2023

Постійне посилання на фонд

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/6952

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 72

Polar ship propulsion systems with thermo-chemical recuperation of waste heat for lng carriers
(2023) Cherednichenko Oleksandr K.; Korobyeynikova Natalya V.; Basov Oleg Yu.; Чередніченко О. К.; Коробєйнікова Н. В.; Басов О. Ю.
С кожним роком частка суден газовозів зростає, тому невпинно збільшується використання зрідженого природного газу в якості палива для двигунів. В статті проаналізовано сучасні тенденції розвитку суднової енергетики. Розглянуто особливості транспортування зрідженого природного газу танкерами-газовозами, які дозволяють зменшити втрати природного газу при транспортуванні та зменшити негативний вплив на навколишнє середовище. Одним з основних шляхів зниження шкідливих викидів суднових енергетичних установок є застосування інноваційних пристроїв для виробництва енергії на борту судна за рахунок вторинних енергоресурсів. Метою статті є визначення перспективи використання вторинних енергетичних ресурсів суднових двопаливних двигунів, які працюють на рідкому нафтовому паливі та природному газі. Розглянуто металогідридні установки безперервної дії та комбіновану газотурбінно-дизельну установку з термохімічною утилізацією теплоти вторинних енергоресурсів. Порівняно потенціали скидного тепла вторинних енергоресурсів газотурбінного двигуна та середньообортового чотиритактного дизельного двигуна. Дослідження аналізу зміни питомої витрати зрідженого природного газу в установках комбінованої газотурбінно-електричної та дизель-електричної електростанцій з термохімічною утилізацією теплоти відпрацьованих газів шляхом парової конверсії природного газу або продуктів випаровування вантажу при їх роботі на синтез-газі різного складу запропоновано проводити за допомогою методів математичного моделювання. Наведені результати математичного моделювання процесів в енергетичній установці з термохімічною утилізацією теплоти відпрацьованих газів шляхом перетворення вуглеводневого палива, дозволяють зробити висновки щодо перспективності та ефективності використання даних установок для підвищення індексу енергетичної ефективності на суднах газовозах.
Ways of standardizing high-density polyethylene hull structures parameters for small vessels
(2023) Kuznetsov A. I.; Lysytskyi I. V.; Кузнєцов А. І.; Лисицький І. В.
Альтернативні конструкційні матеріали мають велике значення у будівництві малих суден. Існують переконливі обгрунтування ефективності їх застосування для окремих типів суден малого флоту. У практиці світового малого суднобудування досить давно використовується у якості матеріалу корпусних конструкцій поліетилен високої щільності. Разом з тим, у світовій практиці нормування параметрів корпусних конструкцій із HDPE існують серйозні прогалини, що ускладнює процес проєктування даних конструкцій. Проблеми пов’язані з відсутністю формалізованих вимог до параметрів конструкцій в нормативних документах, таких як Вимоги Класифікаційних органів, у тому числі міжнародних стандартів ISO групи Small сraft. У Правилах класификації і побудови малих суден Регістру судноплавства Украини і у стандарті ISO Small craft – Hull construction and Scantlings-Part 1:Materials, HDPE у якості конструкційного матеріалу для малих суден не розглядається. Турецький Ллойд містить лише тимчасові правила для конструювання малих суден з HDPE. Оскільки, Регистр судноплавства України досі не має формалізованих вимог до конструкцій із HDPE, хоча відповідні роботи щодо включення вимог до конструкцій з HDPE до складу правил зараз ведуться, зазначене потребує відповідного визначення у технічній політиці РСУ, у частині, що стосується використання HDPE у якості матеріалу корпусних конструкцій. Ігнорування даного конструкційного матеріалу призводить до необхідності сертифікації суден, які виготовляють вітчизняні виробники, за кордонами України. У зв’язку з цим нормування параметрів корпусних конструкцій з поліетилену високої щільності є актуальним завданням. Мета роботи полягає у спробі обґрунтування підходу до нормування параметрів корпусних конструкцій стандартів ISO групи Small Craft. Оскільки, вимоги до конструкцій малих суден у цьому стандарті відсутні, приймалася загальна схема визначення параметрів корпусних конструкцій адаптована до матеріалу, що застосовується. Параметри днищового перекриття із поздовжньою системою набору (товщина панелей та моменти опору балок регулярного набору) додатково визначалися прямими розрахунками та за вимогами Турецького Ллойду. Виконано порівняння результатів та запропоновано висновки щодо застосування для визначення параметрів конструкцій адаптованої схеми стандартів ISO.
Швидкість руху судна на несталій циркуляції
(2023) Казарєзов А. Я.; Пащенко Ю. М.
В роботі розглянуто формули для визначення зміни швидкості ходу судна на еволюційному етапі циркуляції. Наведено порівняльні розрахункові траєкторії руху центра тяжіння судна в еволюційному періоді циркуляції залежно від формули розрахунку зміни швидкості ходу судна при маневруванні. Запропоновано формулу для розрахунку зміни швидкості ходу судна на еволюційному етапі циркуляції. Показано, що при слабких маневрах судна всі формули для розрахунку швидкості ходу судна на несталій циркуляції, які проаналізовані в статті, придатні для побудови траєкторії судна. Підтверджено, що використання емпіричних формул для розрахунку швидкості ходу судна на еволюційному етапі циркуляції дозволяє спростити розрахунок траєкторії руху судна. Доведено, що формули А.М. Басіна, Г.А. Фірсова і Р.Я. Першиця для залежності падіння швидкості судна на несталій циркуляції дають однакові результати при розрахунку траєкторії судна для всього еволюційного періоду циркуляції. Запропонована авторами статті формула квадратичної залежності швидкості ходу судна від квадрата кута дрейфу та формули Г.Є. Павленка та К.К. Федяєвського для залежності падіння швидкості ходу судна на несталій циркуляції дають однакові результати при розрахунку траєкторії судна. Результати розрахунку траєкторії судна на еволюції з використанням формул квадратичної залежності швидкості ходу судна від квадрата кута дрейфу, формул Г.Є. Павленка, К.К. Федяєвського для залежності падіння швидкості значно відрізняються від результатів, отриманих за формулами А.М. Басіна, Г.А. Фірсова и Р.Я. Першиця в бік збільшення бічного зміщення та вибігу центра тяжіння судна. Запропонована авторами статті формула залежності швидкості ходу судна від квадрата кута дрейфу більш зручніша для побудови методу розрахунку маневру «зигзаг», оскільки може бути легше вбудована в лінеаризовану схему розрахунку параметрів руху судна в еволюційному періоді ціркуляції порівняно з формулами Г.Є. Павленка та К.К. Федяєвського.
