Магістерські роботи (ЕП та Б)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ЕП та Б) за Ключові слова "cooperation"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аутсорсінг та офшорінг як складові міжнародного поділу праці: стан, тенденції, перспективи(2021) Комарницька, О. Г.; Майстренко О. М.Актуальність теми дослідження. Глобалізація і інтеграція – явища притаманні сучасному етапу розвитку, прискорені темпи розвитку науково-технічного прогресу, новітніх технологій є тими чинниками, які дозволяють змінювати сам підхід до організації виробництва. На шляху пошуку нових конкурентних переваг компанії вирішують багато питань стосовно підвищення ефективності діяльності, зниження витрат, ефективного використання ресурсів. Немаловажним чинником такого розвитку є вільне переміщення робочої сили, капіталу, ресурсів, технологій через кордони, співпраця на відстані тощо. Також варто відмітити, що міжнародний поділ праці дозволяє розвивати кооперацію та спеціалізацію, перерозподіляти можливості між різними країнами і регіонами. В кінцевому результаті підвищується рівень розвитку країн, що розвиваються, до рівня розвинутих країн і підвищується рівень життя населення світу. Проте нові форми взаємодії як аутсорсинг окрім беззаперечних переваг має досить багато проблемних питань. Наприклад, в плані вирішення питань організації аутсорсингу, діяльності офшорних юрисдикцій, які через недосконалі законодавства країн, складність регулювання та нечесність окремих суб’єктів міжнародної економічної діяльності приводять до негативних наслідків для національних економік та світової економіки. Питання організації аутсорсингу і офшорингу, їх законодавче регулювання на національному рівні розглядаються в працях українських і зарубіжних науковців – Стадник М., Мельник М., Кальна Т., Брінь П., Прохоренко О., Дергачова В., Островерха Д., Іваненко В., Лайчук С., Кавчук А., Леган І. М., Супрунова І. В., Романашенко М. Проте проблеми залишаються в міжнародному аутсорсингу і офшорингу, використання цих форм міжнародного поділу праці в Україні, використання аутсорсингу на підприємстві. Тому тема роботи актуальна і обрана нами для дослідження. Мета і завдання дослідження. Метою кваліфікаційної роботи є узагальнення теоретичних основ аутсорсінгу та офшорінгу як складових міжнародного поділу праці, дослідження їх стану та окреслення перспектив подальшого розвитку. Досягнення поставленої в роботі мети стало можливим після вирішення наступних завдань: визначити сутність і значення міжнародного поділу праці та його форм; охарактеризувати сфери застосування, класифікаційну систему аутсорсингових послуг, визначити місце офшорінгу в цій системі; систематизувати методичні підходи до обґрунтування рішення компаній про аутсорсинг; провести аналіз загальних тенденцій розвитку міжнародного аутсорсингу; виконати дослідження досягнень українського ринку аутсорсингових послуг; розкрити сутності офшорних юрисдикцій як інструменту транснаціонального шахрайства та тінізації економіки; встановити потенційні можливості, ефекти та проблеми міжнародного ринку аутсорсингу; систематизувати проблеми та перспективи розвитку міжнародного аутсорсингу в Україні; розробити модель прийняття рішень про аутсорсинґ на підприємстві з врахуванням ризиків та заходів їх нейтралізації. Об’єктом дослідження є процеси міжнародного поділу праці. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти здійснення аутсорсингу та офшорінгу. Методичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, присвячені проблемам міжнародного поділу праці, аутсорсінгу і офшорінгу. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, офіційні дані Державної служби статистики України, офіційні дані Світового банку, наукові праці вітчизняних та зарубіжних науковців, матеріали науково-практичних конференцій, матеріали, розміщені у мережі Інтернет на спеціалізованих сайтах. Наукова новизна результатів дослідження полягає у вдосконаленні структурної моделі прийняття рішення на підприємстві про переведення на аутсорсинг певних його функцій з урахуванням в ній управління ризиками аутсорсингу на етапі прийняття рішення і в процесі використання аутсорсингу, що дозволить знижувати їх рівень та уникати небезпек, пов’язаних з рядом ймовірних негативних проявів з метою забезпечення ефективності такого рішення і отримання вигод від аутсорсингу. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці ряду рекомендацій підприємствам щодо алгоритму прийняття рішення про аутсорсинг з врахуванням ризиків та заходів їх нейтралізації, що дозволить дозволять спростити процедури вибору і реалізації рішення та підвищити його ефективність. Апробація результатів дослідження. Окремі положення і висновки дослідження були оприлюднені на Всеукраїнських наукових економічних читаннях «Сучасні тренди морегосподарювання», присвячених пам’яті першого декана Інженерно-економічного факультету НУК професора Василя Чангировича Лі (м. Миколаїв, 2021 р.), за результатами опубліковано статтю в журналі «Економіст» № 12, 2021. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 88 сторінок і містить 6 таблиць (з яких дві на двох повних сторінках), 33 рисунки (з яких один на повній сторінці), список використаних джерел із 76 найменувань, що займає 8 сторінок.Документ Перспективи поглиблення та розвитку економічних відносин між Україною і Японією(2023) Желєзна Л. В.; Майстренко О. М.Актуальність теми дослідження. Становлення України як незалежної держави визначило її зовнішні орієнтири в світовому суспільстві. Невід’ємною складовою в економічній діяльності стала міжнародна співпраця в умовах стрімкого глобального розвитку економік. Вона сприяє економічному зростанню всіх учасників процесу взаємодії, підвищує міжнародну конкурентність країн та розширяє їх потенційні можливості. Україна, як держава з багатими природничими ресурсами, вдалим географічним розташуванням, значним науковим та інтелектуальним потенціалом, викликає великий інтерес до співпраці, зокрема Японії. Формування надійних і довготривалих економічних відносин з країною-лідером світового масштабу забезпечить Україні нові перспективи в промисловості та сільському господарстві, науково-технічній та інноваційній діяльності, енергетиці та в сфері інформаційних технологій. Наслідками продуктивної співпраці з японською стороною стануть економічне зростання країни, диверсифікація внутрішньої й зовнішньої діяльності та покращення добробуту українських громадян. Проблеми зовнішньоекономічної діяльності України, перспективи розвитку її економічних відносин з Японією вивчали такі науковці як В. Алексєєва, Я.С. Болтівець, О. Гетьманчук, В.В. Козик, О.В. Кравченко, М. Кулінич, К.М. Куркова, Т. Лахматюк, О.В. Іпатюк, І.П. Мандрик, З.В. Мокринська, А.В. Мошко та інші. Дослідженню питань підвищення інвестиційної привабливості України для іноземних інвесторів присвятили свої роботи М.М. Єрмошенко, В.П. Карасьов, Л.П. Клименко, І.М. Крейдич, О.В. Кузенко, Є. Солонина, А.П. Трофимчук, Ю.О. Швець, О.М. Ястремська та багато інших вітчизняних вчених. Питанням правового регулювання економічних відносин між Україною та Японією цікавиться досить велике коло науковців та практиків з міжнародного права та зовнішньоекономічних відносин. М. Бєлєсков, В. Будкіна, А. Гетьманчук, Г. Голубова, А. Гриценко, Ю. Костенко, Д. Кітаде, М. Кулінич, О. Іпатюк, І. Мандрик, А. Мошко, Т. Лахманюк, О. Резнікова, С. 5 Солодкий, В. Удовік, О. Ханова та інші в своїх працях розглядають основні аспекти двосторонньої співпраці, їх переваги, існуючі недоліки та перспективи розвитку. Однак, через динамічність процесу розвитку українсько-японських відносин, появу нових чинників та тенденцій розвитку економіки країн та форс мажорні обставини, які склалися в Україні, виникає необхідність у подальших пошуків перспективних шляхів поглиблення та розвитку економічних відносин між нашою країною та Японією, що і обумовило вибір теми дослідження. Метою кваліфікаційної роботи є дослідження нових перспектив поглиблення та подальшого розвитку економічних відносин між Україною і Японією. Досягнення означеної мети передбачає постановку і вирішення таких завдань: – описати основні риси економічної системи Японії та її місце в господарстві світу; – проаналізувати етапи еволюції українсько-японських економічних відносин; – встановити правове підґрунтя економічних відносин між Україною та Японією; – дослідити основні тренди розвитку зовнішньої торгівлі товарами та послугами Японії та України на сучасному етапі; – вивчити особливості розвитку економічних відносин між Україною і Японією на сучасному етапі; – оцінити інвестиційну активність Японії в Україні; – описати перспективи економічних відносин Україна-Японія; – намітити напрямки підвищення інвестиційної привабливості України для Японії; – обґрунтувати створення між Японією та Україною зони вільної торгівлі. Об’єктом дослідження кваліфікаційної роботи є економічні відносини між Україною і Японією. Предметом дослідження є нові перспективи розвитку економічних відносини між Україною і Японією. 6 Методологічна основа дослідження ґрунтується на методах: порівняльних та експертних оцінок, абстрактно-логічного, економіко-математичного моделювання, теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу, а також методи логічного, системноструктурного аналізу економічних процесів та зв’язків, статистичного, порівняльного, факторного, секторально-галузевого та діалектичного підходів. Інформаційну базу дослідження складають наукові праці вітчизняних і зарубіжних науковців; законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти щодо регулювання економічних відносин між Україною та Японією, статистична звітність Статистичного бюро Японії, Державної служби статистики України, посольства України в Японії, посольства Японії в Україні, Державної митної служби України; матеріали та аналітичні звіти міжнародних організацій і дослідницьких агенцій: Міжнародного валютного фонду, Світового банку, публікації вітчизняних та японських видань. Практичне значення отриманих результатів полягає в системі відомостей про стан та тенденції розвитку економічних відносин між Україною та Японією в довоєнний і воєнний час, сильні та слабкі сторони сторін, напрямки перспективного його продовження і внеску Японії в повоєнне відновлення економіки України. Апробація результатів дослідження. За результатами проведених досліджень опубліковано тези доповідей на Всеукраїнських наукових економічних читаннях: Желєзна Людмила Перспективи зовнішньоекономічних відносин між Україною і Японією. Актуальні вектори відновлювальної трансформації економіки України : зб. матеріалів наукових економічних читань. Миколаїв : НУК, 2023. Том 1. 376 с. С. 267- 270. 0,21 друк. арк. Структура і обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи складає 87 сторінок, з них основний зміст роботи викладено на 77 сторінках. Робота містить 7 таблиць, 29 рисунки. Список використаних джерел налічує 77 найменувань на 7 сторінках.