2019

Постійне посилання на фонд

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/3341

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 69

Аналіз квантово-хімічних розрахунків перебігу лужного гідролізу як реагентного методу під час знешкодження фосфорвмісних пестицидів
(2019) Петрук, Р. В.; Петрук, Г. Д.; Petruk, Roman V.; Petruk, Halyna D.
Анотація. Мета. Метою роботи є розробка методу лужного гідролізу фосфорвмісних пестицидних препаратів за допомогою квантово-хімічних розрахунків. Методика. У роботі використовуються методи математичного моделювання, методи квантово-хімічних розрахунків, зокрема, метод Хартрі-Фока з базисом 3-21G з використанням пакету програм ChemBioOffice Ultra. Результати. У роботі здійснено квантово-хімічні розрахунки перебігу лужного гідролізу фосфорвмісних пестицидних препаратів на прикладі найбільш характерних із них: Золону (Фозолону) та Диметоату (Бі-58). Ці розрахунки, що базуються переважно на методі Хартрі-Фока із встановленням зарядів та довжин міжатомних зв’язків, чітко підтверджено експериментально з допомогою хроматографічних досліджень. В результаті встановлено ефективність та екологічну доцільність реагентних методів порівняно з термічними методами переробки (знешкодження) некондиційних залишків пестицидних препаратів, які дозволяють не тільки отримувати з первинних органічних токсичних сполук суттєво менш токсичну, переважно неорганічну, корисну вторинну сировину, але значною мірою зменшити їхні екотокси та шкідливий вплив на людину та довкілля. Наукова новизна. Вперше використано квантово-хімічні розрахунки лужного гідролізу пестицидів Золон та Диметоат за допомогою метод Хартрі-Фока, що дозволило визначити можливі шляхи проходження реакцій та передбачити кінцеві хімічні продукти, що спрощує процес реагентної утилізації некондиційних пестицидів. Практична цінність. Отримані результати досліджень можна використовувати для розробки механізмів хімічної переробки фосфорвмісних пестицидних препаратів максимально ефективним способом, що дозволяє знижувати витрати часу на експериментальні лабораторні дослідження. Використання квантово-хімічних розрахунків дозволяє моделювати процеси розпаду складних органічних молекул в довкіллі та прогнозувати можливі продукти розпаду, що може використовуватися у сфері державного управління та під час прогнозування ризиків виробничої діяльності.
Использование платформы Arduino при разработке метода инфракрасной эхо-импульсной дефектоскопии
(2019) Рагулин, С. В.; Ушаков, В. В.; Rahulin, Serhei V.; Ushakov Vladyslav V.
У статті розглядаються питання створення автоматизованого вимірювального комплексу, використовуваного в експериментальних дослідженнях методу інфрачервоної ехо-імпульсної дефектоскопії склопластикових авіаційних конструкцій. Проведено аналіз існуючих автоматизованих комплексів, виявлено їх недостатню гнучкість і відсутність простих і малобюджетних комплексів. Визначено вимоги, що пред’являються до автоматизованого вимірювального комплексу, і основні функції, виконувані ним. На підставі сформованих вимог проведений обґрунтований вибір мікропроцесорної платформи Arduino як базового елементу під час створення згаданого вимірювального комплексу. Проаналізовано проведені раніше дослідження можливостей платформи Arduino. Встановлено, що можливості платформи використовуються не в повному обсязі. З урахуванням проведеного аналізу досліджень розроблені алгоритми роботи платформи Arduino для управління лабораторним обладнанням, прийому і обробки експериментальних даних, а також процедури обміну даними між платформою і персональним комп’ютером. Керуючись розробленими алгоритмами, створено програмне забезпечення, що дозволяє здійснювати паралельне управління декількома процесами під час проведення експериментів з використанням лабораторного стенду. Такими процесами є управління допоміжним лабораторним обладнанням; прийом та обробка експериментальних даних; передача експериментальних даних на персональний комп’ютер. Наукова новизна полягає в формуванні обґрунтованої гіпотези про можливість одночасного виконання декількох задач мікропроцесорною платформою Arduino під час проведення експериментальних досліджень з її використанням, а також підтвердження даної гіпотези під час створення автоматизованого вимірювального комплексу на базі цієї платформи. Практична значимість полягає в розробці та впровадженні програмного забезпечення, створеного на основі зазначених алгоритмів і використовуваного під час конструювання лабораторного стенда дослідження методу інфрачервоної ехо-імпульсної дефектоскопії.
Інтегральна оцінка ефективності функціонування станцій технічного обслуговування автомобілів
(2019) Хаврук, В. О.; Khavruk, Volodymyr O.