Синтез енергоджерел для розрядно-імпульсних технологій
(2023) Козирєв С. С.; Kozyrev Serhii S.
Метою дослідження є розробка методики синтезу енергоджерел для розрядно-імпульсних технологій, що використовують високовольтний електричний розряд в конденсованому середовищі, за імпульсом тиску Р(t), необхідним для реалізації заданого технологічного процесу. Методика. Синтез енергоджерел на основі високовольтного електричного розряду, в якості яких використовуються генератори імпульсних струмів, за заданим імпульсом тиску Р(t), відноситься до класу зворотних задач синтезу. Для пошуку рішення використано метод розв’язання зворотних задач методом підбору. Результати. Проведено аналіз фізико-математичних моделей гідродинамічної та електродинамічної підсистем високовольтного електричного розряду в конденсованому середовищі, моделі взаємодії між підсистемами та можливість їх використання для синтезу енергоджерела. Розроблено методику синтезу генератора імпульсних струмів для розрядно-імпульсних технологій, що забезпечує заданий технологічними вимогами силовий вплив на об’єкт обробки. Наукова новизна. На основі аналізу закономірностей електровибухового перетворення енергії шляхом варіації параметрів енергоджерела та послідовного прямого розв’язання рівнянь моделей підсистем високовольтного електричного розряду в конденсованому середовищі доведена можливість синтезу енергоджерел, що забезпечують необхідний просторово-часовий силовий вплив на об'єкти обробки, за допомогою розв’язання зворотної задачі синтезу методом підбору. Практична значимість. Використання розробленої методики синтезу енергоджерел для розрядно-імпульсних технологій за заданим імпульсом тиску Р(t) дає змогу визначити параметри генератора імпульсних струмів, які дозволять забезпечити необхідний силовий вплив на об’єкт обробки, зменшити енергозатрати та значно скоротити процес налагодження технологічного процесу при впроваджені цих технологій.
Вплив добавки водневмісного газу до повітряного заряду на показники двигуна з іскровим запалюванням за роботи на зрідженому нафтовому газі
(2023) Шуба Є. В.; Панін М. І.; Shuba Yevhenii V.; Panin Mykola I.
У статті розглянуто результати досліджень впливу добавки водневмісного газу до повітряного заряду на паливну економічність та екологічні показники бензинового двигуна, який працює на зрідженому нафтовому газі, в різних навантажувальних режимах. Об’єкт експериментальних досліджень – бензиновий двигун 4Ч 7.65/7.56 (VW BBY), який дообладнано системами живлення зрідженим нафтовим газом і подачі водневмісного газу і приєднаний до гальмівної машини. Подача водневмісного газу відбувається у впускний трубопровід перед дросельною заслінкою. У якості електроліту в даній установці для проведення електролізу з отриманням водню і кисню використовували 10 % розчин гідроксиду калію. Мета роботи – визначення впливу добавки водневмісного газу до повітряного заряду на паливну економічність та екологічні показники бензинового двигуна при роботі на зрідженому нафтовому газі в різних навантажувальних режимах. Метод дослідження – експериментальний. Для визначення оптимальної величини добавки водневмісного газу за роботи двигуна на зрідженому нафтовому газі були визначені регулювальні характеристики двигуна за роботи в режимі, що відповідає середній точці Європейського міського їздового циклу. Оптимальною вважали добавку за якої спостерігається максимальна економія палива з врахуванням витрат електричної енергії на її отримання. Встановлено, що з врахуванням витрат електричної енергії доцільно обмежити величину добавки водневмісного газу на рівні 4…6 %. Для встановлення впливу добавки водневмісного газу на паливну економічність та екологічні показники двигуна в різних навантажувальних режимах були визначені навантажувальні характеристики за роботи двигуна на зрідженому нафтовому газі без добавки та з оптимальною добавкою водневмісного газу. В результаті досліджень встановлено, що добавка водневмісного газу позитивно впливає на паливо-економічні та енергетичні показники бензинового двигуна в різних навантажувальних режимах. Зокрема, в режимах малих навантажень зниження питомої ефективної витрати палива становить 8 %. В інших режимах економія палива становить в середньому 3.5 %. За роботи двигуна з оптимальною добавкою водневмісного газу знижуються концентрації незгорілих вуглеводнів (CmHn), що свідчить про більш повне згорання суміші. Зниження концентрацій CmHn становить в середньому 15 %. За рахунок підвищення температури в циліндрах двигуна дещо зростають концентрації оксидів азоту.
Застосування штучного інтелекту у телекомунікаціях
(2023) Худякова І. М.; Khudiakova Iryna M.
Стаття досліджує потенціал використання штучного інтелекту (ШІ) в телекомунікаційній галузі. Вона оглядає різні аспекти, де ШІ може знайти застосування, такі, як автоматизація мережевого управління, аналіз великих обсягів даних, покращення обслуговування клієнтів та прогнозування трафіку. Стаття розглядає переваги використання ШІ в телекомунікаціях, зокрема збільшення ефективності та продуктивності операцій, зниження витрат та підвищення задоволеності клієнтів. Вона також наголошує на можливостях прогнозування мережевих навантажень за допомогою ШІ, що сприяє покращенню якості обслуговування та забезпеченню безпеки мережі. Вона також висвітлює необхідність підготовки фахівців з розуміння принципів ШІ та навичок роботи з ними. Визначені ключові причини, що підкреслюють необхідність підготовки фахівців для роботи з ШІ. Перш за все, ШІ може вплинути на різні аспекти телекомунікаційного сектора, такі, як мережеве управління, моніторинг, прогнозування трафіку, підтримка прийняття рішень та вдосконалення обслуговування клієнтів. Фахівці, знайомі з принципами ШІ, здатні ефективно впроваджувати та використовувати цю технологію для оптимізації роботи телекомунікаційних компаній. Розглянуті важливі навички, які мають бути в наявності у фахівців для успішного використання ШІ. Це включає розуміння алгоритмів машинного навчання, навички аналізу даних, здатність до роботи з великими обсягами інформації та вміння здійснювати стратегічне планування. Крім того, фахівці повинні мати відповідні знання з телекомунікаційних систем та протоколів, щоб успішно інтегрувати ШІ з існуючими інфраструктурами. Висновок статті стверджує, що використання ШІ в телекомунікаціях відкриває нові можливості для оптимізації та покращення різних аспектів галузі. Вона закликає телекомунікаційні компанії активно досліджувати та впроваджувати штучний інтелект з метою досягнення конкурентної переваги та забезпечення якісного обслуговування своїм клієнтам. Підкреслена необхідність підготовки фахівців з використання ШІ в телекомунікаціях. Розуміння принципів ШІ та належні навички у цій області дозволять фахівцям впроваджувати та використовувати штучний інтелект для покращення ефективності телекомунікаційного сектора та надання якісних послуг клієнтам. Зростаюча роль ШІ у сучасних телекомунікаціях створює потребу в кваліфікованих професіоналах, здатних ефективно використовувати цю технологію.
Study of prospects for the development of wind energy in Ukraine to ensure the sustainable development of the energy system of Ukraine
(2023) Trachuk Andrii R.; Трачук А. Р.
Метою даної статті є проведення дослідження перспектив розвитку вітрової енергетики в Україні і її роль у забезпеченні сталого розвитку енергосистеми країни. У роботі використовується комплексний аналіз, що включає в себе оцінку ресурсної бази, технічних можливостей та економічних аспектів вітрової енергетики. Методологія включає збір та аналіз статистичних даних, моделювання економічних сценаріїв, і враховує поточні тенденції у сфері вітрової енергетики. Дослідження показує, що в Україні існують значні можливості для розвитку вітрової енергетики. Активізація цього сектору може сприяти зменшенню викидів парникових газів та диверсифікації енергетичного міксу країни. Результати аналізу ресурсів та технічних можливостей підтверджують високий потенціал розвитку вітрової енергетики в Україні. Основним внеском даної статті є актуалізація та поглиблене дослідження перспектив вітрової енергетики в контексті сталого розвитку України. Відзначається, що такий підхід є актуальним у зв'язку з викликами кліматичних змін та ростом попиту на чисту енергію. Результати дослідження можуть бути корисними для прийняття рішень у сфері енергетичної політики, розвитку вітрової енергетики та планування інвестицій у секторі енергетики в Україні. Дана стаття може послужити як науковою основою, так і джерелом інформації для органів влади, бізнесу та громадськості, що цікавляться сталим розвитком енергосистеми України. Оцінка поточного стану вітрової енергетики в Україні: першим завданням є збір та аналіз існуючих даних про розвиток вітрової енергетики в Україні на сучасному етапі. Це включає в себе інформацію про кількість та обсяги вітрових електростанцій, їх розташування, виробництво електроенергії, інвестиції та регулюючий фреймворк. Аналіз попередніх досліджень та публікацій: проведення обговорення та синтезу результатів попередніх наукових досліджень, стосовно розвитку вітрової енергетики в Україні. Встановлення спільних точок і невирішених аспектів, на які слід звернути особливу увагу. Визначення ключових факторів успіху та гальмувальних факторів: ідентифікація ключових чинників, які сприяють розвитку вітрової енергетики в Україні, включаючи фінансову підтримку, технологічний потенціал та правовий фреймворк. Також аналіз гальмувальних факторів, які можуть уповільнити або обмежити розвиток цієї галузі. Оцінка впливу на довкілля та екологічні аспекти: Проведення аналізу впливу вітрової енергетики на навколишнє середовище, зокрема, ефективність у зменшенні викидів CO2 та інших забруднюючих речовин, а також врахування екологічних аспектів під час розміщення вітрових електростанцій. Визначення перспектив та рекомендацій для подальшого розвитку: формулювання конкретних перспектив розвитку вітрової енергетики в Україні. Надання практичних рекомендацій щодо стимулювання розвитку цього сектору та максимізації його позитивного впливу на сталий розвиток енергосистеми України.
Software implementation of automated team formation us ng artificial intelligence in aerospace projects
(2023) Rachenko Yelyzaveta D.; Dotsenko Nataliia V.; Раченко Є. Д.; Доценко Н. В.
Специфіка проєктів аерокосмічної галузі висуває певні вимоги до команди проєктів. Залежно від виду проекту та умов його реалізації вимоги до персоналу можуть суттєво відрізнятися, тому процес формування команди проєкту повинен відповідати принципам гнучкості та адаптивності. З метою формування ефективних команд та зменшення впливу суб’єктивного чиннику пропонується використовувати спеціалізоване програмне забезпечення. У статті розглядається розроблене програмне забезпечення, яке автоматизує процес формування команди проекту в аерокосмічній галузі за допомогою штучного інтелекту. Основні етапи відбору кандидатів в розробленому програмному забезпеченні передбачають автоматичний пошук потенційних членів команди, автоматизоване тестування, співбесіду з розпізнаванням голосу та розмову в реальному часі за допомогою аналізу даних. Впровадження штучного інтелекту в процес прийому на роботу пропонує такі переваги, як перевірка кандидатів, оцінка навичок, прогнозна аналітика, залучення кандидатів, управління талантами, різноманітність і пом’якшення упередженості, адаптація та навчання. Запропонований метод спрямований на вирішення проблем, які виникають під час збирання команди проєктів аерокосмічної галузі, використовуючи можливості штучного інтелекту та передових технологій. Автоматизуючи процес формування команди, організації можуть заощадити час і ресурси, забезпечивши при цьому відбір відповідних членів команди з урахування визначених вимог до персоналу. Здатність програмного забезпечення проводити автоматизовані тести, співбесіди з розпізнаванням голосу та живі розмови спрощують процес відбору та полегшують прийняття управлінських рішень щодо формування проєктної команди. Крім того, впровадження штучного інтелекту при підборі кадрів дає численні переваги, зокрема підвищення ефективності, зменшення упередженості та покращення аналізу досвіду кандидатів. Метою цього дослідження є впровадження та тестування програмного забезпечення для покращення формування команди в аерокосмічної галузі, зокрема у сфері кібербезпеки. Об’єктом дослідження є розроблене програмне забезпечення, а предметом – його впровадження та тестування. У матеріалі представлені основні переваги штучного інтелекту при підборі персоналу в аерокосмічній галузі та обговорюються унікальні особливості запропонованого методу штучного інтелекту. Результати тестування програмного забезпечення демонструють його ефективність в автоматизації процесу формування команди.
