectiveness assessment of international investment in the Ukrainian territorial communities’ activities(2024-03-01) Iefimova Ganna; Pavlova Mariia; Єфімова Ганна; Павлова МаріяСистемно досліджено й оцінено вплив та ефективність міжнародних інвестицій у контексті територіальних громад України. З використанням комплексного підходу виокремлено ключові фактори, що впливають на інвестиційну привабливість, і запропоновано показники, класифіковані за фінансовими, економічними, соціальними, екологічними й правовими вимірами. Дослідження не обмежується теоретичними міркуваннями, у його рамках проведено опитування за участю експертів з різних сфер, зокрема державної та муніципальної влади, представників громад, стейкхолдерів з бізнесу, освітнього сектору. Завдяки цій емпіричній оцінці наведено детальне розуміння багатогранного впливу міжнародних інвестицій на українські територіальні громади. Дано практичні рекомендації, спрямовані на оптимізацію ефективності міжнародних інвестицій у рамках діяльності громад, приведено цінну інформацію для розробників політики, інвесторів і стейкхолдерів у громадах. Розглянуто критичну роль для українських територіальних громад міжнародних інвестицій як ключового інструменту для економічного розвитку і підвищення якості життя населення. Оцінено ефективність міжнародних інвестицій у громадах, визначено їх здатність значно впливати на економічну та соціальну сфери. Проводячи оцінку і вживаючи необхідних заходів на основі отриманих даних, територіальні громади України можуть залучати більше між-народних інвестицій і сприяти своєму сталому розвитку, а висновки використовувати для ухвалення рішень щодо інвестиційної підтримки, коригування стратегій розвитку і поліпшення інвестиційного клімату.Документ Enterprise development as a dynamic-target characteristics of the system(Primedia eLaunch, 2022-06) Marushchak S.Документ Human capital in Ukraine: status, problems and trends of its development in the post-war period(2024) Pohorielova O.; Vdovychenko L.; Belousova S.; Погорєлова О. В.; Вдовиченко Л. Ю.; Бєлоусова С. М.Завдання дослідження полягає в огляді процесу забезпечення економіки України людським капіталом у довоєнний період та період російсько-української війни і виявленні тенденцій його подальшого розвитку. В зв'язку з чим в статті проаналізовано рівень забезпечення економіки України людським капіталом. Методика такого аналізу базується на аналітиці двох восьмирічних статистичних періодів в Україні: дані за період 2006–2013 років (довоєнний період) та дані за період 2014–2021 років (воєнний період до початку повномасштабного вторгнення). Досліджено й аналітичні дані щодо стану забезпечення у 2022–2023 роках українського бізнесу робочою силою. За проведеними розрахунками встановлено наступне: наявний потенціал робочої сили в Україні значно зменшився та внаслідок війни, яка триває в Україні, ця тенденція має продовження; серед переліку ризиків, які у період 2023–2027 років найбільше впливатимуть на робочу силу, а це: політична нестабільність, міграція, освіта та життєздатність робочої сили, економічна нерівність, втручання держави (податкове та трудове законодавство), кіберризики, старіння і скорочення робочої сили, першість в Україні у порівнянні зі світом припадає на політичну нестабільність та міграцію. З метою покращення існуючої ситуації авторами запропоновано низку невідкладних заходів в процесі забезпечення економіки України людським капіталом у воєнний період та перспективних напрямів розвитку людського капіталу у повоєнний період. Варіантами виходу з цієї ситуації є: програми щодо збільшення народжуваності та повернення вимушених українських мігрантів; заміна людей технологіями й підвищення продуктивності праці; запуск глобального рекрутингу на запрошення необхідних іноземних кадрів до України; державні реформи професійної технічної освіти та вищої освіти. Беручи до уваги факт, що найбільша економічна цінність – це люди, а розвиток людського капіталу – це здоровий шлях підвищення економічного зростання всієї країни, подальші дослідження слід зосередити на пошуку в Україні нових рішень проблеми демографічної кризи та створення необхідних умов для відтворення людського потенціалу.Документ Innovative trends in management of the development of Ukrainian port infrastructure(2018) Kharichkov, S. K.; Volosiuk, M. V.; Lukianova, Yu. O.Документ Main trends of business digital transformation(ГО «ВАДНД», 2023-04) Marushchak S. M.Документ New risks and threats of digital transformation(MDPC Publishing, 2023-05) Marushchak SvitlanaДокумент The propositions on the implementation of the information relations mechanism in the regulatory activities in Ukraine(2018-05-02) Vdovychenko, L.The article gives recommendations on the formation of the mechanism of information in Ukraine relations in the regulatory activities. The proposed recommendation allows to see the situation in the field of the regulatory activity in dynamics and determines the effectiveness of reforms in public administration of the national economy both at the state and regional levels.Документ Smart-спеціалізація України в перспективі повоєнного відновлення(Міжнародний науковий журнал «Інтернаука», 2023-07) Назарко Світлана Олексіївна; Баришнікова Віра Вячеславівна; Марущак Світлана Миколаївна; Nazarko Svitlana; Baryshnikova Vira; Marushchak SvitlanaПідвищення рівня життя та якості населення на певній території є однією з найважливіших завдань регіональних органів влади, і для його реалізації на практиці повинні бути створені всі умови, залучені всі інструменти та використані всі можливості. Це набуває особливої актуальності в умовах війни та після її завершення, коли на відбудову держави будуть спрямуватись всі зусилля. Реалізація цього можливо лише в результаті тісної взаємодії між всіма сферами господарювання регіону та всіма учасниками регіональної економіки, що можливо забезпечити через запровадження нового для міжнародної економіки інструменту регіонального управління – smart-спеціалізації. У статті коротко розкрито становлення концепції smart-спеціалізації в Європі, визначено її сутність. Проведено хронологічну ретроспективу щодо початку використання концепції у вітчизняній практиці. Проаналізовано напрямки проведення smart-спеціалізації у довоєнний період, окреслено ключові досягнення. Встановлено взаємозв’язок між пандемією COVID-19, повномасштабної війни з Російською Федерацією та тенденціями у сфері smart-спеціалізації. Визначено завдання, які будуть покладені на Міністерство регіонального розвитку щодо реалізації концепції в Україні в післявоєнний період. Встановлено сутність процесу підприємницького відкриття та відображено практичні механізми його реалізації. Узагальнено етапи формування регіональної політики смарт-спеціалізації: створення координаторської групи, розробка дорожньої карти, пріорітизація проєктів, безпосередня реалізація. Визначено основні проблеми, які гальмують завершення процесу смарт-спеціалізації регіонів в Україні, а саме: нечіткість управлінських процесів, неефективність лідерів проєктів, низька якість аналітичних даних, відсутність налагодженої мережі комунікацій, незавершеність процесу підприємницького відкриття, як одного із ключових елементів для переходу на новий рівень спеціалізації. Визначено можливості застосування smart-спеціалізації для післявоєнного відновлення України.Документ Stimulating China’s foreign trade in the post-pandemic period(2022) Rongyue, L.; Efimova G. V.Станом на 10 березня 2022 року в більш ніж 200 країнах і регіонах по всьому світу коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) заразила понад 451 мільйон людей і спричинила 6 мільйонів смертей. Половина випадків зараження в усьому світі виявлено в Сполучених Штатах, Бразилії, Індії, Великобританії, Росії та Франції. Вперше COVID-19 був діагностований в Ухані, Китай, наприкінці 2019 року. Кількість випадків інфікування стрімко зросла до кінця січня 2020 року в Ухані та решті Китаю, але стала стабільною до кінця лютого 2020 року. Вірус був виявлений у всьому світі на початку березня 2020 року. Станом на 26 січня 2021 року кількість випадків зараження в усьому світі перевищила 100 мільйонів, а до 4 серпня 2021 року ця цифра зросла до 200 мільйонів. У першому кварталі 2022 року глобальна пандемія все ще нестримно розвивалася в багатьох країнах за межами Китаю після двадцяти п’яти місяців спалаху, а деякі країни страждали від другої, третьої та наступних хвиль серйозного зараження. Найбільш постраждалі країни перемістилися з Ірану, Італії до Іспанії, Франції, Великобританії, а потім до Сполучених Штатів, Бразилії та Індії. Китай почав сприяти впорядкованому відновленню роботи та виробництва після того, як наприкінці лютого 2020 року пандемію було ефективно стримано. У травні 2020 року відновлення роботи та виробництва в Китаї відбувалося впорядковано. Навпаки, COVID-19 спалахнув у країнах Америки та Європи без своєчасного контролю. Транскордонні повітряні перевезення та глобальні ланцюжки поставок тоді серйозно постраждали або навіть були перервані. Через торговий протекціонізм, геополітичні конфлікти та деглобалізацію світова економіка та міжнародна торгова система зазнали серйозного тиску та загрози. Вплив пандемії на торгівлю привернув увагу. Болдуін (2020) зазначив, що пандемія може призвести до більш серйозного торговельного спаду, ніж спалах світової фінансової кризи в 2008–2009 роках, оскільки пандемія є як шоком попиту, так і шоком пропозиції, тоді як рецесія 2008–2009 років була здебільшого спричинена шоком попиту. Подібне та провокаційне дослідження Лю та ін. (2021), також використовуючи дані про щомісячне річне зростання торгівлі Китаю. Лю та ін. (2021) виявили, що карантинні обмеження вплинулина імпорт сильніше, ніж прямі наслідки самої пандемії для здоров’я та поведінки. Ця стаття зосереджена на аналізі та фіксації змін у торгівлі Китаю, а потім представлено деякі політичні рекомендації щодо розвитку торгівлі Китаю.Документ Territorial communities under martial law: economic resistance to strengthen the independence of Ukraine(2023-09-12) Iefimova Ganna; Pavlova Mariia; Єфімова Ганна; Павлова МаріяУкраїна, як держава, на території якої триває військовий конфлікт, стикається з численними викликами та труднощами в усіх сферах життя. Одним із важливих аспектів є створення та зміцнення територіальних громад, що забезпечує економічну стійкість та сприяє зміцненню незалежності та свободи країни. Важливу роль у забезпеченні економічної незалежності та свободи України відіграють територіальні громади. Їх активна участь у формуванні та реалізації економічної політики сприяє створенню стабільного конкурентного економічного середовища. Економічна стійкість – здатність економічної системи, організації чи країни протистояти негативним зовнішнім впливам, кризовим ситуаціям, змінам на ринках та іншим викликам, зберігаючи стійкість і здатність до відновлення. Економічний опір передбачає ефективні механізми, стратегії та заходи, спрямовані на забезпечення стійкості, адаптації та розвитку в мінливому економічному середовищі. Основні компоненти економічного опору включають: диверсифікація економіки – це означає розширення галузевої структури економіки, зменшення залежності від однієї чи кількох основних галузей. Широкий спектр економічних секторів дозволяє громадам ефективніше реагувати на зміни та кризи, забезпечувати стабільний дохід та зменшувати ризики; розвиток конкурентоспроможності – підтримка та зміцнення конкурентних переваг територіальних громад на регіональному та глобальному рівнях (розвиток інноваційних виробництв, підвищення якості продукції та послуг, вдосконалення маркетингу та залучення нових ринків); гнучкість і адаптивність – це здатність швидко адаптуватися до умов, що змінюються, і знаходити резерви для розвитку (швидко перемикатися між різними видами діяльності, змінювати стратегії та адаптуватися до нових ринків чи умов); управління резервуванням та ризиками – це забезпечення стійкості з урахуванням можливих негативних впливів (створення резервних фондів, застосування механізмів страхування та вивчення ризиків для прийняття обґрунтованих рішень); розвиток людського капіталу – це інвестиції в освіту, навчання та розвиток навичок місцевого населення, які необхідні для підвищення продуктивності праці, інноваційного потенціалу та конкурентоспроможності. Розвиток людського капіталу допомагає громадам справлятися з економічними викликами та забезпечує сталість розвитку; розвиток інфраструктури – це інвестиції в транспортну, енергетичну, комунікаційну та соціальну інфраструктуру, що покращує умови підприємницької діяльності, забезпечує доступ до ринків і покращує якість життя населення. У статті розглянуто роль територіальних громад України в умовах воєнного стану. Проаналізовані можливості територіальних громад для забезпечення економічної резистентності та зміцнення незалежності країни. Запропоновані шляхи підвищення ефективності діяльності територіальних громад та їхнього внеску у зміцнення економічної та політичної стійкості України.Документ The Circular Economy Model and the Imperatives of its Implementation in Ukraine(Economic Affairs, 2023-01) Kotyrlo Oksana; Bratus Hanna; Marushchak Svitlana; Gorokhova Tetiana; Prav YuriiДокумент Threats and Prospects for Attracting Foreign Investment in the Ukrainian Territorial Communities’ Activities(2023) Iefimova G. V.; Pavlova M. D.; Єфімова Г. В.; Павлова М. Д.Процес реформування місцевого самоврядування в Україні розпочався нещодавно і стикається з великою кількістю загроз, які потребують детального вивчення та визначення перспектив розвитку. Метою дослідження є визначення загроз і перспектив залучення іноземних інвестицій у діяльність територіальних громад України. У дослідженні наведено огляд сучасного стану іноземного інвестування в Україні та проаналізовано нормативно-правову базу залучення іноземних інвестицій. Дослідження ґрунтується на комплексному аналізі існуючої літератури та звітів територіальних громад, а також первинних даних, зібраних на офіційному сайті децентралізації України. Дослідження показало, що Україна має значний потенціал для залучення іноземних інвестицій, але існує низка загроз, які перешкоджають цьому процесу. Ці загрози включають недостатню прозорість, корупцію, нестабільне політичне та економічне середовище, військові дії та слабку нормативно-правову базу. Названі фактори ускладнюють роботу іноземних інвесторів в Україні та негативно впливають на інвестиційний клімат країни. Проте, незважаючи на ці загрози, існують деякі перспективи для залучення іноземних інвестицій у діяльність українських територіальних громад. До таких перспектив можна віднести децентралізацію влади, яка створює сприятливе середовище для місцевого економічного розвитку та залучення інвестицій. Крім того, Україна має високоосвічену робочу силу, багаті природні ресурси та стратегічне розташування на перехресті Європи та Азії, що робить її привабливою для інвестицій. Щоб реалізувати ці перспективи, у дослідженні рекомендується українському уряду вжити заходів для поліпшення інвестиційного клімату, включно зі зміцненням нормативно-правової бази, боротьбою з корупцією та забезпеченням більшої прозорості. Територіальним громадам також рекомендується розробляти інвестиційні стратегії, просувати свій інвестиційний потенціал і налагоджувати партнерські відносини з іноземними інвесторами. За допомогою SWOT- і TOWS-аналізів, враховуючи тенденції, надану інформацію про сильні та слабкі сторони громади, її можливості та загрози, з метою залучення іноземних інвестицій у діяльність українських територіальних громад було обрано стратегію “сильні сторони – можливості”. У статті підкреслено спільні риси територіальних громад, але розробка інвестиційної стратегії для кожного регіону враховує його особливості. Таким чином, вибір стратегічної мети базується на позиції громади щодо її переваг і можливостей, наявних сильних сторін та вирішення найгостріших проблем. Таке поєднання надасть потужний поштовх для розвитку територіальних громад, яке при реалізації дасть можливість усунути як слабкі сторони, так і загрози. Загалом, у дослідженні зроблено висновок, що Україна має потенціал для залучення значних іноземних інвестицій, але це потребує узгоджених зусиль з боку уряду та територіальних громад, спрямованих на усунення загроз і капіталізацію перспективних можливостей.Документ Trends in the development of cross-border cooperation in Ukraine(Stockholm, Sweden, 2021-11) Marushchak Svitlana; Smorodinov IgorДокумент Trends of trade and economic relations between Ukraine and Australia(Журнал «Економіст», 2021-12) Marushchak Svetlana; Tsarenko-Fishkova Yelyzaveta; Марущак Світлана; Царенко-Фішкова ЄлизаветаРозглянуто основні тенденції торговельно-економічних відносин між Україною та Австралією, особливості експорту та імпорту країн, перспективи та шляхи вдосконалення співробітництва.Документ Активізація та підвищення ефективності китайсько-українського інвестиційного співробітництва в контексті реалізації ініціативи "Один пояс – Один шлях"(2018) Лі, Інін; Захарін, С. В.; Волосюк, М. В.; Li, Yingying; Zakharin, S. V.; Volosiuk, M. V.; Ли, Инин; Захарин, С. В.; Волосюк, М. В.Найвищу цінність для відтворювального процесу в економіці представляють ті іноземні інвестиції, які спрямовуються на реалізацію великих виробничих та інфраструктурних проектів, а також вкладаються в сучасні види діяльності, зокрема у високотехнологічні галузі. У цьому контексті значні перспективи матиме робота зі стимулювання припливу китайських інвестицій, оскільки китайські інвестори орієнтовані передусім на реалізацію стратегічно важливих довгострокових проектів. Найбільш привабливими проектами в Україні є оновлення портової інфраструктури, закупівля інноваційного залізничного устаткування, розбудова транспортних переходів на кордонах з європейськими державами. Метою статті є надання науково обґрунтованих узагальнень та рекомендацій з проблем розширення китайсько-українського співробітництва в інвестиційній сфері, у тому числі в контексті можливості приєднання України до проекту "Економічний пояс Великого Шовкового Шляху". Проаналізовано сучасні тенденції інвестиційного співробітництва між Україною та КНР. Описано зміст ініціативи "Один пояс – Один шлях". Надано оцінку перспектив розширення китайсько-українського інвестиційного співробітництва. Внесено пропозиції щодо можливостей приєднання України до ініціативи "Економічний пояс Великого Шовкового Шляху".