Ефективність функціонування станції технічного обслуговування автомобілів характеризується двома групами показників: кількісними і якісними. До кількісних показників належать: надійність функціонування, пропускна здатність, середній час очікування, міра прибутковості; до якісних – швидкість виконання робіт, зручність режиму роботи, кваліфікація персоналу, гарантія і вартість робіт, спектр послуг, ввічливість персоналу, наявність запчастин, технологічна оснащеність. Визначена вага та здійснено нормування даних показників для трьох варіантів функціонування станції технічного обслуговування: 1) існуюча ситуація (вибрана з точки зору можливості порівняння зміни ефективності діяльності автосервісу); 2) ситуація, що відповідає максимуму критерію ефективності по кожній з дільниць; 3) запропонована керівництвом автосервісу ситуація, що відповідає завершальному опису за результатами моделювання виробничих дільниць. Для СТО «КиївСхід» встановлено, що за кількості звернень на автосервіс 30–50 на добу мінімальні значення часу очікування автомобілів на ремонт будуть забезпечуватися за умови виробничої потужності 64–95 люд./ год. Відповідно, в цих межах можна приймати відповідні рішення щодо кількості постів для ремонту. Для вказаного автосервісу, у зв’язку з невеликою площею виробничої будівлі, було прийнято рішення використовувати 6 постів ремонтної зони – варіант № 3, завдяки якому забезпечується виробнича потужність 72 люд./год. Зважаючи на те, що всі пости ремонтної зони автосервісу оснащені підйомниками, а тому такі пости є універсальними, на яких у разі відсутності окремих спеціалізованих робіт, наприклад діагностування електронних систем, можуть виконуватись інші ремонтні роботи, а недозавантаженість або простій можливо звести до мінімуму. Мета статті – на основі сукупності кількісних і якісних показників функціонування станції технічного обслуговування автомобілів здійснити інтегральну оцінку ефективності функціонування конкретної станції технічного обслуговування автомобілів. Методика. Аналіз виробничої діяльності станції технічного обслуговування автомобілів дав змогу сформувати дві групи показників ефективності функціонування ремонтної зони. За допомогою методу експертних оцінок визначено вагу кожного із показників. Інтегральна оцінка ефективності функціонування ремонтної зони автосервісу представлена у формалізованому вигляді. Результати. Використання 6 постів ремонтної зони порівняно з 4-ма постами дозволяє підвищити комплексну ефективність автосервісу на 21% за скорочення черги на очікування обслуговування в період пікових навантажень на СТО і як результат, збільшується пропускна спроможність на 16–18%. Наукова новизна. Запропоновано здійснювати інтегральну оцінку ефективності функціонування станції технічного обслуговування з використанням пронормованих кількісних і якісних показників. Практична значимість. На прикладі конкретної станції технічного обслуговування автомобілів за кількості звернень у сервіс – 30–50 на добу запропоновано використовувати 6 виробничих постів.
Європейський досвід розбудови розумних мереж в умовах реформування енергетичного ринку
(2019) Мареха, І. С.; Marekha, Iryna S.
Анотація. Мета статті – оцінити закордонний досвід імплементації розумних мереж як ефективних драйверів енергетичних перетворень. Методичним підґрунтям дослідження є опрацювання й аналіз релевантної статистичної інформації, отриманої з міжнародних та національних джерел. У процесі проведеного дослідження було встановлено, що необхідність реформування енергетичного ринку Європейського Союзу зумовлена такими чинниками, як: нівелювання проблеми зростаючої потреби в енергоресурсах, подолання проблеми імпортозалежності, важливість інтеграційних процесів та формування єдиного енергетичного ринку, енергозбереження та ліквідація енерговитратності у промисловості та житловому комплексі. Автором встановлено, що інтелектоцентрична модель європейського енергетичного ринку фактично представлена трьома ключовими складовими частинами: розумними мережами (Smart Grids), розумними вимірювальними системами та приладами обліку (Smart Metering) та розумними будинками (Smart Cities). Проте концептуально функціонування європейського ринку електроенергетичних ресурсів відбувається на базі основної моделі Smart Grids. У дослідженні наводяться поточні та прогностичні оцінки ринкового сегмента розумних енергетичних технологій. Запропоновано розглядати стан реформ енергетичного сектора у площині аналізу європейських програм з енергоефективності. Підкреслено, що результативність реформ в енергетичному секторі Євросоюзу зумовлена продуманими, законодавчо закріпленими документами, які згадуються у статті. Автором проаналізовано європейські проєкти з інтелектуального обліку енергоспоживання. Додатково наведені екологічні й економічні ефекти від імплементації розумних технологій. Новим концептуальним внеском є обґрунтована автором інтелектоцентрична модель енергетичного ринку Європейського Союзу. На думку автора, така модель повинна включати «розумні» ринки та «розумних» споживачів. Практична значущість результатів дослідження полягає у формуванні нових європейських енергетичних стандартів, наближення до яких є пріоритетом кожної розвинутої країни.
Застосування принципів зеленої інфраструктури на підприємствах
(2019) Протасенко, О. Ф.; Мигаль, Г. В.; Protasenko, Olha F.; Myhal, Halyna V.
Останніми роками в різних галузях наукової і практичної діяльності людини з’явилась значна кількість нових теорій і концепцій. Серед таких нововведень концепція зеленої інфраструктури. Позитивними прикладами застосування принципів зеленої інфраструктури є впровадження системи керування відходами, перехід на енергоефективні технології освітлення міст, використання електротранспорту тощо. Нині в Україні ці принципи майже не застосовують. Основні причини цього – брак фінансування екологічних проектів і низький рівень екологічної культури населення. З урахуванням нинішніх реалій застосування принципів зеленої інфра структури можна почати з локальних об’єктів, наприклад, підприємств. У світлі цього метою роботи є пошук шляхів впровадження принципів зеленої інфраструктури на підприємстві. Для досягнення зазначеної мети в роботі використаний системний підхід, що дало змогу одержати такі результати: а) визначити рівні екологічної безпеки на підприємстві та дії, які необхідно реалізовувати щодо її забезпечення; б) запропонувати узагальнену систему оцінювання екологічності підприємства у вигляді опитування; в) зробити апробацію опитування на підприємстві з випуску флексодрукованої продукції, на підставі якої визначені наявні екологічні проблеми та позначені принципи зеленої інфраструктури, які можна застосувати для їхнього вирішення. Наукова новизна полягає в такому: а) вперше запропоновано узагальнене визначення поняття «зелена інфраструктура» з урахуванням особливостей екологічних потреб українського суспільства; б) вперше застосовано принципи зеленої інфраструктури не для великих об’єктів (наприклад, міста), а для локальних (наприклад, підприємств); в) набула подальшого розвитку система з оцінювання екологічних проблем наявних на об’єкті (в рамках роботи вона представлена у вигляді опитування щодо екологічності робочого середовища, яке враховує як думку керівництва, так і працівника); г) набули подальшого розвитку заходи щодо підвищення екологічної культури населення. Практична значимість результатів така: а) виявлення наявних екологічних проблем на підприємстві через застосування загального опитування працівників і керівництва щодо їхнього бачення екологічності робочого середовища, що дало змогу визначити принципи зеленої інфраструктури, які можуть бути застосовані для його підвищення; б) через опитування привернуто увагу працівників до наявності певних екологічних проблем на підприємстві, що сприяло підвищенню рівня їхньої екологічної свідомості, а отже, і культури.
