№ 2 (476) 2019

Постійне посилання зібрання

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/3871

Переглянути

Перегляд № 2 (476) 2019 за Автор "Potravka, Larisa O."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Теоретичні засади державного регулювання аграрного сектору економіки
    (2019) Вольська, О. М.; Потравка, Л. О.; Сапельнікова, Н. Л.; Volska, Оlena M.; Potravka, Larisa O.; Sapelnikova, Nadiya L.
    Анотація. У статті вирішується важлива проблема сьогодення, пов’язана з визначенням місця сучасної держави у процесах регулювання складових частин економічної системи, до яких належить аграрний сектор. У сучасній науковій літературі висвітлення цього питання можна побачити у працях відомих вчених, але ця проблема поки ще остаточно не вирішена. За допомогою наукових методів пізнання в роботі наводяться докази необхідності державного регулювання аграрного сектору шляхом застосування механізмів: політико-правового, організаційного й економічного. Політико-правовий механізм відповідає за реалізацію програм і нормативно-правових актів, за його допомогою можна визначити тип державного регулювання аграрного сектору. Реалізація організаційного механізму державного регулювання здійснюється на основі визначення цілей державного регулювання: підвищення рівня продовольчої безпеки аграрного сектору регіону; забезпечення платоспроможності та ліквідності підприємств; ефективний соціально-економічний розвиток сільських територій; відтворення і підвищення ефективності використання ресурсів; підвищення рівня конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції регіону; забезпечення агропродовольчого ринку державною фінансовою підтримкою. Ефективне функціонування економічного механізму забезпечується такими його складниками, як: планування, організація, мотивація, контроль. Ці складники містяться у Концепції Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 р. У роботі підсумовується гіпотеза про те, що чим кращі умови зростання економіки, створені державними органами влади, тим менше потрібно державі втручатися в економічні процеси, і навпаки, коли держава створює перешкоди, що заважають повноцінному стабільному економічному розвитку, тоді державне регулювання перетворюється на управління з економічними й адміністративними методами впливу, внаслідок чого економіка втрачає ринкові важелі, що приведе до зниження рівня життя населення.