№ 2 (476) 2019

Постійне посилання зібрання

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/3871

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 12 з 12

Соціально-економічні умови інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємства
(2019) Ареф’єва, О. В.; Полоус, О. В.; Arefieva, Olena V.; Polous, Olga V.
Анотація. В умовах прискорення процесів глобалізації у світовій економіці на перше місце виходять управлінські інновації та шляхи забезпечення інтелектуалізації діяльності сучасних підприємств та компаній, які здатні забезпечити їх подальший холістичний розвиток. Формування та реалізація дієвого механізму управління холістичним розвитком підприємства з урахуванням процесів інтелектуалізації дає йому можливість досягти гідного рівня конкурентоспроможності на всіх ринках та використати доступні переваги сучасних інформаційних технологій. Мета статті полягає у виробленні ефективного механізму управління холістичним розвитком підприємства з урахуванням процесів інтелектуалізації та соціально-економічних чинників макро- та мегарівнів. Методологічну основу дослідження становлять метод порівняння, метод неформалізованого контент-аналізу, графічний метод і метод узагальнення відомостей, отриманих із доступних джерел інформації. Аналіз ключових показників за тематикою проведення дослідження визначив необхідність вироблення новітніх підходів до інтенсифікації виробничої та збутової діяльності, підвищення якості продукції та послуг, пошуку нових ринків збуту та залучення інвесторів вітчизняними підприємствами. Було визначено, що інтелектуалізація діяльності підприємства має базуватися на ефективному використанні інформаційних технологій та інтелектуальних ресурсів (людського капіталу). Новим концептуальним внеском є доведена взаємозалежність між процесом інтелектуалізації діяльності підприємства та його холістичним розвитком. Наголошується на тому, що управління людськими ресурсами як головний носій інтелектуалізації діяльності підприємства носить переважно стратегічний характер, тоді як фінансове управління є переважно операційною функцією, без якої неможлива реалізація інших видів управління. Запропоновано механізм управління холістичним розвитком підприємства з урахуванням процесів інтелектуалізації та соціально-економічних чинників макро- та мегарівнів, який відображає практичні аспекти планування, реалізації та контролю за кількісними та якісними змінами в його функціонуванні.
Забезпечення безпеки судна під час плавання поблизу центру штормів
(2019) Нестеров, О. Ю.; Яценко, С. П.; Nesterov, Oleh Yu.; Yatsenko, Serhii P.
Анотація. Метою статті є вивчення особливостей плавання морських суден безпосередньо поблизу центру штормів і вивчення основних характеристик живучості судна, плавучості і непотоплюваності в екстремальних умовах. Під час плавання судна в штормових умовах необхідно прагнути до зменшення ударів вітрових хвиль по корпусу, заливки палуби, а також виключення резонансної бортової і кільової хитавиці. Своєчасний і правильний розрахунок забезпечує безпечний вихід судна із складної штормової обстановки. Методи управління судном в шторм залежать від типу судна, стану його завантаження, сили і напряму вітру і хвилювання. Судноводій повинен після розрахунків прийняти рішення: йти проти вітру і хвилювання, зайти в порт-притулок або дрейфувати. У цій статті розглянуті показники плавучості і непотоплюваності як критерії готовності судна до екстремальних умов плавання поблизу центру штормів, даються практичні рекомендації з поліпшення властивостей плавучості і непотоплюваності судна під час плавання поблизу центру штормів. При цьому запас плавучості конструктивно забезпечується наданням судну належної висоти надводного борту і його водонепроникності. Всяке порушення непроникності знижує запас плавучості і може викликати катастрофічні наслідки. Активна стабілізація хитавиці, а також динамічний вплив на посадку, крен і диферент судна з використанням плавникових заспокоювачів і автоматично керованого керма і рушіїв принципово можливі за умови, що форма корпусу і архітектура надбудов забезпечать пасивне зниження інтенсивності силової взаємодії корпусу з морським хвилюванням. Крім того, слід враховувати, що навіть незадраєні двері на верхній палубі або відкриті ілюмінатори можуть різко зменшити запас плавучості. Капітанові слід завчасно підготувати судно і екіпаж до плавання в екстремальних умовах, передусім приділити належну увагу головній палубі від бака і до корми. Особливу увагу слід приділити під час плавання в районі малих глибин, коли осідання судна може збільшуватися до висоти борту судна. В цьому випадку курс судна повинен проходити в районі з достатнім запасом глибин під кілем, щоб уникнути торкання ґрунту.
Дослідження напружено-деформованого стану вільного пояску балки зі зламом стінки
(2019) Соков, В. М.; Sokov, Valerii M.
Анотація. Мета. У роботі представлено обґрунтування енергетичного методу дослідження напруженого стану металевої балки з різкою зміною висоти стінки та пояску з метою отримання по можливості простих залежностей для ефективної ширини вільного пояску на похилій ділянці в місці переходу від меншої висоти стінки до більшої та оптимального проектування такої балки загалом, щоб ці залежності можна було застосовувати у простих формулах опору матеріалів при інженерних розрахунках за спрощеними балочними та стержневими моделями. Методика. На простому прикладі плоскої задачі теорії пружності для прямокутної пластини при дії на неї самоврівноважених дотичних навантажень, прикладених до взаємопротилежних кромок, показано застосування енергетичного методу і класичного підходу для визначення приведеної ширини пластини в її середній частині, порівняння цих методів між собою, проведено обговорення й аналіз отриманих результатів. Дослідження напружено-деформованого стану пластини проводилося методом скінченних елементів і з використанням результатів аналітичного рішення. Результати. Показна висока подібність залежностей повної пружної енергії пластини й ефективної (приведеної) ширини пластини від дійсної її ширини, незважаючи на те, що ці залежності мають різну фізичну природу і розмірності. Особливістю похилої ділянки вільного пояску досліджуваної балки є те, що там повністю не реалізовується плоский напружений стан, бо на ній має місце депланація вільного пояску і, як результат, складний напружено-деформований стан, і тому класична ідея ефективної ширини тут не працює повною мірою. Ускладнює обставину те, що напружений стан на верхній і нижній поверхнях пояску похилої зони є різним, а концентрація напружень в місці переходу від меншої стінки до похилої зони вносить свої корективи у напружений стан цієї області. Саме ця обставина змусила шукати альтернативні шляхи врахування роботи пояску на похилій ділянці. Наукова новизна. Запропоновано застосування енергетичного методу, що полягає у використанні залежності пружної енергії вільного пояску (або його частини) від його геометричних параметрів для розробки залежностей приведеної ширини й оптимального проектування, оскільки пружна енергія враховує всі складники напружено-деформованого стану. Практична значимість. Показана можливість використання енергетичного методу як допоміжного до класичного та самостійного для розробки залежностей вищеназваних величин.
Високотемпературна нейтралізація нітроген оксидів у вихлопних газах суднових двигунів
(2019) Кузнєцов, С. І.; Малєєв, В. О.; Безпальченко, В. М.; Kuznietsov, Serhii І.; Malieiev, Volodymyr О.; Bezpalchenko, Violeta M.