Обоснование рациональной последовательности способов аэрозольных градиентных технологий в элементах судовых энергетических установок
(2019) Шевцов, А. П.; Кузнецов, Г. В.; Shevtsov, Anatolii P.; Kuznetsov, Heorhii V.
Анотація. У статті пропонуються результати дослідження впливу послідовності способів аерозольних градієнтних технологій і їх режимних параметрів, які залежать від ходового часу і навантаження енергетичної установки судна на їх газоочисні пристрої. Метою дослідження є забезпечення необхідного рівня ефективного очищення шляхом комбінування різних процесів і способів градієнтного переносу аерозолів для забезпечення заданих техніко-економічних показників суднових енергетичних установок. Основне завдання дослідження – обґрунтувати вибір раціональної послідовності способів аерозольних градієнтних технологій в елементах суднових енергетичних установок і запропонувати шляхи вдосконалення очисних пристроїв. Об’єктом дослідження є процеси очищення аерозольних середовищ у суднових енергетичних установках і системах життєзабезпечення. Предмет дослідження – характеристики послідовності процесів градієнтного перенесення аерозольних середовищ в примежових шарах багатофункціональних поверхонь і їх показники фракційної ефективності очищення в суднових енергетичних установках і системах життєзабезпечення. Метод дослідження – розрахунково-експериментальний метод визначення індивідуальних показників фракційної ефективності за послідовного проведення подій з урахуванням масогабаритних і режимних показників газоочисних пристроїв. В результаті дослідження на основі комплексного показника ефективності сепарації, який враховує ефективність очищення, компактність пристрою і умови його експлуатації, обґрунтовано раціональний спосіб вибору послідовності дій термо-, акустико- і фотофоретічних ефектів і сил поверхневого натягу в аерозольних градієнтних технологіях для очисних пристроїв. Практичне значення одержаних результатів полягає в пропозиції напрямів вдосконалення суднових енергоустановок і систем життєзабезпечення з очисними пристроями.
Исследование изменения пассажировместимости речных круизных пассажирских судов
(2019) Егоров, А. Г.; Egorov, Alexander G.
Мета. Визначення фактичної пасажиромісткості працюючих річкових круїзних пасажирських суден із прогнозом до 2030 року. Методика. Застосовано методи статистичної обробки, аналізу, теорії корабля і проектування суден. Результати. Виконане в роботі дослідження пасажиромісткості показало, що загальна пасажиромісткість річкових круїзних пасажирських суден знизиться до 11 631 чоловіка (на 52,72%) до 2030 року. Наукова новизна. Запропоновано новий підхід до класифікації річкових круїзних пасажирських суден по факту виконаних модернізацій і конверсій. Практична значимість. Загальна пасажиромісткість вітчизняних річкових круїзних пасажирських суден продовжує знижуватися як за рахунок списання суден, так і за рахунок зменшення числа місць у разі підвищення комфортабельності під час переобладнань. Під час розробки проектів нових суден і модернізації існуючих надто важливо мати уявлення про реальну ситуацію з фактичною пасажиромісткістю. Для розв’язку поставленого завдання було досліджено 113 круїзних пасажирських суден, які мають діючий клас. Було виявлено, що всі судна тією чи іншою мірою були переобладнані або модернізовані. Суттєво модернізовані з підвищенням рівня комфортабельності 43 круїзних пасажирських судна (38,7% від усіх працюючих у навігацію 2019 року). Роботи з модернізації та переобладнання тривають. За істотної модернізації суден із першої групи пасажиромісткість у середньому зменшується на 52,3%, у разі збереження філософії – на 32%; за істотної модернізації суден із другої групи – на 37%, у разі збереження філософії – на 16,1%. Для збереження поняття "річковий круїз", і не тільки для іноземних туристів, рекомендується на середньострокову й довгострокову перспективу будівництво нових пасажирських суден, які б найбільш повно задовольняли запитам ринку. Це можуть бути круїзні пасажирські судна як для класичних річкових маршрутів (PV300, PV500VB, PV09, ПКС-180 і т.п.), так і судна змішаного плавання для роботи в прибережних морях і на річкових маршрутах (PV300VD, PV11 і т.п.).
Соціальне інвестування як джерело нагромадження соціального капіталу
(2019) Нафус, І. І.; Nafus, Inna І.
Анотація. У цій статті визначено види та особливості соціального інвестування й можливості спрямованості соціальних інвестицій на формування соціального капіталу як економічного ресурсу. Обґрунтовано можливі соціально-економічні результати використання соціальних інвестицій на різних рівнях функціонування економіки. Застосовано методологію мікро- та макроекономічного аналізу, міждисциплінарний та інституціональний підходи. Об’єктом дослідження є соціально-економічні відносини, що визначають зміст, закономірності та умови нагромадження соціального капіталу. Предмет дослідження – роль соціального інвестування в нагромадженні соціального капіталу на різних рівнях функціонування економіки. Визначено характерні особливості соціального капіталу як економічного ресурсу. Обґрунтовано напрями впливу соціальних інвестицій на формування соціального капіталу на різних рівнях функціонування економіки. До таких напрямів зараховано: на нанорівні – пом’якшення соціальних проблем, зниження навантаження на місцеві бюджети у вирішення суспільних проблем, приріст довіри, вирішення соціальних проблем малих груп та місцевих громад; на мікрорівні – трансформацію суспільних цінностей; формування корпоративної свідомості; зростання взаємних зобов’язань і відповідальності, формування соціальних стандартів ведення бізнесу, демократизацію підходів до управління, поліпшення репутації підприємств та можливості залученості нових клієнтів; на метарівні – закріплення та підвищення ефективності використання діючих соціальних мереж, спільних норм і переконань, партнерських стосунків, довіри до установ різного рівня, сприйняття загальновстановлених цінностей, суспільну солідарність та згуртованість; на макрорівні – формування нової організаційної культури суспільства, що враховує інновації політичного, економічного і духовного життя суспільства, державно-приватне партнерство, соціальну відповідальність держави, бізнесу, громадянського суспільства; на мегарівні – це створення асоціацій венчурної філантропії, бірж соціальних інвестицій у різних країнах, мереж соціальних посередників тощо. Доведено об’єктивну необхідність та можливість використання соціальних інвестицій як джерела формування соціального капіталу на різних рівнях функціонування економіки.