Improvement of the model of organizing innovative activity at the enterprise
(2023) Rusnak Alla V.; Nadtochii Iryna I.; Ohor Hanna M.; Руснак А. В.; Надточій І. І.; Огорь Г. М.
Швидкість змін у зовнішньому середовищі підприємства вимагає адекватної реакції та перетворень його внутрішнього середовища. Одним із ключових механізмів такої реакції є проведення інновацій. Інноваційна діяльність стосується всієї виробничої системи, визначаючи ефективність розвитку підприємства. Мета. Мета роботи полягає у розробці алгоритму та удосконаленні моделі організації інноваційної діяльності на підприємстві. Методика. Методичною основою дослідження є системний та комплексний підходи, на яких ґрунтується вивчення етапів організації інноваційної діяльності підприємства. Для досягнення поставленої у роботі мети застосовувалися такі методи дослідження: порівняльний та ситуаційний аналіз, структурно-функціональний аналіз, методи узагальнення, індукції та дедукції, експертних оцінок тощо. Використання функціональноевристичного потенціалу зазначених методів, об'єднаних загальною методологією та алгоритмом дослідження, забезпечило наукову обґрунтованість та достовірність результатів і висновків роботи. Результати. З метою удосконалення моделі організації інноваційної діяльності на підприємстві у роботі узагальнено та детально охарактеризовано етапи організації інноваційної діяльності на підприємстві: визначення місії, стратегічних цілей, інноваційних завдань підприємства; оцінка інноваційного потенціалу та визначення ступеня його відповідності інноваційному клімату або внутрішнім можливостям підприємства; визначення інноваційної позиції підприємства; створення органу, який відповідає за ведення інноваційної діяльності; розробка інноваційної стратегії; складання інноваційного бюджету підприємства; формування інноваційного портфеля, розробка інноваційних проектів, їх інтеграція у загальну інноваційну програму; проведення організаційно-структурних змін; коригування інноваційних завдань та стратегії при зміні зовнішніх або внутрішніх умов діяльності підприємства. Наукова новизна. Наукова новизна дослідження полягає у вдосконаленні моделі організації інноваційної діяльності на підприємстві, реалізація якої передбачає низку певних етапів, об’єднаних у розроблений алгоритм. Практична значимість. Практична значимість проведеного дослідження полягає в тому, що отримані результати, зокрема розроблений алгоритм організації інноваційної діяльності, можуть використовуватися підприємствами для планування, організації та ефективного управління інноваційною діяльністю підприємств, що забезпечить їх розвиток.
Державно-приватне партнерство як механізм забезпечення сталого розвитку для відновлення країни
(2023) Цюман Є. С.; Tsiuman Yevheniia S.
Стаття присвячена огляду особливостей інтеграції основних принципів інклюзивності, циркулярної економіки, ресурсоефективного чистого виробництва у механізмі державно-приватного партнерства для досягнення цілей сталого розвитку під час післявоєнного відновлення країни. Післявоєнне відновлення країни є важливою актуальною задачею сьогодення. Цей процес вимагає велику кількість фінансових ресурсів, залучення яких обмежене внаслідок втрати стабільності економічної системи та збільшення прогнозованих ризиків з точки зору потенційних інвесторів. Одним з ефективних механізмів залучення таких фінансових ресурсів є механізм державно-приватного партнерства, який дозволяє залучати інвестиційні фінансові ресурси в результаті керованого розподілу можливих ризиків між партнерами, одним з яких виступає держава як суб’єкт владних повноважень, що має можливість надавати гарантії приватному партнеру. В результаті взаємовигідного партнерства досягається суспільно-значимий результат. Головною ціллю сталого розвитку є створення економічної моделі, яка є збалансованою з навколишнім середовищем та не здійснює на нього негативного впливу, результатом якого можуть стати некеровані критичні глобальні зміни, зокрема, кліматичні, які є наслідком індустріальної економіки суцільного споживання. Досягнення такої цілі сталого розвитку можливе на принципах інклюзивності, циркулярної економіки та ресурсоефективного чистого виробництва. Впровадження вказаних принципів, в свою чергу, вимагає значних фінансових ресурсів, які можуть бути залучені завдяки механізму державно-приватного партнерства. Таким чином, суспільно-значимий результат, а саме економічна система, що забезпечує досягнення цілей сталого розвитку, побудована на принципах інклюзивності, циркулярної економіки та ресурсоефективного чистого виробництва, досягається за допомогою механізму державно-приватного партнерства та дозволяє здійснити післявоєнне відновлення країни, яке гармонізуватиме з навколишнім середовищем. Мета. Огляд особливостей інтеграції основних принципів інклюзивності, циркулярної економіки, ресурсоефективного чистого виробництва у механізмі ДПП для досягнення цілей сталого розвитку під час післявоєнного відновлення країни. Методика. Мета дослідження досягається використанням методу оглядового аналізу та синтезу результатів. Результати. Суспільно-значимий результат, а саме економічна система, що забезпечує досягнення цілей сталого розвитку, побудована на принципах інклюзивності, циркулярної економіки та ресурсоефективного чистого виробництва, досягається за допомогою механізму державно-приватного партнерства та дозволяє здійснити післявоєнне відновлення країни, яке гармонізуватиме з навколишнім середовищем. Наукова новизна. Вперше запропоновано ідею застосування механізму державно-приватного партнерства до вирішення задачі післявоєнного відновлення держави з метою досягнення цілей сталого розвитку на принципах інклюзивності, циркулярної економіки та ресурсоефективного чистого виробництва. Практична значимість. Результати дослідження дозволяють реалізувати процес післявоєнного відновлення економіки країни, яка буде розвиватися у відповідності до цілей сталого розвитку та гармонізуватиме з навколишнім природним середовищем.
Аналіз можливості зниження фітотоксичності гербицидів за рахунок застосування біостимуляторів на основі фульвокислот
(2023) Трохименко Г. Г.; Кібаров О. І.; Trokhymenko Gannа G.; Kibarov Oleh I.
Мета. Дослідження можливості впровадження нових заходів щодо зниження наслідків фітотоксичної дії гербіцидів та забезпечення стабільного росту і розвитку рослин за рахунок застосування новітніх препаратів на основі комплексу фульвокислот. Методика. Полягає у визначенні взаємодії різних гербіцидів ( як селективної, так і неселективної дії) з експериентальним препаратом на основі гумінових і фульвових кислот за допомогою фітоіндикатору (суданська трава). Аналіз залежності впливу від концентрації та об’єму розчину препарата на висоту рослини. Основні методи, які використовується у даній роботі, – метод експерименту, біологічне моделювання, біотестування. Всі результати отримані внаслідок практичного застосування новітньої розробки – препарату «БіоФульво» та комплексу пестицидів за різних умов. Результати. У дослідженні були представлені результати впливу біостимулятору на основі фульвокислот «БіоФульво» на ріст і розвиток фітоіндикатору. Як індикатор була використана суданська трава (Sorghum bicolor). Також аналізували ефективність препарату для прискорення розкладання гербіцидів як селективної, так і загальної дії. У дослідженні використовували пестициди «Ураган Форте», «Гезагард», «ДаблТрай» та «Трон». В результаті найкраще проросла трава у пластикових посудинах, які поливалися лише водою та у посуданах зі зразками, які поливалися водою та 5 % розчином «БіоФульво». Рослини, які були оброблені виключно пестицидами, не проросли, за винятком декількох випадків, загибель рослин спостерігалася на 12–19 день. 10-ти відсотковий розчин «БіоФульво», з одного юоку, простимулював проростання, а з другого – загальмував розвиток рослин приблизно у 1,5 рази. 5 % розчин препарату дозволив досягнути крищих результатів проростання та висоти рослини. Наукова новизна. Вперше проводилося дослідження ефективності препарату «БіоФульво», розробленого українською біотехнологічною компанією як агротехнічного засобу для зниження наслідків гербіцидної фітотоксичності. Препарати на основі фульвокислот ще не набули широкого використання у боротьбі з проблемою «післядії» гербіцидів. Даний препарат є експериментальним. Практична значимість. Полягає у можливості створення методики застосування експериментального біостимулятору на основі гумінових кислот, з високим вмістом фульвових кислот, для зменшення періоду пригнічення рослин під час застосування гербіцидів та ефекту «післядії» пестицидів.
Розробка low-cost автономного надводного дрона на основі електродвигуна та мікроконтролерній системі керування
(2023) Єрмоленко Б. О.; Yermolenko Bohdan O.
Автономні надводні судна широко застосовуються для виконання завдань в галузях, які пов’язані з водними ресурсами. Важлива особливість полягає у відсутності будь якого екіпажу на борту, а управління відбувається дистанційно, необхідне обладнання дозволяє виконувати завдання: вимірювання морського дна, дослідження портових зон, аналіз екологічного стану води, військові місії різного характеру. Активний розвиток цієї технології створив багато зразків які різняться за своїм функціоналом. Спектр задач які можливо вирішити завдяки застосуванню автономного надводного судна дуже великий. Зондування дна, аналіз води на предмет забруднення, берегова охорона та моніторинг, стеження за станом живих організмів, інженерні роботи, розвідка корисних копалин – все це можливо виконувати з залученням таких дронів. Проте саме у сфері гідрографії, автономні надводні судна найбільше використовуються з появ перших прототипів. Наявна обмежена доступність таких суден, через високу ціну на розробку та виготовлення. Саме тому, існує потреба в розробці більш дешевих варіантів, які матимуть функціонал та можливості для проведення повноцінних гідрографічних досліджень. Потенційне використання електродвигунів та мікроконтролерних систем керування при розробці не тільки зменшить ціну, та вплив на навколишнє середовище. Мета роботи полягає у розробці низько бюджетного автономного надводного судна на основі електродвигуна та мікроконтролерної системи керування. У статті описано основні етапи розробки Автономного надводного судна. Корпус виконано зі скловолокна у вигляді катамарану. Для руху використали безколекторний двигун, літійполімерні акумулятори та модуль навігації та управління на основі контролеру Mega 2560. Впроваджено систему автопілоту з відкритим вихідним кодом Ardupilot з підтримкою наземної станції. Як результат розроблено low-cost автономне надводне судно, здатне рухатись в автономному режимі по заданому маршруту, а невеликий розмір корпусу дозволяє працювати на водоймах з мілководдям. Проведені випробувальні тести на водоймі для виявлення недоліків та поставлені подальші цілі дослідження. Запропонована платформа з урахуванням її особливостей, потенційно може бути залучена у різних гідрографічних дослідженнях, наприклад зондування портових зон, екологічному моніторингу.
До розрахунку траєкторії руху судна на несталій циркуляції
(2023) Казарєзов А. Я.; Пащенко Ю. М.; Kazariezov Anatoliy Ya.; Pashchenko Yuriy M.
У роботі розглянуто нелінійний та лінеаризований методи розрахунку траєкторії руху судна на еволюційному етапі циркуляції. Наведено порівняльні розрахункові характеристики еволюційного періоду циркуляції, залежно від методу розрахунку руху судна. Доведено, що твердження ряду авторів про значну розбіжність траєкторій судна, розрахованих за нелінійною та лінеаризованою схемами, для еволюційного періоду руху, не відповідає дійсності. Виконане, згаданими авторами, порівняння можна оцінити як зіставлення двох траєкторій для одного й того ж проміжку часу. Однак, в одному випадку береться до уваги еволюційний етап руху судна, а в другому складова з двох етапів – еволюційного етапу та етапу циркуляції, що встановилася. Показана можливість використання лінеаризованого методу для розрахунку траєкторії руху судна на еволюційному етапі циркуляції. При слабких маневрах судна траєкторії руху, розраховані за нелінійною та лінеаризованими схемами, з практичною точністю збігаються. Однак присутня одна якісна відмінність – при розрахунку за лінеаризованою схемою відсутнє зворотне зміщення центру тяжіння судна. Для слабких маневрів судна розбіжність у координатах траєкторій не перевищує 3%, що прийнятне для практичних розрахунків. Встановлено, що наростання відмінностей у координатах траєкторії, що розрахована за лінеаризованою схемою, від траєкторії, розрахованої за нелінійною схемою – плавний і дозволяє прогнозувати величину помилки, так як розрахунок за лінеаризованою схемою завжди дає тенденцію у бік відставання від розрахунку за нелінійною схемою. Показано, що при розрахунку траєкторії руху судна на еволюції за лінеаризованою схемою спостерігається розбіжність кута дрейфу та кутової швидкості судна наприкінці періоду еволюції зі значеннями цих параметрів на циркуляції, яка встановилася, що для побудови траєкторії не є істотним недоліком. Запропоновано рекомендації щодо розрахунку траєкторії руху судна на еволюційному етапі циркуляції. Час еволюційного процесу для лінеаризованої схеми слід приймати рівним, як і для нелінійної схеми – 6 безрозмірним одиницям. Рекомендації можуть бути корисні інженерам, підприємствам та організаціям, які здійснюють розрахунки маневрених характеристик суден.
Математична модель теплоакумулюючої системи у складі енергетичної установки надводного корабля
(2023) Кузнецов Г. В.; Kuznetsov Heorhii V.
У статті надано математичну модель теплоакумулюючої системи у складі корабельної енергетичної установки та результати розрахунків за запропонованою математичною моделлю при оптимізації вибору теплоакумулюючого матеріалу з урахуванням фазового переходу при процесі зберігання теплоти. Метою дослідження є розроблення прикладної методології теплоакумулюючої системи у складі корабельної енергетичної установки з урахуванням використання акумульованої теплоти на потреби теплових двигунів та загальнокорабельних систем. Об’єктом дослідження є процеси утилізації, зберігання та використання теплоти корабельних енергетичних установок теплоакумулюючими системами для власних потреб установки та загальнокорабельних систем. Предметом дослідження є параметри процесів теплоакумулюючої системи при передпусковій підготовці, запуску, навантаженні та зупинці енергетичної установки. Метод дослідження – математичне моделювання процесів утилізації теплоти робочих середовищ теплового двигуна для її акумулювання та використання в корабельній енергетичній установці та на загальнокорабельні потреби. В результаті дослідження розроблено математичну модель теплоакумулюючої системи, що враховує особливості використання в складі корабельної енергетичної установки різних теплових двигунів, її структуру і умови експлуатації. Даний підхід дозволяє оптимізувати за необхідністю: структуру теплоакумулюючої системи з урахуванням споживання на загальнокорабельні потреби; перспективні напрямки та обсяги можливих теплових потоків від елементів корабельної енергетичної установки та їхніх джерел; прогнозований технічний підсумок з урахуванням можливих коливань попиту теплоти під час простою корабля; прогнозування впливу теплофізичних властивостей теплоакумулюючих матеріалів на тривалість складових процесів зберігання, розрядки, зарядки теплоти теплоакумулюючої системи з урахуванням відбору на загальнокорабельні потреби. Практична значимість роботи полягає в тому, що запропонована математична модель дозволяє обґрунтувати схемне рішення енергетичної установки с теплоакумулюючою системою при відповідності її техніко-економічних характеристик показникам тактико-технічного завдання корабля.
Рекуперація енергії побутової опалювальної печі
(2023) Літвінова М. Б.; Штанько О. Д.; Кудренко А. Є.; Litvinova Maryna B.; Shtanko Oleksandr D.; Kudrenko Andriy Е.
Використання пічного опалення досі є розповсюдженим та економічно обгрунтованим у сільських господарствах України. Перетворення хоча б частини енергії, що викидається у повітря побутовою піччю, створює умови для заощадження паливних ресурсів, забезпечує електричною енергією домівки при перебоях у центральному електропостачанні й може стати суттєвою підмогою для приватних домогосподарств. Метою дослідження є моделювання процесу одержання електричної енергії шляхом рекуперації викидної енергії побутової топкової печі. Вперше відбувається моделювання процесу рекуперації енергії викидних газів саме для топкового типу печі. В якості метода дослідження використано функціонально-фізичний метод пошукового проектування, який полягає в постановці і вирішенні завдань технічної творчості на основі використання евристичних прийомів, аналізу функцій технічних систем і їх елементів, синтезу ланцюжків фізико-технічних ефектів для отримання нових принципів дії інформаційних об’єктів із залученням комп’ютерних програм для виконання таких процедур. В роботі проаналізовано фізичні умови розміщення в топковій печі термоелектричного генератора (ТЕГ). Обране місце розміщення ТЕГ, що є оптимальними за такими параметрами: не треба суттєво змінювати конфігурацію печі; температура є прийнятною для застосування найпоширеніших високотемпературних термоелектричних модулів; енергія газу є достатньою для виробітку електричної енергії для потреби будинку. За результатами розгляду особливості структури побутових печей обрано певний тип термоелектричного модуля Алтек-1024 для моделювання роботи ТЕГ. Виходячи з розмірів печі в ній пропонується розташувати чотири пари модулів, що електрично послідовно з’єднаються та приєднаються до акумуляторної батареї для накопичення електричного заряду. У програмному середовищі OpenModelica з використанням графічного редактору Dymola проведене імітаційне моделювання основних температурних параметрів у середині печі. Здійснений розрахунок потужності ТЕГ. Передбачається, що в опалювальний період у результаті рекуперації викидної енергії побутової опалювальної печі можна одержувати не менше 66 кВт·годин електроенергії на місяць. Одержане значення потужності дозволяє суттєво заощаджувати електроенергію та забезпечити нагальні потреби домогосподарства у випадку відключення електропостачання.
Проєктування та розроблення програмного забезпечення для аналізу цифрового звуку з використанням об’єктно-орієнтованої методології
(2023) Кирийчук Д. Л.; Ткаченко К. Д.; Ляшенко О. М.; Kyryichuk Dmytro L.; Tkachenko Kyrylo D.; Liashenko Olena M.
Метою роботи є розроблення програмного забезпечення для аналізу цифрового звуку з використанням об’єктно-орієнтованої методології. В роботі описано основний функціонал програмного додатку: імпорт та експорт файлів у форматах WAVE PCM; підтримка базових операцій редагування файлів (вирізання, копіювання, вставка та видалення); зміна висоти тону без зміни темпу та навпаки; видалення статичного шуму, шипіння та інших постійних шумових дефектів запису; детальний аналіз частотних характеристик; виконання спектрографічного режиму відображення доріжок. Методика. При розробці програмного забезпечення були використані алгоритми прямого та зворотного дискретного перетворення Фур’є, віконні функції Фон-Ганна та Хеммінга, методологія об’єктно-орієнтованого програмування. Результати. Проведено аналіз основних тенденцій розвитку програмного забезпечення для аналізу цифрового звуку. Визначено основні функціональні можливості та принципи роботи таких систем. Виявлено сучасні тенденції побудови, розвитку та застосування таких систем. Наукова новизна. Вирішено актуальне науково-практичне завдання, що полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні підходів та принципів побудови програмних систем для аналізу цифрового звуку. Практична значимість. Полягає в можливості застосування теоретико-методологічних підходів і висновків, отриманих в межах роботи для розробки та впровадження програмного забезпечення для аналізу цифрового звуку. Побудовано архітектуру програмного додатку, що має модульну структуру. Головний модуль програмного продукту призначено для взаємодії з програмними модулями «Системні бібліотеки», «Програмні бібліотеки» та модулем «Sources». Розроблено основні класи програмного додатку: клас Line створено для зміни значення кольору та формату ліній поточного контексту пристрою; клас TextFormat створено для зміни значення кольору, вирівнювання та формату рядка поточного контексту пристрою; клас Axis створено для як базовий клас координатна вісь; клас AxisX створено на базовому класі координатна вісь Axis, та описує вісь абсцис; клас Graph створено за допомогою агрегації класів Series, AxisX і AxisY, та описує функціонал по роботі із графіком.
Дослідження інтелектуального терміналу для релейного захисту та автоматизації систем енергопостачання
(2023) Бунько В. Я.; Дарморіс П. М.; Bunko Vasyl Ia.; Darmoris Petro M.
На сьогоднішній день в період розвитку цифрових технологій, фахівці будь-якої галузі, в тому числі в сфері електроенергетики та автоматизації, все частіше мають справу з інтелектуальними пристроями керування, захисту та диспетчеризації електричних установок та об’єктів енергетичної інфраструктури. До таких об’єктів відносяться сучасні потужні електроенергетичні системи та їх елементи (наприклад, електричні станції, дальні лінії електропередачі, електричні розподільні системи великих промислових підприємств, автономні електро-енергетичні, перетворювальні, електротехнічні і електромеханічні установки і системи управління ними), які включають пристрої релейного захисту і протиаварійної автоматики, контактні розподільні пристрої тощо. Мета даної роботи полягає у детальному та розширеному аналізі функціональних можливостей та режимів роботи мікропроцесорного терміналу релейного захисту та автоматики РЗЛ-05, який досліджується в лабораторних умовах і призначений для підвищення надійності та ефективності функціонування трансформаторів, кабельних та повітряних ліній електропередач напругою 6–35 кВ. Методика. Аналіз та обґрунтування можливостей використання інтелектуального пристрою релейного захисту та автоматизації, спрямованих на забезпечення надійної роботи системи електропостачання в цілому. Результати. Представлено систему керування для дослідження та налаштування мікропроцесорного терміналу, як виконавчого елемента, що забезпечує підвищення надійності системи релейного захисту та автоматизацій станцій, підстанцій та електричних мереж. Розроблено схему керування мікропроцесорним пристроєм з окремими силовими елементами, високовольтними вимикачами, а також проведено дослідження їх узгодженої роботи та функціональних можливостей системи з даним інтелектуальним пристроєм. Наукова новизна. У статті розглянуто інноваційні підходи до практичного використання інтелектуальних пристроїв релейного захисту та автоматики, керованих і налаштованих із персонального комп’ютера для забезпечення безаварійності та надійності роботи системи електрозабезпечення споживачів. Практична значимість. Система з використанням інтелектуальних пристроїв захисту та автоматичного керування електроенергетичних об’єктів дасть можливість оптимально забезпечити надійність роботи та безаварійність систем електропостачання, а також значно підвищити якість електричної енергії споживачів. Тому впровадження таких інноваційних рішень та вирішення проблеми із забезпеченням безаварійності роботи системи енергопостачання є досить актуальним та важливим.
Вплив хмарних технологій на ринок праці та доступність розробки програмного забезпечення
(2023) Федосова І. В.; Копійка О. C.; Fedosova Iryna V.; Kopiika Oleksandr S.
Метою досліджень є встановлення впливу хмарних технологій на ринок праці та доступність розробки програмного забезпечення та надання інформації про трансформаційні ефекти хмарних технологій у галузі розробки програмного забезпечення. Методика: провівши всебічний огляд літератури, проаналізувавши стан досліджуваного питання, проведено статистичний аналіз даних, зібраних у європейських, американських та українських опитуваннях та інтерв’ю з фахівцями з розробки програмного забезпечення та керівниками вищого рівня. Результати цього дослідження показують, що широке впровадження хмарних технологій значно змінило ринок праці в галузі розробки програмного забезпечення. Хмарні обчислення сприяли появі нових ролей, таких, як хмарні архітектори та інженери DevOps, а також трансформували традиційні позиції розробки програмного забезпечення. Більше того, хмарні технології позитивно вплинули на доступність розробки програмного забезпечення, дозволяючи малим і середнім підприємствам та окремим розробникам отримувати доступ до потужних обчислювальних ресурсів та інфраструктури за меншими витратами. Однак дослідження також визначає потенційні проблеми, зокрема потребу в підвищенні кваліфікації та адаптації до хмарних платформ, що розвиваються. Наукова новизна: у цьому дослідженні використовується цілісний підхід, враховуючи взаємодію між хмарними технологіями та ширшими соціально-економічними наслідками для професіоналів та початківців у сфері розробки програмного забезпечення. Практична значимість. Розуміння впливу хмарних технологій на ринок праці та доступність розробки програмного забезпечення має першочергове значення для різних зацікавлених сторін. Роботодавці та спеціалісти з розробки програмного забезпечення можуть отримати вигоду від отримання уявлень про мінливий характер посадових ролей, вимог до кваліфікації та структури витрат, пов’язаних із розробкою програмного забезпечення в хмарі. Крім того, це дослідження має наслідки для людей, які прагнуть увійти в сферу розробки програмного забезпечення, оскільки воно проливає світло на навички та компетенції, які будуть користуватися великим попитом в епоху хмарних обчислень.
Пасажирське судно з аутригерами модульно-понтонної конструкції для маршруту «Очаків–Кінбурнська коса»
(2023) Морозов К. О.; Морозов О. О.; Morozov Kostyantyn О.; Morozov Oleksii A.
Мета. Визначення оптимальних елементів пасажирського судна з аутригерами для маршруту «Очаків–Кінбурнська коса» в умовах швидкої мінливості експлуатаційних обмежень та застосування модулів-понтонів у конструкції корпуса пасажирського судна з аутригерами, для маршруту «Очаків–Кінбурнська коса». Методика. Застосовано методи теорії і проектування суден, аналізу і статистики. Результати. На прикладі контейнеровозів показано вплив зміни умов експлуатації на експлуатаційні обмеження, та нівелювання змін за рахунок модерні¬ зації конструкції контейнеровозів шляхом подовження судна за рахунок циліндричної вставки на підставі чого було визначено, що модульність дозволяє швидко адаптуватись до значних коливань пасажиропотоку. Було про¬ведено проектний аналіз понтонних систем різних типів. На основі отриманих даних було визначено, що засто¬сування модулів-понтонів у конструкції пасажирського, крім вище казаних преваг, дозволить значно розширить експлуатаційні можливості. Наукова новизна. Вперше узагальнені та проаналізовані дані різних проектів поро¬мів з уніфікованих модулів-понтонів. Практичне значення. На прикладі експлуатації контейнеровозів показано, швидку мінливість експлуатаційних умов, на основі, яких формують технічні завдання, та необхідність вносити конструктивні зміни навіть під час експлуатації суден, шляхом подовження суден за рахунок циліндричної встав-ки. З переходом до ринкових відносин, остаточно, змінилися тенденції проектування та будівництва суден, що пов'язане із прагненням приватних судновласників до максимально можливого зниження інвестицій на побудо¬ву, експлуатаційних витрат та терміну окупності інвестицій, з урахуванням ризиків соціально-економічного та соціально-політичного характеру. З позиції зниження витрат до найбільш актуальних напрямків слід віднести: проектування та будівництво суден на обмежений термін служби – від 10 до 15 років, при цьому термін окупнос¬ті встановлюється в діапазоні від 5 до 8 років; широке впровадження модульного проектування та будівництва суден, що передбачає можливість зміни як призначення судна, так і його основних характеристик (розмірів, ван¬тажопідйомності і т. ін.), а саме: зміни довжини судна за рахунок циліндричної вставки при тих самих носовій та кормовій частинах; комплектування суден різного призначення використовуючи високий рівень уніфікації; зміни класу судна за допомогою високого рівня уніфікації. Враховуючи усе вище наведене, для визначення оптималь¬них елементів пасажирського судна з аутригерами для маршруту «Очаків–Кінбурнська коса» в умовах швидкої мінливості експлуатаційних обмежень, а саме: значних коливань пасажиропотоку, було застосовано модульно-понтонну конструкцію головним елементом якої є уніфікований модуль-понтон. Застосування модулів-понтонів дозволяє з максимальною ефективністю використовувати судно як пасажирське, водолазне, вантажопасажир¬ське, у прибережних районах морів так і на річках.
Відпрацювання технології лазерного зварювання кореневого шва товстостінних стикових з’єднань теплостійкої сталі 25Х2НМФА
(2023) Бернацький А. В.; Сіора О. В.; Соколовський М. В.; Юрченко Ю. В.; Бондарєва В. І.; Bernatskyi Artemii V.; Siora Oleksandr V.; Sokolovskyi Mykola V.; Yurchenko Yurii V.
Зварювання товстостінних дисків роторів парових турбін з складнолегованих теплостійких сталей, пов’язане із значними труднощами отримання необхідних властивостей та фазового і структурного стану їх зварних з’єднань. Ще однією з важливих проблем забезпечення високих властивостей товстостінних звар¬них з’єднань є забезпечення якості кореневих шарів шва. Через глибоке розташування в цій частині зварного шва є найбільша ймовірність утворення дефектів, таких, як пори тріщини, непровари, прожоги, провисання зворотного валика, які знижують працездатність та надійність зварного з’єднання та ротора в цілому. Дугове зварювання під флюсом потребує застосування спеціального підкладного кільця кореневій частині розробки для забезпечення якісного формування кореневого шва. Недоліком такого методу зварювання є значне тепловкладення, яке спричиняє перегріванню металу в біляшовній зоні кореневої частини шва та погіршенню властивостей металу. Крім того, на ділянці сплавлення шва з підкладним кільцем, утворюється значна концентрація напружень, що сприяє утворенню тріщини. Отримання якісного кореневого шва дуговим зварюванням без підкладного кільця з повним та стабільним проваром кільцевих швів великого діаметру роторів є складною інженерною та науковою задачею. Метою даної роботи є досягнення оптимальної геометрії, задовільного формування та необхідного посилення кореневого шва у стикових з’єднаннях теплостійкої сталі 25Х2НМФА, шляхом відпрацювання технології лазерного зварювання. Узагальнення результатів досліджень свідчить про те, що за рахунок вибору параметрів лазерного зварювання та швидкості подачі присадного дроту можна досягти оптимальної геометрії, задовільного формування та необхідного посилення кореневого шва. За результатами досліджень встановлено, що більш прийнятною формою виявилася U-подібна розробка кромок. U-подібна підготовка кромок у порівнянні з V-подібною, вимагає меншої кількості наплавленого металу, а також завдяки ширшому зазору в корені шва полегшує ведення процесу при накладенні першого кореневого шва. Оптималь¬ний (з позицій формування геометрії зварного з’єднання та відсутності дефектів) режим зварювання кореневих швів з’єднань сталі 25Х2НМФА з U-подібним розробкою кромок наступний: потужність випромінювання – 4 кВт; швидкість зварювання – 16 м/год; фокусна відстань – 200 мм; заглиблення фокусу – 2 мм; витрати газу: CO2 – 20 л/хв; швидкість подачі дроту діаметром 1,2 мм – 38,4 м/год.

Переглянути

Перегляд 2023 за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування