Статті (СДГ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті (СДГ) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 22
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Суб’єкт-суб’єктний підхід до організації педагогічного процесу(2015) Слюсаренко, Ніна; Кульбацька, Марія; Slyusarenko, Nina; Kulbatska, Maria; Слюсаренко, Нина; Кульбацкая, МарияУ статті розглянуто значення та переваги суб’єкт-суб’єктного підходу до організації педагогічного процесу. Розкрито сутність понять «об’єкт», «суб’єкт», «суб’єкт-об’єктний підхід», «суб’єкт-суб’єктний підхід». Виділено особливості суб’єкт-суб’єктної взаємодії та механізм її реалізації. Звернуто особливу увагу на те, що суб’єкт-суб’єктний підхід є однією з ключових складових ефективної взаємодії учасників педагогічного процесу, оскільки передбачає взаємний та плідний розвиток якостей особистостей як учня, так і вчителя у процесі їхнього спілкування та спільної діяльності.Документ Theoretical Modelling of Intercultural Communication Process(2016) Soter, MariiaДокумент Гра як засіб формування готовності майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації(2016) Сотер, М. В.; Сотер, М. В.; Soter, M. V.Документ Сутність поняття "міжкультурна комунікація"(2016) Сотер, М. В.; Soter, M. V.Документ Використання веб-квестів у підготовці майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації(2017) Сотер, Марія; Сотер, Мария; Soter, MariiaУ статті проаналізовано можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема веб-квестів, у підготовці майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації. Акцентовано, що ця технологія дозволяє студентам як поглибити, розширити, систематизувати та закріпити отриманні теоретичні знання і практичні уміння й навички, так і відшкодовувати брак комунікації та інтеракції з реальними носіями мови завдяки автентичності текстового матеріалу розміщеного у мережі Інтернет; сприяє розвитку пізнавальних здібностей та активності студентів, творчої ініціативи і відповідальності, формуванню самостійного мислення, здатності до саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації; розвитку дослідницьких умінь, інтеграції знань і упорядкуванню інформації.Документ Специфіка підготовки майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурнії комунікації в умовах змішаного навчання(2017) Сотер, М. В.; Сотер, М. В.; Soter, M. V.У статті висвітлено своєрідність підготовки майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації в умовах змішаного навчання. Розкрито сутність понять «міжкультурна комунікація», «змішане навчання», «традиційне навчання», «традиційне навчання з веб-підтримкою», «повне он-лайн навчання». Висвітлено шляхи, що забезпечать підвищення якості підготовки майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації в умовах змішаного навчання. Відзначено, що гармонійне поєднання традиційного і змішаного навчання під час підготовки майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації дозволить контролювати час, місце, темп і шлях вивчення матеріалу, підвищити мотивацію, активізувати сам процес навчання, зробити освітній процес мобільним і гнучким, реалізувати суб’єкт-суб’єктну взаємодію між учасниками навчального процесу, застосовувати різні форми навчання, серед яких – індивідуальні, групові, реальні, віртуальні тощо.Документ Критерії, показники і рівні сформованості готовності майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації(2017) Сотер, Марія; Soter, M.; Сотер, М. В.У статті представлено критерії, показники і рівні сформованості готовності майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації Виокремлено мотиваційно-ціннісний, когнітивний і комунікативно-діяльнісний критерії готовності до міжкультурної комунікації. Визначено, що критерії сформованості є стандартними характеристиками, які дозволяють достовірно оцінити рівень готовності майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації; варіації вираження тих чи іншихпоказників дозволяють схарактеризувати рівень сформованості готовності студентів до міжкультурної комунікаціїДокумент Діалогові технології у підготовці майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації(2017) Сотер, М. В.; Сотер, М. В.; Soter, M. V.