Соціально-економічні умови інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємства
(2019) Ареф’єва, О. В.; Полоус, О. В.; Arefieva, Olena V.; Polous, Olga V.
Анотація. В умовах прискорення процесів глобалізації у світовій економіці на перше місце виходять управлінські інновації та шляхи забезпечення інтелектуалізації діяльності сучасних підприємств та компаній, які здатні забезпечити їх подальший холістичний розвиток. Формування та реалізація дієвого механізму управління холістичним розвитком підприємства з урахуванням процесів інтелектуалізації дає йому можливість досягти гідного рівня конкурентоспроможності на всіх ринках та використати доступні переваги сучасних інформаційних технологій. Мета статті полягає у виробленні ефективного механізму управління холістичним розвитком підприємства з урахуванням процесів інтелектуалізації та соціально-економічних чинників макро- та мегарівнів. Методологічну основу дослідження становлять метод порівняння, метод неформалізованого контент-аналізу, графічний метод і метод узагальнення відомостей, отриманих із доступних джерел інформації. Аналіз ключових показників за тематикою проведення дослідження визначив необхідність вироблення новітніх підходів до інтенсифікації виробничої та збутової діяльності, підвищення якості продукції та послуг, пошуку нових ринків збуту та залучення інвесторів вітчизняними підприємствами. Було визначено, що інтелектуалізація діяльності підприємства має базуватися на ефективному використанні інформаційних технологій та інтелектуальних ресурсів (людського капіталу). Новим концептуальним внеском є доведена взаємозалежність між процесом інтелектуалізації діяльності підприємства та його холістичним розвитком. Наголошується на тому, що управління людськими ресурсами як головний носій інтелектуалізації діяльності підприємства носить переважно стратегічний характер, тоді як фінансове управління є переважно операційною функцією, без якої неможлива реалізація інших видів управління. Запропоновано механізм управління холістичним розвитком підприємства з урахуванням процесів інтелектуалізації та соціально-економічних чинників макро- та мегарівнів, який відображає практичні аспекти планування, реалізації та контролю за кількісними та якісними змінами в його функціонуванні.
Сучасні підходи до імітаційного моделювання просторового розвитку регіонів
(2019) Перепелюкова, О. В.; Perepeliukova, Оlena V.
Анотація. У статті проаналізовано основні сучасні підходи до імітаційного моделювання просторового розвитку регіонів. Встановлено, що одним з інструментів вирішення проблем збалансування регіонального розвитку за рахунок виокремлення факторів негативного впливу на просторовий розвиток регіонів є застосування імітаційного моделювання просторового економічного співробітництва. Метою статті є аналіз сучасних підходів до імітаційного моделювання просторового розвитку регіонів. Для вирішення поставленої мети в роботі було використано такі методи: метод аналізу та синтезу; метод групування основних факторів впливу на просторовий розвиток регіонів; метод моделювання; метод побудови імітаційної моделі факторів впливу на просторовий розвиток регіонів. У статті було встановлено, що одним з дієвих інструментів комплексного оцінювання і порівняння рівня просторового розвитку регіонів та його прогнозування можуть виступати інформаційні системи з використанням імітаційних моделей, які дозволяють провести оцінку та прогнозування впливу різних факторів на результати просторового розвитку регіонів. Було визначено, що просторовий розвиток в деякому аспекті також залежить від ефективності використання продуктивних сил. Така система імітаційного моделювання дозволяє вирішити ряд проблем інформаційно-аналітичного забезпечення органів управління різного рівня інформаційними та аналітично-прогнозними ресурсами для розробки та реалізації політики щодо розвитку територій. Основним результатом дослідження є виокремлення факторів впливу на просторовий розвиток регіонів, що за допомогою зміни сили впливу наведених факторів можливо спрогнозувати різні сценарії розвитку просторового співробітництва регіонів. Наведені в роботі рекомендації можуть бути використані для імітаційного моделювання різних сценаріїв розвитку просторового співробітництва регіонів з урахуванням сили впливу кожного фактору, а також його зміна на основі заходів щодо сприяння розвитку регіональної співпраці.
Інструментарій управління маркетинговою діяльністю підприємств в умовах промислової революції 4.0
(2019) Кобець, Д. Л.; Kobets, Dmytro L.
Метою статті є аналіз основних інструментів, що застосовуються сучасними зарубіжними і вітчизняними підприємствами у процесі управління маркетинговою діяльністю. У статті визначено основні принципи, на яких побудована четверта промислова революція. Встановлено, що маркетингова діяльність підприємств в умовах четвертої промислової революції включає в себе застосування автоматизації рекламних процесів, прозорість інформації, що використовується для аналізу ринку та просування продукції, формування бази даних, аналіз яких дає змогу точного визначення рекламної пропозиції для окремого клієнта і застосування інтелектуальних систем. Щоб оцінити роль інтернет-маркетингу в загальній структурі витрат вітчизняних компаній у рекламній діяльності, проаналізовано динаміку обсягу рекламного ринку України за 2012−2018 рр. Встановлено, що частка інтернет-маркетингу збільшується і виходить на перше місце серед всіх каналів реклами. Таким чином, це означає збільшення фінансування вітчизняними підприємствами використання інноваційних технологій у рекламній діяльності. Визначено, що одним із ключових трендів майбутнього розвитку рекламної діяльності буде використання технології штучного інтелекту, обсяг яких демонструє високий рівень попиту з боку виробників. Підтверджено тенденцію збільшення попиту на технології штучного інтелекту в рекламній діяльності. Проведено порівняння інструментарію управління маркетинговою діяльністю підприємств в умовах промислової революції 4.0, наведено їх переваги і недоліки. Встановлено, що кожен інструмент digital-маркетингу має свої переваги при формуванні рекламної діяльності. Однак при цьому є значні недоліки. Найчастіше підприємства формують свій вибір, виходячи з наявності ресурсів, як людських, так і фінансових. Встановлено, що за допомогою інноваційних технологій керівництво компанії може покращити не тільки процес виробництва і управління, а й процес просування та реалізації своєї продукції, виведення товарів на нові ринки і пошук нових сегментів ключових споживачів. Інноваційні технології однозначно виступають позитивним інструментом для підвищення конкурентоспроможності бізнесу компанії, які, до того ж, не вимагають таких значних фінансових капіталовкладень, як модернізація, диверсифікація продуктового портфеля або реструктуризація. Ігнорування ж інноваційних технологій у рекламній діяльності – це ймовірна причина зниження ефективності дослідження ринку і просування товарів, що, своєю чергою, впливає на подальшу долю компанії та її позиції на ринку. Тому витрати на впровадження інновацій у маркетингову стратегію і дослідження ринку – правильне рішення, що приймається сучасними менеджерами вітчизняних і зарубіжних підприємств, оскільки з огляду на тенденції промислової революції 4.0 – це необхідний захід для управління конкурентоспроможністю бізнесу.
Адаптація персоналу підприємницьких структур: сутність та складники
(2019) Смачило, В. В.; Наливайко, Т. Л.; Різник, П. А.; Smachylo, Valentyna V.; Nalyvaiko, Taras L.; Riznyk, Pavlo A.
Анотація. Мета. Ідентифікація категорії «адаптація персоналу» через розкриття та обґрунтування сутнісного навантаження її компонент. Методика. У дослідженні використано: морфологічний та структурно-логічний аналізи, які дали змогу встановити сутнісне навантаження складників категорії «адаптація персоналу»; графічний та табличний методи, що дало змогу структурувати та узагальнити інформацію, а також презентувати результати; метод логічних узагальнень – для формування висновків. Результати. У дослідженні було проаналізовано, ідентифіковано та розмежовано категорії, які описують адаптацію працівника на підприємстві: «виробнича адаптація», «невиробнича адаптація», «трудова адаптація» та «адаптація персоналу». Визначено, що використання терміна «виробнича адаптація» має обмежений і еволюційно недоцільний характер у сучасних умовах господарювання, тому більш справедливим є виділення в межах адаптації персоналу адаптації, яка безпосередньо пов’язана із веденням трудової діяльності (трудова адаптація), та адаптації, яка безпосередньо не пов’язана із веденням трудової діяльності (позатрудова адаптація). Визначено, що сутнісне навантаження адаптації персоналу доцільно розкривати через виділення окремих компонент (видів адаптації персоналу за змістовою класифікаційною ознакою), до яких зараховано професійну, психофізіологічну, соціально-психологічну, організаційну, економічну та культурно-побутову. Відповідно, надано авторське переосмислення сутності вказаних видів адаптації. Наукова новизна. Вдосконалено структуризацію категорії «адаптація персоналу» шляхом уточнення складників та їх сутності, яка, на відміну від наявних, базується на принципі безпосередньої чи опосередкованої участі в трудовій діяльності працівників Практична значущість. Обґрунтування теоретичного базису адаптації персоналу підприємницьких структур є основою для коректної імплементації методичного інструментарію адаптації працівників, що безпосередньо впливає на ефективність діяльності підприємства.
Особенности процесса впрыскивания топлива на скоростной характеристике среднеоборотного дизеля в условиях переменных режимов
(2019) Слободянюк, Н. В; Slobodianiuk, Nikolay V.
Анотація. У статті наведено результати експериментального дослідження особливостей процесу подачі палива на швидкісній характеристиці середньооборотного суднового дизельного двигуна в умовах змінних режимів. Вивчення гідродинамічних процесів для зазначених характеристик розширює можливості вдосконалення роботи дизеля, а також дає можливість уточнити методи розрахунку процесів, пов’язаних з подачею палива. Експериментальні дослідження виконані на безмоторному стенді за різних початкових умов з доведенням вимірювального комплексу. За першого варіанта перед запуском паливна система високого тиску розвантажувалася. За другого варіанта запуск безмоторного стенда проводився після короткочасної зупинки. При цьому в системі зберігається залишковий тиск після першого варіанта запуска. Узагальнені результати проведеного експериментального дослідження дали змогу оцінити процес розвитку подачі палива протягом усього експерименту. При цьому в першому варіанті суттєвою особливістю є відсутність помітного підвищення тиску у форсунці за перших трьох циклів впорскування в процесі розгону, незважаючи на досить високу частоту обертання розподільного валу. Тільки в четвертому циклі отримано зростання тиску до 40 бар, якого недостатньо для підйому голки форсунки. Умови першого впорскування формуються у п’ятому циклі (фаза ступеневого впорскування). У другому варіанті з початковим тиском у паливній системі 27 бар при розгоні вже на першому оберті за відносно невисокої частоти обертання величина тиску відповідає умовам впорскування й досягає 166 бар. Таким чином, початковий тиск у паливній системі при розгоні здійснює істотний вплив на розвиток характеристики впорскування, що є специфічною особливістю роботи дизельного двигуна на змінних режимах. Особливості формування параметрів впорскування при вибігу в обох варіантах не залежать від початкових умов у паливній системі. Врахування особливостей процесу впорскування за безперервно змінної частоти обертання дасть змогу підвищити надійність роботи суднових дизелів під час маневрування й забезпечить удосконалення робочих процесів дизелів на змінних режимах.
Особливості моделей впровадження та функціонування системи екологічного управління на промислових підприємствах
(2019) Барабаш, О. В; Barabash, Olena V.
У статті розглянуто аспекти впровадження та функціонування системи екологічного управління (далі – СЕУ) на підприємствах. Встановлено, що СЕУ є одним з інструментів, який дозволить перебудувати діяльність підприємств та змінити пріоритети в бік забезпечення цивілізаційної життєдіяльності людини через мінімізацію впливу на довкілля. Відзначено, що екологічно результативна СЕУ відкриває значні переваги для бізнесу, такі як інвестиційні можливості, збільшення споживчого попиту на товари та послуги, зростання продажів, зниження залежності від природних ресурсів, зменшення фінансових ризиків від штрафних санкцій у разі негативного впливу на навколишнє природне середовище. Для наочності запропоновано чотири типи моделей впровадження та функціонування системи екологічного управління, які є характерними для промислових підприємств України. Виявлено особливості моделей СЕУ відповідно до розроблених критеріїв, які дозволять проводити оцінювання екологічної дієвості СЕУ відповідно до вимог стандарту ДСТУ ISO14001:2015. До кожного з критеріїв запропоновано ряд індикаторів, які чітко й інформативно дозволять відображувати стан впровадження й функціонування СЕУ, а в разі поєднання з результатами фіксованих та індикаційних вимірювань призведуть до розширення можливостей контролю керівництвом підприємства не лише якісного стану природних компонентів урбоекосистеми, але й ступеню збереження (або відновлення) їхніх екологічних властивостей. Визначено, що кожна з моделей системи екологічного управління знаходиться у прямій залежності від мети, масштабів, строків упровадження СЕУ та очікуваних результатів. Зазначено, що кожна із запропонованих моделей СЕУ повинна не лише концентруватись на визначенні екологічних аспектів діяльності підприємства з урахуванням його конкретної специфіки, але й бути спрямованою на підвищення соціоеколого-економічної ефективності для забезпечення збалансованого розвитку та підвищення рівня екологічної безпеки урбоекосистеми, яка знаходиться в межах впливу виробничих потужностей підприємства.
Ідентифікація оптимальної стратегії управління ресурсозбереженням у сільському господарстві
(2019) Сударкіна, Л. Ю.; Sudarkina, Liudmyla Yu.
Анотація. Мета. Стаття присвячена ідентифікації оптимальної стратегії управління ресурсозбереженням у сільському господарстві. Методика. У процесі проектування системи заходів ресурсозбереження пропонується використовувати методологію прийняття рішень в умовах невизначеності, основою якої є формування платіжної матриці в межах визначених варіантів дій при вірогідному розвитку визначених обставин. Джерелом інформації є статистичний розподіл фінансово-економічної результативності підприємств Харківської області при відповідному коефіцієнті диверсифікації та індексу продуктивності природних ресурсів при поточній технологічній системі. Для аналізу перспективних стратегій управління господарською діяльністю в аспекті ресурсозбереження використано результати аналізу типових стратегій управління у формуванні оптимальної галузевої структури. Результати. За результатами дослідження передумов розвитку програм ресурсозабезпечення в сільському господарстві встановлено, що ефективне використання ресурсів ґрунтується на зрівноваженій системі цілей менеджменту, що відповідають викликам навколишнього середовища. Доведено, що ефективний інструментарій розробки проектів ресурсозбереження має комбінувати ініціативну здатність менеджменту підприємства та економічне обґрунтування оптимальних стратегій розвитку в умовах обмеженої інформації. Узагальнюючи результати аналізу структури підприємств із прийнятими оптимальними масштабами диверсифікації, зазначимо, що теоретично обґрунтованою та практично підтвердженою є стратегія помірної диверсифікації з коефіцієнтом від 0,5 до 0,6 одиниць. Ця стратегія управління ресурсокористуванням дає змогу цілеспрямовано використовувати наявні ресурси, забезпечуючи прийнятний рівень ефективності господарювання. Наукова новизна. Доведено, що головною передумовою ефективного розвитку системи ресурсозбереження є досягнення оптимального балансу між стратегією зосередження та стратегією диверсифікації галузевої структури підприємства, за якого відбувається ефективне використання наявного ресурсного потенціалу та мінімізація обсягу додатково залучених ресурсів для збільшення результатів господарської діяльності. Практична значимість. Представлена методика дає змогу обґрунтовано приймати рішення щодо оптимального використання ресурсів сільськогосподарських підприємств в умовах невизначеності.
Розроблення підходів до управління програмами безпеки об’єктів критичної інфраструктури транспорту
(2019) Нєвєдров, Д. С.; Nieviedrov, Dmytro S.
У статті запропоновано системну модель управління регіональними програмами безпеки об’єктів критичної інфраструктури транспорту, а також шаблон матриці представлення й аналізу регіональних програм безпеки об’єктів критичної інфраструктури транспорту. Об’єкти критичної інфраструктури транспорту розташовано в усіх регіонах України, відповідно, питання безпеки цих об’єктів є актуальним. Для формування дієвого апарату управління безпекою критичних об’єктів транспорту варто застосовувати програмний підхід. Тому для досягнення прийнятного рівня безпеки критичної інфраструктури транспорту необхідно мати дієвий механізм досягнення цього результату, якого можна досягнути шляхом формування та ефективного управління регіональними програмами безпечного функціонування об’єктів критичної інфраструктури транспорту. У статті визначено, що до основних проблем, які зазвичай виникають під час реалізації державних програм (у тому числі регіональних), належать невідповідність одержуваних результатів раніше поставленим цілям і відсутність чітко налагоджених механізмів використання результатів попередніх років у проектах наступних років. У рамках роботи досліджено, що побудова системи управління регіональними програмами безпеки об’єктів критичної інфраструктури транспорту може бути покладена в основу розроблення інтерактивної системи про грамного офісу регіонального рівня, яка дасть змогу проводити дослідження ефективності здійснення регіональних проектів різного призначення й рівня управління. Розроблений у роботі шаблон матриці представлення й аналізу регіональних програм безпеки об’єктів критичної інфраструктури транспорту дає змогу здійснювати аналіз програм, визначати ключові етапи, завдання та роботи, які мають виконуватися в рамках виконання проектів і портфелів проектів, що входять до програм. Системна модель управління регіональними програмами безпеки об’єктів критичної інфраструктури транспорту дає можливість комплексно підійти до визначення основних факторів дотримання безпеки об’єктів критичної інфраструктури, визначати основні вхідні та вихідні елементи, які впливають на рівень безпеки, і системно досліджувати всі процеси, що впливають на рівень безпеки об’єктів критичної інфраструктури транспорту.
Прогноз показателей комфортности лоцманского катера на этапе концептуального проектирования
(2019) Клёва, Я. А.; Савочкина, В. В.; Klova, Yana A.; Savochkina, Vira V.
Лоцманське обслуговування суден здійснюється з метою гарантування безпеки мореплавства в складних метеорологічних і гідрографічних умовах. Проблема забезпечення комфортності під час експлуатації високошвидкісних лоцманських катерів є актуальною, оскільки безпосередньо пов’язана із самопочуттям лоцманів і впливає на їхню здатність виконувати свої функціональні обов’язки, спрямовані на успішне здійснення лоцманської проводки. У статті описані особливості експлуатації лоцманських катерів і виконаний аналіз негативних факторів, пов’язаних з рухом судна на хвилюванні. Розглянуто чинники, що впливають на фізіологічний стан лоцманів і екіпажу на борту катера. Наведено класифікацію прискорень, що визначає різні рівні впливу хвилювання на організм людини. Описано показники, які безпосередньо характеризують необхідний рівень комфортності, та досліджені можливості їх оцінки на початкових стадіях проєктування. Метою статті є вибір відповідних розрахункових методик, що дають змогу на стадії концептуального проєктування прогнозувати такі показники комфортності лоцманських катерів, як вертикальні прискорення, початкова метацентрична висота і період качки. Рекомендований метод оцінки показників комфортності лоцманських катерів для математичної моделі, а також проведена його верифікація в програмному комплексі. Запропоновані залежності можуть бути використані для передбачення показників комфортності для інших типів високошвидкісних суден (патрульних, рятувальних, суден берегової охорони та ін.).
Вивчення процесів сорбції та десорбції іонів кадмію (Cd2+) на іоніті КУ-2-8 у кислій формі з мінералізованих стічних вод
(2019) Колєгова, А. С.; Трохименко, Г. Г.; Koliehova, Anastasiia S.; Trohymenko, Ganna G.
Abstract. Infiltrating cadmium compounds to the environment comes mainly from untreated wastewater of engineering industry, non-ferrous metallurgy, galvanic industries, etc. Therefore, the main aim of protecting the aquatic environment was to develop and improve waste-free wastewater treatment technologies containing high concentrations of cadmium. There are many methods of treatment sewage of electroplating manufacture, but their choice depends on the requirements for water quality and methods availability. Ion exchange is one of the promising methods for extracting heavy metal ions from waste galvanic waters. The aim of the investigation was to study the processes of sorption and desorption of cadmium ions on the KU-2-8 ionite in the acidic form under dynamic conditions. The efficiency of sorption of Cd2+ on the cation exchanger KU-2-8 in H+-form by ion-exchange method from highly mineralized model solutions of sewage and washing waters of metalworking enterprises was investigated in the work. The processes of ionite regeneration from cadmium ions with sulfuric acid were studied and the efficiency of ion exchange for the improvement of waste-free technologies of sewage and flushing water of metalworking enterprises was studied. Removing cadmium ions was carried out in an ion exchange column containing a 20 cm3 ion exchange resin. The concentration of metal ions was 10–50 meq/dm3. The regeneration of saturated ionite with metals was carried out by 5, 8 and 10% sulfuric acid. The concentration of heavy metal ions, acidity, alkalinity and pH of the medium were controlled in the samples. The sorption results showed that when the sorption of 0.01 n model solution of cadmium sulfate the total capacity of the ion exchanger reached 1808.75 meq/dm3, the sorption of 0.02 n and 0.05 n solution of the total capacity of the ion exchanger reached 2063.75 meq/dm3, 2082 meq/dm3, respectively. The increase in the capacity of the ionite can be explained by the fact that as the concentration of metal cations increases, the capacity also grows. In general, the results of studies have shown that the use of ion exchange is quite effective for the extraction of heavy metals. The sorption and regeneration efficiency averaged 95%. The scientific novelty of the work is that for the first time the sorption of cadmium ions at concentrations of 10, 20 and 50 meq/dm3 was carried out in terms of metal and their desorption of 5, 8 and 10% sulfuric acid from the cation exchanger KU-2-8 in the acidic form. These results can be used in the development of low-waste technologies for the purification of water from cadmium ions, which increases the environmental friendliness of working processes at metalworking enterprises.
Баластна вода: електрогідроудар Юткіна – один із дієвих шляхів щодо її знезараження
(2019) Тірон-Воробйова, Η. Б.; Данилян, А. Г.; Романовська, О. Р.; Tiron-Vorobiova, Nataliia B.; Danylian, Anatolii G.; Romanovska, Olha R.
Анотація. Вода – одне з найпоширеніших, найважливіших джерел світу. З нею пов’язані не лише життєво важливі функції всього живого, а й вода виступає як «перевізник», зокрема, нею маневрують по всьому світу мільйони морських суден. Тоді вона морська. І для підтримання належних характеристик судна (крен, диферент, маневрені характеристики, остійність) необхідна «запасна» вода – морська (далі баластна). Під час перевезення величезної кількості вантажу саме баластна вода, яка закачується в баластні танки морських суден, зокрема, крупнотонажних, виступає «вагами» і не тільки. Як відомо, будь-яка вода є гарним «переносником» як живого, яке сприяє покращенню нативної флори і фауни, так і «мертвого», яке постійно накопичується в воді, завдаючи неабиякої шкоди отому живому, що в ній перебуває. Всім, задіяним у морській галузі належним чином, це експерти, зокрема Міжнародної Морської Організації (ІМО), відома Конвенція, завдяки якій передбачено жорсткі вимоги до баластної води морських суден, а саме: правило D-2 гласить щодо розміру та кількості інвазивних видів живих організмів, регламентовані значення яких саме передбачено Конвенцією. Нині всі судновласники дуже занепокоєні такою складною ситуацією: перед ними поставлено задачу переоснащення морських суден із метою встановлення новітніх інноваційних систем управління водним баластом, які б задовольняли вимоги ІМО. Це все непросто. Бо такі системи досить дорого коштують. Це, по-перше. По-друге, необхідно складання дуже «розумних» позивних конструкторських рішень, які б забезпечували правильне розташування таких систем на морських судах під вже діючі площі. А це теж додаткові кошти (переоснащення, додаткові площі, додаткове обладнання). Тому вже протягом близько двох років (із посиленням вимог до баластної води) створено та зарекомендовано достатньо велику кількість систем управління водним баластом. Щодо таких систем, то головним вузлом у всіх із них є різноманітні фільтруючі елементи. У світлі цих подій науковці ДІ НУ «ОМА» (м. Ізмаїл) не залишились осторонь. Нами експериментальним шляхом було створено універсальне устаткування із знезараження і очищення баластної води морських суден. Нами піднято «забуті» створені питання щодо інновацій Л. Юткіна по електрогідравлічному удару, який створює у воді, так би мовити, хвилі ударної дії. Завдяки такому ефекту знищується практично вся органіка в баластній воді. Але питання залишається відкритим. Потрібно досконало, на рівні високо «обдуманих» експериментів довести дію такого ефекту саме в баластній воді, що до нас теоретично відомо, але наочно остаточно не вирішено. Питання досить складне: чи витримають потужні двигуні на судні досить великої напруги, яка «провокується» таким електричним ефектом. По-друге, як відомо, в Україні протягом багатьох років науковці Інституту Імпульсних процесів і технологій НАН України займаються питаннями щодо високовольтного обладнання і зацікавились нашою роботою із сприянням налаштованих експериментів щодо знезараження води у такий спосіб. Але ми не зупинились на цьому. Основним елементом у запропонованому нами устаткуванні є нанофільтр. Тобто доочищення баластної води йде через фільтруючий елемент із вуглецевими «нанодисками», щоб досягти 100%-го знищення чужорідних видів у баласті. У статті наведено принципи знезараження та очищення баластної води («забуті», наприклад електрогідроудар Юткіна, проте остаточно не вивчені), представлено характеристику й дію такого очищення; зокрема надано принцип роботи експериментального устаткування, запропонованого науковцями ДІ НУ «ОМА», спираючись на жорсткі умови правила D-2 Конвенції ІМО.
Управління конкурентоспроможністю підприємств харчової промисловості шляхом розвитку конкурентних переваг
(2019) Зєніна-Біліченко, А. С.; Zienina-Bilichenko, Antonina S.
Анотація. Досліджено питання щодо визначення конкурентоспроможності продукції підприємств, методів її діагностики, а також науково-практичних рекомендацій щодо організаційного забезпечення. Проаналізовано вплив підвищення рівня конкуренції на внутрішньому і зовнішніх ринках, зростання вимогливості споживачів на можливості розвитку та процвітання підприємства, що матиме конкурентні переваги в усіх сферах, зокрема у сфері зниження витрат, покращання якості, забезпечення гнучкості, упровадження інновацій, розвитку знань і у сфері економії часу. Також досліджено визначення джерел формування конкурентних переваг українських підприємств харчової промисловості. Визначено, що конкурентні переваги є концентрованим проявом переваги над конкурентами в економічній, технічній, організаційній сферах діяльності підприємства, які можна виміряти економічними показниками (додатковий прибуток, більш висока рентабельність, ринкова частка, обсяг продаж). Необхідно особливо підкреслити, що конкурентну перевагу не можна ототожнювати з потенційними можливостями компанії. Надано оцінку та систематизовано визначення конкурентних переваг, джерела їх формування завдяки розрахунку основних показників щодо оцінки на підприємстві, що було вибране для поглибленого вивчення. Визначено, що найбільш типовими причинами новацій, що дають конкурентну перевагу, виступають: нові технології; нові або такі, що змінюються, запити споживачів; зміна вартості або наявності компонентів виробництва; поява нового сегмента галузі; зміна урядового регулювання. Дослідження конкурентоспроможності є складовою частиною аналізу ринку конкурентів, визначення механізму його функціонування. Для ефективного здійснення такого аналізу необхідна детальна інформація про підприємство, конкурентну ситуацію, ринкові чинники та результати їхньої дії. Конкурентоспроможність підприємства становить самостійну системну категорію, яка відображає ступінь реалізації мети підприємства в його взаємодії з навколишнім середовищем. Актуальність такого дослідження й управління цією категорією зростає з формуванням ринкових відносин і реформуванням конкурентного середовища. Завдяки проведеному аналізу розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення формування конкурентних переваг. Визначено чинники, що забезпечують здатність конкурувати на ринку м’ясної галузі, що дозволяють знайти шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства. Обґрунтовано доцільність запропонованих заходів.

Переглянути

Перегляд 2019 за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування