Статті (СДГ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті (СДГ) за Автор "Сотер, Марія"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Використання веб-квестів у підготовці майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації(2017) Сотер, Марія; Сотер, Мария; Soter, MariiaУ статті проаналізовано можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема веб-квестів, у підготовці майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації. Акцентовано, що ця технологія дозволяє студентам як поглибити, розширити, систематизувати та закріпити отриманні теоретичні знання і практичні уміння й навички, так і відшкодовувати брак комунікації та інтеракції з реальними носіями мови завдяки автентичності текстового матеріалу розміщеного у мережі Інтернет; сприяє розвитку пізнавальних здібностей та активності студентів, творчої ініціативи і відповідальності, формуванню самостійного мислення, здатності до саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації; розвитку дослідницьких умінь, інтеграції знань і упорядкуванню інформації.Документ Відеоконференція як засіб іншомовної підготовки студентів(2020) Сотер, Марія; Soter, MariiaУ статті наголошено на актуальності впровадження відеоконференції в освітній процес закладів вищої освіти, що дає змогу оптимізувати як аудиторну, так і позааудиторну іншомовну підготовку студентів. Метою статті є дослідження відеоконференції як засобу іншомовної підготовки студентів. Для досягнення мети наукового дослідження використано комплекс методів: аналіз та систематизація для виокремлення представленої проблеми на сучасному етапі; метод узагальнення для представлення переваг імплементації відеоконференцій в освітній процес закладів вищої освіти. Акцентовано, що до переваг використання відеоконференцій з метою іншомовної підготовки студентів закладів вищої освіти належить: створення рівних можливостей доступу до взаємодії студентів та викладачів (зокрема, комунікативної взаємодії іноземною мовою) незалежно від місця їх перебування в зручний для кожного учасника вебконференції час; реалізація студентоцентрованого навчання і викладання, у межах якого всі зусилля спрямовуються на забезпечення кожного студента окремо і всіх разом необхідною інформацією в режимі онлайн; наявність постійного зворотного зв’язку між усіма суб’єктами освітнього процесу (як завдяки діалогу між учасниками в ході конференції, так і шляхом залучення під час конференції чату); розширення доступу до освітніх ресурсів за наставництва викладача й обміну інформацією онлайн; гнучкість для того, хто навчається, внаслідок можливості цілодобового доступу до інформації в режимі реального часу (у будь-який час і в будь-якому місці); візуалізація освітнього процесу онлайн (бачити, чути співрозмовника (як викладача, так і всіх студентів), а також пропоновану викладачем інформацію, активно комунікувати, що важливо для іншомовної підготовки); одночасне залучення значного числа учасників із різних регіонів України і зарубіжжя.Документ Критерії, показники і рівні сформованості готовності майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації(2017) Сотер, Марія; Soter, M.; Сотер, М. В.У статті представлено критерії, показники і рівні сформованості готовності майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації Виокремлено мотиваційно-ціннісний, когнітивний і комунікативно-діяльнісний критерії готовності до міжкультурної комунікації. Визначено, що критерії сформованості є стандартними характеристиками, які дозволяють достовірно оцінити рівень готовності майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації; варіації вираження тих чи іншихпоказників дозволяють схарактеризувати рівень сформованості готовності студентів до міжкультурної комунікаціїДокумент Переваги імплементації інтелектуальних карт при іншомовній підготовці студентів інженерно-технічних спеціальностей(2021) Сотер, Марія; Soter, M. V.У статті наголошено на потребі пошуку новітніх практичних шляхів щодо представлення інформації для студентів у зручній та стислій для сприйняття формі. Одним із таких способів є застосування в освітньому процесі інтелектуальних карт, які забезпечить системне, цілісне та свідоме сприйняття значних об’ємів інформації, дозволять отримати навички роботи й опрацювання масивів інформації, що є винятково важливим при іншомовній підготовці студентів, оскыльки необхідно запам’ятовувати комплекс лексичного, граматичного матеріалу, національних та культурних особливостей поведінки носіїв мови, норм етикету, специфіку вербальної та невербальної комунікації тощо. Констатовано, що безпосередня участь студентів у побудові інтелектуальних карт у процесі іншомовної підготовки дозволяє індивідуалізувати та активізувати процес засвоєння ними інформації. Представлено переваги використання інтелектуальних карт в освітньому процесі оволодіння іноземною мовою студентами інженерно-технічних спеціальностей. До таких уналежнено ефективне запам’ятовування навчальних матеріалів; аналіз та систематизація інформації будь-якого характеру; системне, свідоме сприйняття значних об’ємів інформації; цілісне бачення теми, що вивчається з включенням її головних і другорядних складових зі встановленням логічних зв’язків між усіма компонентами; розвиток творчого мислення та креативності студентів; формування іншомовної граматичної, лексичної компетенцій та компетенцій в аудіюванні, говорінні, читанні та письмі тощо. Схарактеризовано ряд проблем, пов’язаних із практичним упровадженням інтелектуальних карт в освітній процес, зокрема це невміння студентів виділити головне серед значних об’ємів інформації; недостатнє розкриття проблеми, що вивчається; відсутність попереднього досвіду зі складання інтелектуальних карт тощо.Документ Шляхи підвищення ефективності мовної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей(2019) Сотер, Марія; Soter, M. V.Стаття присвячена дослідженню шляхів підвищення ефективності мовної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей. Підкреслено роль мовної підготовки як запоруки повноцінної професійної реалізації фахівця на вітчизняному й міжнародному ринках праці. Акцентовано, що важливими кроками щодо поліпшення мовної підготовки здобувачів вищої освіти технічних спеціальностей є формування в них стійкої позитивної внутрішньої мотивації щодо вивчення мов через активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів (поєднання усіх напрямів освітньої діяльності задля отримання ефективного результату; включення різних форм, методів і засобів навчання; постійний інтерактивний зворотний зв’язок усіх суб’єктів освітнього процесу; залучення професійно орієнтованої проблематики навчального матеріалу; постійне самовдосконалення тощо). Наголошено, що сформованість позитивної внутрішньої мотивації може бути реалізована повною мірою лише в тому разі, коли студент виступає повноцінним активним учасником, суб’єктом освітнього процесу, який здатен брати на себе повну відповідальність за власну діяльність і її результати за підтримки й координації викладача. Зазначено, що імплементація інформаційних ресурсів за підтримки й під керівництвом викладача сприяє формуванню іншомовної компетенції в аудіюванні, читанні, письмі; лексичної компетенції, соціокультурної та професійно орієнтованої компетенції, що дозволяє значно інтенсифікувати їхню мовну підготовку. Звернуто увагу, що діалектична єдність усіх напрямів підготовки з включенням різних форм, методів і засобів навчання дозволить у повній мірі підвищити ефективність мовної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей. Названо заходи, що реалізуються в межах авдиторної, самостійної та позаавдиторної роботи з метою підвищення ефективності мовної підготовки здобувачів вищої освіти технічних спеціальностей.