Стаття присвячена дослідженню питання використання діалогових технологій у підготовці майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації. Підкреслено роль діалогових технологій при підготовці особистості до міжкультурної комунікації. Акцентовано, що завдяки цій технології студенти вчаться критично мислити; вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації; аналізувати, оцінювати, зважувати альтернативні позиції, думки, приймати продумані, продуктивні, логічні рішення з урахуванням думок колег/партнерів; брати участь в дискусіях з дотриманням правил етики спілкування. Звернуто увагу на те, що застосування різних видів бесіди під час підготовки майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації сприятиме: формуванню уміння висловити власну точку зору; більш детальному розкриттю проблемних питань, що потребують роз’яснень, уточнень; підтримки продуктивного взаємозв’язку між викладачем і студентами; ефективній перевірці засвоєння навчального матеріалу студентами; мотивації навчальної діяльності; при розходженні відповідей на поставлені викладачем запитання здатності спільними зусиллями, разом, згуртовано знайти відповідь на запитання з включенням елементів дискусії; отриманню студентами важливого досвіду узгодження дій, уміння дійти до спільного консенсусу; уміння зрозуміти думку партнера, доступно пояснити власну точку зору, за потреби, привести аргументи.Документ Тенденції розвитку іншомовної підготовки у технічних закладах вищої освіти України 50-60 рр. ХХ століття(2019) Сотер, М. В.; Soter, M. V.Стаття присвячена дослідженню тенденцій розвитку іншомовної підготовки в технічних закладах вищої освіти України 50-60 років ХХ століття. Підкреслено роль іншомовної підготовки для здобувачів технічних закладів вищої освіти в межах науково- технічної революції, посилення співпраці та конкуренції між Радянським Союзом та провідними світовими державами. Акцентовано, що важливими кроками щодо поліпшення іншомовної підготовки здобувачів вищої освіти технічних спеціальностей у 50-60 років ХХ століття стали наказ Міністерства вищої освіти СРСР від 21 вересня 1955 року «Про покращення викладання іноземної мови у вищих навчальних закладах» № 953, «Положення про кабінет іноземних мов» Методичного управління Міністерства вищої освіти СРСР (1951 р.), постанова Ради Міністрів СРСР «Про покращення вивчення іноземних мов» від 27 травня 1961 року № 468. У наказі Міністерства вищої освіти СРСР від 21 вересня 1955 року «Про покращення викладання іноземної мови у вищих навчальних закладах» № 953 наголошено на запровадженні в усіх закладах вищої освіти викладання іноземної мови з першого по четвертий курси, а також закріпленні вивчення іноземної мови в навчальних планах університетів й інженерно-фізичних спеціальностей усіх закладів вищої освіти на першому і другому курсах – 240–270 годин, на третьому і четвертому курсах для всіх спеціальностей – 2 години на тиждень. Звернено увагу на основні заходи, що здійснювались у межах технічних закладів вищої освіти протягом 50–60 років ХХ століття з метою підвищення якості іншомовної підготовки, зокрема, на включенні текстів іноземною мовою в списки обов’язкової літератури з профільних курсів; обов’язкове використання іноземної літератури під час підготовки курсових і дипломних проєктів, а також в гуртках студентського наукового товариства; залучення спеціальних завдань з іноземної мови в період виробничої практики тощо.Документ Шляхи підвищення ефективності мовної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей(2019) Сотер, Марія; Soter, M. V.Стаття присвячена дослідженню шляхів підвищення ефективності мовної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей. Підкреслено роль мовної підготовки як запоруки повноцінної професійної реалізації фахівця на вітчизняному й міжнародному ринках праці. Акцентовано, що важливими кроками щодо поліпшення мовної підготовки здобувачів вищої освіти технічних спеціальностей є формування в них стійкої позитивної внутрішньої мотивації щодо вивчення мов через активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів (поєднання усіх напрямів освітньої діяльності задля отримання ефективного результату; включення різних форм, методів і засобів навчання; постійний інтерактивний зворотний зв’язок усіх суб’єктів освітнього процесу; залучення професійно орієнтованої проблематики навчального матеріалу; постійне самовдосконалення тощо). Наголошено, що сформованість позитивної внутрішньої мотивації може бути реалізована повною мірою лише в тому разі, коли студент виступає повноцінним активним учасником, суб’єктом освітнього процесу, який здатен брати на себе повну відповідальність за власну діяльність і її результати за підтримки й координації викладача. Зазначено, що імплементація інформаційних ресурсів за підтримки й під керівництвом викладача сприяє формуванню іншомовної компетенції в аудіюванні, читанні, письмі; лексичної компетенції, соціокультурної та професійно орієнтованої компетенції, що дозволяє значно інтенсифікувати їхню мовну підготовку. Звернуто увагу, що діалектична єдність усіх напрямів підготовки з включенням різних форм, методів і засобів навчання дозволить у повній мірі підвищити ефективність мовної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей. Названо заходи, що реалізуються в межах авдиторної, самостійної та позаавдиторної роботи з метою підвищення ефективності мовної підготовки здобувачів вищої освіти технічних спеціальностей.Документ Навчально-методичне забезпечення іншомовної підготовки студентів технічних закладів вищої освіти України (50-60 рр. ХХ століття)(2019) Сотер, М. В.; Soter, M. V.Стаття присвячена дослідженню тенденцій навчально-методичного забезпечення іншомовної підготовки студентів у технічних закладах вищої освіти України в 50-60 рр. ХХ століття. Наголошено, що вивчення іноземної мови набуває пріоритетного значення, іноземна мова виступає обов’язковою складовою професійної підготовки майбутніх фахівців. Акцентовано, що значний інтерес керівництва Радянського Союзу до вивчення іноземних мов протягом 50-60 рр. ХХ століття був представлений на законодавчому рівні через Наказ Міністерства вищої освіти СРСР «Про покращення викладання іноземної мови у вищих навчальних закладах» № 953 від 21 вересня 1955 року та Постанову Ради Міністрів СРСР «Про покращення вивчення іноземних мов» від 27 травня 1961 року №468, які вплинули на інтенсифікацію різного роду навчально-методичних розробок забезпечення іншомовної підготовки студентів технічних закладів вищої освіти України. Звернено увагу на основні підручники і посібники, що застосовувались під час навчального процесу іншомовної підготовки майбутніх інженерів у вищих навчальних закладах, зокрема, «Підручник англійської мови для вищих технічних навчальних закладів» (Красинська М., Головіна І.; 1957 р.; 1959 р.), «Підручник англійської мови для вищих технічних навчальних закладів» (Гундрізер В., Ланда А.; 1960 р.; 1961 р.; 1963 р.), «Підручник англійської мови» (Шевалдишев А., Суворов С., Корндорф Б.; 1945 р.; 1952 р.; 1953 р.; 1955 р.), «Практичний курс німецької мови» (Зав’ялова В., Косарєва Л.; 1967 р.), «Підручник німецької мови для закладів вищої освіти» (Ерліх Е., Трімм А., Вольф Л.; 1958 р.; 1960 р.) тощо.Документ Мовна підготовка в технічних закладах вищої освіти України в контексті ідей студентоцентризму (початок XXI ст.)(2019) Сотер, М. В.У статті розглянуто значення мовної підготовки в технічних закладах вищої освіти України в контексті ідей студентоцентризму (початок XXI ст.). Підкреслено роль мовної підготовки як запоруки повноцінної професійної реалізації фахівця як на вітчизняному, так і міжнародному ринках праці. Звернуто особливу увагу на вплив студентоцентризму на мовну підготовку студентів технічних закладів вищої освіти.Документ Cутність поняття «підготовка фахівців технічних спеціальностей»(2020) Сотер, М. В.; Soter, M. V.Стаття присвячена дослідженню сутності поняття «підготовка фахівців технічних спеціальностей». Для його виокремлення проаналізовано трактування дотичних понять: «технічна освіта», «підготовка», «професійна підготовка» / «професійна освіта» та «інженер». Це дозволило деталізувати ключові компоненти цих понять, виокремити їхні характерні ознаки. Акцентовано, що заклади технічної освіти готують для держави тих фахівців, які забезпечують роботу промислово-технічного комплексу, що є одним із базових компонентів економічного розвитку суспільства, тому безпосередньо впливає на розвиток держави. Підкреслено, що успішність професійної підготовки безпосередньо пов’язана з позитивною мотивацією здобувачів освіти до навчальної діяльності, тому під час професійної підготовки мають бути враховані й реалізовані індивідуальні здібності всіх, хто навчається, коло їхніх інтересів, нахили, творчий потенціал через продуктивну суб’єктну взаємодію між суб’єктами освітнього процесу, яка б налаштовувала на безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення в професійній сфері, швидку адаптацію до змін, мобільність, роботу в команді тощо. Представлено авторське трактування поняття «підготовка фахівців технічних спеціальностей» у ракурсі вищої школи. Це цілеспрямований, високоорганізований процес оволодіння майбутніми спеціалістами широкого кола спеціальностей у закладах вищої технічної освіти (університетах, академіях, інститутах, коледжах) для різних галузей науки, техніки і культури, який передбачає опанування здобувачами освіти сукупністю фундаментальних, природничо-наукових, технічних та соціально-гуманітарних знань, практичних умінь і навичок, набуття відповідних особистих якостей, позитивну мотивацію та налаштованість на безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення, швидку адаптацію до змін, мобільність, що в комплексі дозволяють високоефективно виконувати посадові обов’язки в професійної діяльності.Документ Новітні тенденції іншомовної підготовки майбутніх фахівців у технічних закладах вищої освіти України (початок XXI століття)(2020) Сотер, М. В.; Soter, M. V.Статтю присвячено дослідженню новітніх тенденції іншомовної підготовки майбутніх фахівців у технічних закладах вищої освіти України (початок XXI століття). Підкреслено роль «Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання» у перебудові національних стандартів іншомовної підготовки. Акцентовано, що інтегроване навчання спеціальності та іноземної мови, яке ґрунтується на вивченні фахових дисциплін у нерозривній єдності з опануванням іноземної мови й залученні внутрішньо-дисциплінарних та міждисциплінарних зв’язків, є необхідністю й істотно новим кроком щодо поліпшення й модернізації іншомовної підготовки здобувачів технічних закладів вищої освіти. Це дозволить адаптувати майбутніх фахівців до подальшої професійної діяльності, сприятиме їхній конкурентоспроможності й успішному функціонуванню на міжнародному ринку праці. Наголошено, що імплементація інтегрованого навчання спеціальності й іноземної мови в освітній простір технічного закладу вищої освіти посилює практичний компонент іншомовної підготовки. Зазначено, що сучасні реалії іншомовної підготовки орієнтовані на залучення інноваційних методів і підходів до навчання, що ґрунтуються на взаємодії здобувачів освіти, сприяють моделюванню майбутньої фахової діяльності. Звернуто увагу на потребу переорієнтації освітнього процесу на особистість майбутнього фахівця, студентоцентризм. Виокремлено основні тенденції іншомовної підготовки у технічних закладах вищої освіти України в умовах модернізації вищої освіти (початок ХХІ століття): узгодженість і синхронізація вимог щодо іншомовної підготовки через імплементацію «Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання»; інтегроване навчання спеціальності та іноземної мови; посилення практичного компонента іншомовної підготовки здобувачів освіти; переорієнтація освітнього процесу на особистість студента, студентоцентризм та ін.Документ Developing Professional Subjectivity in Future Primary School Teachers in the Context of a Neuropedagogical Approach(2020) Zhurat, Yuliya; Lipshyts, Larysa; Soter, Mariia; Chumak, Larisa; Tarasenko, Halyna; Valchuk-Orkusha, Oksana; Melnyk, IrynaДокумент Документ Відеоконференція як засіб іншомовної підготовки студентів(2020) Сотер, Марія; Soter, MariiaУ статті наголошено на актуальності впровадження відеоконференції в освітній процес закладів вищої освіти, що дає змогу оптимізувати як аудиторну, так і позааудиторну іншомовну підготовку студентів. Метою статті є дослідження відеоконференції як засобу іншомовної підготовки студентів. Для досягнення мети наукового дослідження використано комплекс методів: аналіз та систематизація для виокремлення представленої проблеми на сучасному етапі; метод узагальнення для представлення переваг імплементації відеоконференцій в освітній процес закладів вищої освіти. Акцентовано, що до переваг використання відеоконференцій з метою іншомовної підготовки студентів закладів вищої освіти належить: створення рівних можливостей доступу до взаємодії студентів та викладачів (зокрема, комунікативної взаємодії іноземною мовою) незалежно від місця їх перебування в зручний для кожного учасника вебконференції час; реалізація студентоцентрованого навчання і викладання, у межах якого всі зусилля спрямовуються на забезпечення кожного студента окремо і всіх разом необхідною інформацією в режимі онлайн; наявність постійного зворотного зв’язку між усіма суб’єктами освітнього процесу (як завдяки діалогу між учасниками в ході конференції, так і шляхом залучення під час конференції чату); розширення доступу до освітніх ресурсів за наставництва викладача й обміну інформацією онлайн; гнучкість для того, хто навчається, внаслідок можливості цілодобового доступу до інформації в режимі реального часу (у будь-який час і в будь-якому місці); візуалізація освітнього процесу онлайн (бачити, чути співрозмовника (як викладача, так і всіх студентів), а також пропоновану викладачем інформацію, активно комунікувати, що важливо для іншомовної підготовки); одночасне залучення значного числа учасників із різних регіонів України і зарубіжжя.Документ Переваги імплементації інтелектуальних карт при іншомовній підготовці студентів інженерно-технічних спеціальностей(2021) Сотер, Марія; Soter, M. V.У статті наголошено на потребі пошуку новітніх практичних шляхів щодо представлення інформації для студентів у зручній та стислій для сприйняття формі. Одним із таких способів є застосування в освітньому процесі інтелектуальних карт, які забезпечить системне, цілісне та свідоме сприйняття значних об’ємів інформації, дозволять отримати навички роботи й опрацювання масивів інформації, що є винятково важливим при іншомовній підготовці студентів, оскыльки необхідно запам’ятовувати комплекс лексичного, граматичного матеріалу, національних та культурних особливостей поведінки носіїв мови, норм етикету, специфіку вербальної та невербальної комунікації тощо. Констатовано, що безпосередня участь студентів у побудові інтелектуальних карт у процесі іншомовної підготовки дозволяє індивідуалізувати та активізувати процес засвоєння ними інформації. Представлено переваги використання інтелектуальних карт в освітньому процесі оволодіння іноземною мовою студентами інженерно-технічних спеціальностей. До таких уналежнено ефективне запам’ятовування навчальних матеріалів; аналіз та систематизація інформації будь-якого характеру; системне, свідоме сприйняття значних об’ємів інформації; цілісне бачення теми, що вивчається з включенням її головних і другорядних складових зі встановленням логічних зв’язків між усіма компонентами; розвиток творчого мислення та креативності студентів; формування іншомовної граматичної, лексичної компетенцій та компетенцій в аудіюванні, говорінні, читанні та письмі тощо. Схарактеризовано ряд проблем, пов’язаних із практичним упровадженням інтелектуальних карт в освітній процес, зокрема це невміння студентів виділити головне серед значних об’ємів інформації; недостатнє розкриття проблеми, що вивчається; відсутність попереднього досвіду зі складання інтелектуальних карт тощо.Документ Провідні напрями інтенсифікації оволодіння іноземною мовою студентами інженерно-технічних спеціальностей(2021) Сотер, М. В.; Soter, M. V.У статті наголошено, що іншомовна компетентність інженера є ключем для відкриття можливостей співробітництва, встановлення й розвитку професійних високоефективних контактів з міжнародними партнерами, обміну фаховою інформацією між професіоналами, кваліфікованого й оперативного вирішення поставлених професійних задач через залучення міжнародного досвіду тощо. Услід за О. Тарнопольським виокремлено провідні напрями оптимізації оволодіння іноземною мовою: навчання іноземної мови через зміст спеціальних дисциплін, змістовномовна інтеграція у навчанні, іншомовне занурення. Констатовано, що покрокова імплементація представлених напрямків допоможе адаптувати студента до майбутньої професії та сприятиме підвищенню його мотивації, адже увесь освітній процес спрямовано на оптимізацію вивчення мови і фаху. Обґрунтовано необхідність залучення таких видів навчальної діяльності, які максимально наближені до ситуацій реальної фахової комунікації. Схарактеризовано переваги провідних напрямів інтенсифікації оволодіння іноземною мовою студентами інженерно-технічних спеціальностей. До них віднесено посилення мотивації як до вивчення іноземної мови, так і фаху; налаштування суб’єкт-суб’єктної взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу; побудова атмосфери взаємної довіри між студентом і викладачем; розширення можливостей навчання впродовж усього життя (lifelong learning), постійного самовдосконалення та саморозвитку; залучення професійно орієнтованих видів навчальної діяльності, які моделюють ситуації майбутнього фаху іноземною мовою; вивчення природної контекстуалізованої мови та ін.