Анотація. Мета досліджень полягала в розробці методу термічного розкладання нітроген оксидів, який забезпечує очищення вихлопних газів дизельних установок до гранично допустимих концентрацій. Розроблені техніко-економічні розрахунки для малопотужних систем із високим вмістом нітроген оксидів у вихлопних газах. Процес термічного розкладання досліджувався в інтервалі температур від 500 до 50 000 °С. Досліди проводились на дуговому плазмотроні потужністю 20 кВт із вольфрамовим катодом і мідним анодом. Як плазмо-утворюючий газ використовувався азот, за джерело нітроген оксидів – димер нітроген (ІV) оксиду. Початкова концентрація забруднювачів у дослідах становила 0,01–10 %, а температура в реакторі – 2 000–2 100 °С. З підвищенням їх концентрації ступінь розкладання газів збільшувався. За початкової концентрації нітроген оксидів газовій суміші 5 % ступінь розкладання становив 52 % (за їх концентрації на виході – 2,4 %). За збільшення початкової концентрації нітроген оксидів із 5 до 10 % рівень їх розкладання підвищувався до 77 %. Водночас їх концентрація на виході залишалася на рівні 2,4 %. Дослідження газоподібних (водень, амоніак, метан) і рідких (газ, бензин, мазут) відновників показали, що за наявності цих речовин реакція розкладання нітроген оксидів зміщується праворуч, тобто в бік розпаду забруднювачів на нейтральні речовини (азот, кисень). Запропоновано високотемпературний спосіб нейтралізації нітроген оксидів суднових двигунів. Встановлено, що шляхом уведення газоподібних відновників у реакцію високотемпературного розкладання нітроген оксидів можна змістити у бік розпаду їх на початкові складові частини. Концентрація забруднювачів після розкладання може бути доведена до 0,1–0,3 % за початкової концентрації 2–3 %. У роботі показана можливість термічного знешкодження нітроген оксидів у вихлопних газах суднових двигунів без застосування коштовних каталізаторів та великогабаритного устаткування.
Теоретичні засади державного регулювання аграрного сектору економіки
(2019) Вольська, О. М.; Потравка, Л. О.; Сапельнікова, Н. Л.; Volska, Оlena M.; Potravka, Larisa O.; Sapelnikova, Nadiya L.
Анотація. У статті вирішується важлива проблема сьогодення, пов’язана з визначенням місця сучасної держави у процесах регулювання складових частин економічної системи, до яких належить аграрний сектор. У сучасній науковій літературі висвітлення цього питання можна побачити у працях відомих вчених, але ця проблема поки ще остаточно не вирішена. За допомогою наукових методів пізнання в роботі наводяться докази необхідності державного регулювання аграрного сектору шляхом застосування механізмів: політико-правового, організаційного й економічного. Політико-правовий механізм відповідає за реалізацію програм і нормативно-правових актів, за його допомогою можна визначити тип державного регулювання аграрного сектору. Реалізація організаційного механізму державного регулювання здійснюється на основі визначення цілей державного регулювання: підвищення рівня продовольчої безпеки аграрного сектору регіону; забезпечення платоспроможності та ліквідності підприємств; ефективний соціально-економічний розвиток сільських територій; відтворення і підвищення ефективності використання ресурсів; підвищення рівня конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції регіону; забезпечення агропродовольчого ринку державною фінансовою підтримкою. Ефективне функціонування економічного механізму забезпечується такими його складниками, як: планування, організація, мотивація, контроль. Ці складники містяться у Концепції Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 р. У роботі підсумовується гіпотеза про те, що чим кращі умови зростання економіки, створені державними органами влади, тим менше потрібно державі втручатися в економічні процеси, і навпаки, коли держава створює перешкоди, що заважають повноцінному стабільному економічному розвитку, тоді державне регулювання перетворюється на управління з економічними й адміністративними методами впливу, внаслідок чого економіка втрачає ринкові важелі, що приведе до зниження рівня життя населення.
Розробка системи автоматичного керування рухом підводного апарата пошукового типу
(2019) Сірівчук, А. С.; Sirivchuk, Andrii S.
Анотація. Телекеровані підводні апарати є ефективним засобом для моніторингу підводної обстановки. На мілководних акваторіях доцільне використання автономних підводних апаратів із радіобуєм. Склад рушійно-кермового комплексу таких апаратів повинен мати оптимальну кількість двигунів і забезпечувати високу маневреність. Тому було обрано структуру рушійно-кермового комплексу, що складається із двох маршових та одного вертикального двигуна. Метою роботи є розробка системи автоматичного керування рухом для автономного підводного апарата з радіобуєм, до складу рушійно-кермового комплексу якого входить один вертикальний і два маршові рушії, на основі нечіткої логіки. Дослідження проводиться методом математичного моделювання в середовищі MatLabSimulink. Особливістю розробленої системи є динамічне розподілення потужності між задачами повороту та стабілізації маршової швидкості. Це забезпечується блоком розподілення потужності, задачею якого є встановлення сигналу керування на правий і лівий маршовий двигун окремо. Якщо сумарний сигнал керування для маршової швидкості та зміни курсу перевищує максимальний, то пріоритет відпрацювання сигналу віддається регулюванню курсу, а залишок – маршовій швидкості. Для системи автоматичного керування рухом також було розроблено регулятори курсу та поступальної швидкості на основі нечіткої логіки. Для поступальної швидкості використовуються ПІ-регулятор, який забезпечує стабілізацію вертикальної та маршової швидкості. Виходом регулятора вертикальної швидкості є коефіцієнт потужності вертикального рушія, а виходом регулятора маршового руху – коефіцієнт потужності спільної роботи маршових двигунів. Для стабілізації курсу використовується нечіткий ПД-регулятор, виходом якого є коефіцієнт різниці потужності між маршовими двигунами. Новизна розробленої системи керування зумовлена динамічним розподіленням сигналу керування для маршових рушіїв між його маршовим і поворотним рухом. Така система керування рухом призначена як складова частина нижнього рівня трирівневої ієрархічної системи керування підводних апаратів пошукового типу і використовується для задач стабілізації на траєкторії або в точці.
Методичні підходи до аналізу результативності виставкової діяльності підприємства-експонента крізь призму інноваційного розвитку
(2019) Касич, А. О.; Кирилко, Н. М.; Кasych, Alla О.; Kyrylko, Nataliia М.
Анотація. Метою статті є дослідження та удосконалення методичних підходів до аналізу результативності виставкової діяльності підприємства-експонента на основі його інноваційного розвитку. Актуальність цієї теми полягає не лише у систематизації методичних підходів виставкової діяльності підприємства-експонента, а й у аналізі його безпосередньої результативності.Методологія дослідження ґрунтується на ефективності використання інструментарію щодо визначення етапів аналізу результативності виставкової діяльності підприємства-експонента у контексті інноваційного розвитку. Результати. В процесі проведеного дослідження було систематизовано методичні підходи до аналізу результативності участі підприємства-експонента у виставкових заходах інноваційного спрямування. Наукова новизна полягає у об’єктивному визначенні нових етапів методики аналізу результативності виставкової діяльності підприємства-експонента на основі інноваційного розвитку. Це дає змогу стверджувати про необхідність дотримання системності під час використання запропонованих етапів, їх завдань та показників удосконаленої методики. Практична значимість. Отримані результати дослідження спрямовані на вирішення проблеми щодо визначення методичних підходів до аналізу результативності виставкової діяльності підприємства-експонента через призму інноваційного розвитку. Виходячи з аналізу запропонованих методичних підходів, було виявлено їх переваги та недоліки. Визначено, що основними методичними підходами слід вважати: системний, ситуаційний, процесний та комплексний. Розглянуто загальну систему показників аналізу результативності виставкової діяльності підприємства-експонента в контексті інноваційних рішень.Удосконалено методику аналізу результативності виставкової діяльності підприємства учасника. Обґрунтовано необхідність застосування нових етапів щодо аналізу результативності виставкової діяльності підприємства-експонента з урахуванням інноваційної спрямованості.
Оцінка техногенного навантаження на повітряний басейн Миколаївської області
(2019) Чугай, А. В.; Chuhai, Anhelina V.
Анотація. Мета. Метою роботи є оцінка техногенного навантаження на повітряний басейн Миколаївської області за багаторічний період (2000–2018 рр.). Методика. Для оцінки техногенного навантаження був застосований принцип розрахунку модуля техногенного навантаження (МТ). З урахуванням принципу визначення МТ було виконано оцінку рівня техногенного навантаження на повітряний басейн на основі розрахунку модуля техногенного навантаження на повітряний басейн (МПБ), який визначається як обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в тисячах т/км2 на рік. Результати. Головними забруднювачами атмосферного повітря регіону серед стаціонарних джерел протяггом багатьох років є 3 підприємства. До 2011 р. зазначається збільшення загального обсягу викидів ЗР із переважаючим збільшенням викидів від пересувних джерел, а з 2012 р. – поступове зменшення обсягів викидів. По містах області максимальні обсяги викидів ЗР від стаціонарних джерел визначаються у місті Миколаїв, мінімальні – у містах Очаків і Южноукраїнськ. За переліком забруднюючих речовин переважаючими у структурі викидів є викиди сполук азоту, метану і оксиду вуглецю (стаціонарні джерела). Розрахунок показника МПБ для Миколаївської області показав його відповідність динаміці викидів забруднюючих речовин по області. Аналіз динаміки зміни МПБ для окремих міст регіону показав, що рівень техногенного навантаження у 2000–2008 рр. у містах Миколаїв, Вознесенськ і Первомайськ характеризується близькими показниками. Це свідчить про те, що при суттєвій різниці і незначній площі окремих міст збільшується загальне навантаження на повітряний басейн. Порівняно з показником МПБ по області рівень техногенного навантаження на окремі міста на 1–2 порядки вище. Наукова новизна. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше для Миколаївської області виконана оцінка техногенного навантаження на повітряний басейн за багаторічний період. Практична значимість. Практична значимість роботи полягає в тому, що її результати є основою для розробок природоохоронних рекомендацій щодо зменшення викидів в атмосферне повітря регіону, в першу чергу, від пересувних джерел. Також вони можуть бути впроваджені в навчальний процес під час викладання окремих дисциплін фахової підготовки зі спеціальностей 101 «Екологія» і 183 «Технології захисту навколишнього середовища».
Обґрунтування розвитку суднобудування у сфері національного ЗПГ флоту
(2019) Фрасинюк, І. І.; Фрасинюк, Т. І.; Бабаченко, М. В.; Frasyniuk, Ihor I.; Frasyniuk, Tetiana I.; Babachenko, Maryna V.
Анотація. У статті аналізуються загальні тенденції розвитку флоту перевезення зрідженого природного газу (ЗПГ) у світі. Дано огляд тенденцій розвитку національного суднобудування України. З огляду на те, що Україна не володіє власними потужностями з прийому зрідженого газу, в статті вивчені можливості будівництва стаціонарного ЗПГ-терміналу на чорноморському узбережжі України. Розглянуто основні напрями розвитку світового та українського ринку суднобудування. Визначено ключові зміни динаміки на глобальному ринку зрідженого природного газу. Порівнюється попит на регіональних ринках зрідженого природного газу, аналізуються особливості, виділяється зональний попит і ключові гравці, висуваються перспективи розвитку. Подана характеристика основних проблем галузі, визначено необхідність державної підтримки галузі, а також відображені можливі перспективи розвитку і потенційні ринкові ніші. Дана оцінка перспективної потреби України в судах і морської техніки. Визначаються пріоритети національних і регіональних програм досягнення екологічної та транспортної безпеки. Враховуються напрями і найважливіші завдання спеціалізації в системі конкурентного позиціонування транспорту окремих країн і судноплавних підприємств. Представлені три основні напрями розвитку суднобудування в довгостроковій перспективі: екологічна безпека, безпека людського життя і економічна ефективність. У процесі аналізу критеріїв розвитку національного суднобудування України в статті враховуються обмеження в розвитку галузі, а також ключова передумова для її розвитку. У статті дано прогноз потреби у ЗПГ-флоті, з урахуванням глобальної ринкової кон’юнктури і зростання попиту на енергоносії. Розглянуто головні обмеження ефективного позиціювання національного суднобудування в глобальному ринку морської торгівлі. У статті обґрунтовано, що для досягнення енергетичної незалежності України потрібна реалізація стратегії будівництва ЗПГ-терміналу та флоту, що буде його обслуговувати. У статті узагальнено наявний міжнародний досвід у цьому напрямі і подана оцінка перспективи розвитку ЗПГ-суден і берегових ЗПГ-терміналів. Дано обґрунтування важливості будування ЗПГ-терміналу та спеціалізованого флоту для України. Зазначено, що це реальна можливість для створення енергетично незалежної країни та справжня диверсифікація поставок енергоносіїв.
Сучасний стан упровадження та функціонування систем екологічного управління суб’єктів господарювання в Україні та світі
(2019) Барабаш, О. В.; Barabash, Olena V.
Анотація. У статті проаналізовано динаміку впровадження та функціонування системи екологічного управління суб’єктів господарювання різних галузей економіки України та розглянуто тенденції отримання сертифікатів відповідності стандарту ISO 14001:2015 у світі. Встановлено, що для України та більшості держав світу питання екологічної безпеки та збереження власного природно-ресурсного капіталу стикається з проблемами, які пов’язані із застарілим мисленням керівництва багатьох підприємств, їхнім небажанням сприймати і застосовувати нові інструменти екологічного управління та інноваційні технології в діючі виробництва. Виявлено, що за період з 2016 по 2018 роки в Україні викиди забруднюючих речовин, які надходять в атмосферне повітря та здатні акумулюватись у водних об’єктах і ґрунтовому покриві, від діяльності суб’єктів господарювання в декілька разів перевищують викиди автомобільного транспорту. Проаналізовані статистичні дані International Organization for Standardization з 1999 р. дозволяють зробити висновки про постійне збільшення кількості підприємств, сертифікованих відповідно до ISO 14001, і така тенденція є особливо характерною для країн Європи та Східної Азії. Виявлено, що протягом 2007–2009 рр. та 2015–2016 рр. спостерігалась найбільш продуктивна діяльність суб’єктів господарювання у сфері розроблення та впровадження СЕУ. Встановлено, що складна політична ситуація в Україні, брак професійних екологічних менеджерів на підприємстві та в регіонах, відсутність зацікавленості і підходів до мотивації персоналу, відсутність економічних механізмів на рівні країни, які б допомагали досягти екологічної дієвості та результативності СЕУ відповідно до вимог стандарту та законодавства України, некомпетентність спеціалістів, які надають консалтингові та сертифікаційні послуги, а також постійний опір змінам керівництва багатьох підприємств у більшості випадків спричиняють відмову суб’єктів господарювання від екологічно орієнтованого напрямку у своїй діяльності, направленого на підвищення рівня екологічної безпеки країни.
Метод визначення електричних параметрів явнополюсних синхронних двигунів
(2019) Пересада, С. М.; Ніконенко, Є. О.; Решетник, В. С.; Peresada, Serhii M.; Nikonenko, Yevhen O.; Reshetnyk, Viktor S.
Анотація. Робота присвячена питанням розробки та дослідження нового методу визначення статичних та інкрементальних індуктивностей, а також значення магнітного потоку постійних магнітів явнополюсних синхронних двигунів із постійними магнітами при самоналаштуванні. Обґрунтовано актуальність розробки методів ідентифікації електричних параметрів явнополюсних синхронних двигунів при самоналаштуванні синхронних електроприводів. Розроблений метод ідентифікації електричних параметрів явнополюсних синхронних двигунів базується на визначенні оцінених значень потокозчеплень двигуна в замкненій системі регулювання струмів із властивостями робастності до неідеальностей інвертора. Для верифікації методу розроблено, виготовлено та налаштовано експериментальну установку з явнополюсним синхронним двигуном із постійними магнітами, а також комплекс програм для дослідження методу ідентифікації індуктивностей і магнітного потоку постійних магнітів двигуна. Установка може застосовуватися для дослідження широкого спектру алгоритмів керування електромеханічними системами з явнополюсними синхронними двигунами з постійними магнітами. Проведене експериментальне дослідження показує, що представлений метод забезпечує визначення статичних та інкрементальних індуктивностей, а також значення магнітного потоку постійних магнітів в умовах самоналаштування явнополюсного синхронного двигуна. Алгоритм ідентифікації має типову структуру сучасних векторно-керованих електроприводів. Він може застосовуватися для підвищення динамічних показників у режимі керування моментом, швидкістю або положенням. Додатково оцінені значення потокозчеплення дають інформацію про насичення магнітної системи синхронного двигуна. З результатів експериментального дослідження випливає, що в досліджуваному явнополюсному синхронному двигуні вплив суміжного струму на потокозчеплення є несуттєвим. Також визначено, що насичення магнітної системи є незначним для робочого діапазону зміни струмів статора. Достовірність та обґрунтованість висновків і рекомендацій підтверджується збігом результатів математичного моделювання з експериментальними даними.
Мережева модель проекту створення підводного комплексу для моніторингу мілководних акваторій
(2019) Бабкін, Г. В.; Майданюк, П. В.; Babkin, Heorhii V.; Maidaniuk, Pavlo V.
Анотація. Виконання робіт з пошуку, інспекції та моніторингу прибережних зон і акваторій портів неможливо без застосування сучасних технічних засобів морської робототехніки. За результатами досліджень у галузі створення засобів морської робототехніки різного призначення можливо зробити висновок, що найбільш ефективними для виконання інспекційних робіт є підводні системи. Це робить актуальним виведення результатів наукової школи української робототехніки на внутрішній і зовнішній ринки послуг з розроблення і створення конкурентоздатних засобів морської робототехніки. В останні роки в Україні сформувався великий обсяг робіт із захисту акваторій портів і морських баз. Підсиленням актуальності цієї тези є зростаюча необхідність у технічних засобах для забезпечення функцій з охорони державного кордону держави, виконання контролю за станом навколишнього середовища, забезпечення населення харчовими продуктами морського походження та ін. При цьому йде рахунок на десятки апаратів, а це вже серії засобів морської робототехніки, якими мають бути оснащені всі катери, кораблі та служби безпеки портів. У світовій практиці для підводних робіт, пов’язаних з контролем стану їхньої донної поверхні, використовуються морські комплекси різного типу. Але організаційно-технічні й наукові основи застосування цієї техніки й технологій її застосувань не розкриваються, очевидно, з міркувань збереження комерційних таємниць і забезпечення конкурентоспроможності. Мета. Розроблення мережевої моделі проекту створення морського комплексу для моніторингу стану донної поверхні акваторій портів і морських баз як основи математичного моделювання процесу управління проектом проектування та серійного виготовлення засобів морської робототехніки. Методика. Під час виконання досліджень використовувались: методи та процеси стандартів управління проектами; методи теорії графів. Результати. Розроблена мережева модель проекту створення морського комплексу для моніторингу стану донної поверхні акваторій портів і морських баз дозволяє сформувати оптимальний календарний план виконання конструкторських робіт шляхом скорочення термінів виконання етапів проектних робіт за рахунок більш чіткого розподілу робочого часу. Розроблена мережева модель є основою для комплексної математичної моделі проекту створення морського комплексу для моніторингу стану донної поверхні акваторій портів і морських баз. Виконана ієрархічна структуризація робіт проекту дозволяє визначити загальний обсяг людських ресурсів та витрат часу на виконання проекту створення ЗМР із буксируваним сигнальним буєм. Ключовим фактором, який впливає на тривалість і вартість проекту створення засобів морської робототехніки такого типу, слід вважати забезпечення необхідних характеристик буксируваного буя та кабель-буксира. Наукова новизна. Вперше побудовано мережеву модель проекту створення морського комплексу для моніторингу стану донної поверхні акваторій портів і морських баз. Практична значимість. Організація та планування робіт зі створення засобів морської робототехніки.

Переглянути

Перегляд № 2 (476) 2019 за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування