Бакалаврські роботи (ЕП та Б)

Постійне посилання зібрання

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/4347

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Аналіз тенденцій та чинників розвитку міжнародного ринку цінних паперів
(2021) Баненкова, Д. К.; Єфімова Г. В.
Актуальність теми. У сучасному світі однією з основних рушійних сил економічного розвитку виступає міжнародна торгівля, яка є сферою міжнародних економічних відносин і являє собою сукупність зовнішньої торгівлі товарами, послугами, продукцією інтелектуальної праці всіх країн світу. Сьогодні вона становить 80 % усіх міжнародних відносин. Ринок цінних паперів відіграє важливу роль у розвитку світової торгівлі. За допомогою цінних паперів компанії можуть займатися залученням грошей для розвитку свого бізнесу або продавати свою частку в ньому в обмін на залучення додаткового капіталу. Також компанії можуть продавати свою продукцію за допомогою опціонів і ф'ючерсів, обмінювати валюту і проводити міжнародні розрахунки. Виникнення та обіг капіталу, представленого в цінних паперах, тісно пов'язано з функціонуванням ринку реальних активів, тобто ринку, на якому відбувається купівля-продаж матеріальних ресурсів. Прискорення глобалізаційних процесів, які стають характерною ознакою сучасності, потребує дослідження особливостей входження національних ринків у міжнародний інвестиційний простір. В умовах глобалізації до найвпливовіших тенденцій, що сприяють активізації процесу формування світового фондового ринку і розширенню його простору, відносять посилення взаємодії і взаємозалежності між національними та іноземними ринковими сегментами, підвищення ролі міжнародних фондових бірж, ринкову трансформацію однієї валюти в іншу та ін. За останні два десятиліття на світовому фінансовому ринку загалом і на міжнародному ринку цінних паперів зокрема, відбулися значні структурні зрушення, які докорінно змінили умови та особливості їх функціонування. Провідну роль на міжнародному ринку акцій відіграють розвинуті країни, національні фондові ринки яких належать до так званих зрілих ринків (mature markets). Найбільшого поширення позабіржовий ринок отримав у США, де переважна більшість торгових угод з державними цінними паперами виробляється через комп'ютерні мережі, без посередництва біржі. Протягом останніх десяти років щорічний обсяг міжнародних емісій цінних паперів зріс понад шість разів. Через концентрацію глобальної пропозиції капіталу міжнародний ринок цінних паперів останніми роками посів провідне місце серед основних сегментів світового фінансового ринку. Завдяки стрімким перетворенням, що спостерігаються на ринку цінних паперів, він почав відігравати й роль головного структуроутворюючого фактору розвитку світової фінансової системи. Ринок цінних паперів є невід’ємною частиною фінансового сектору економіки. Він є регулятором багатьох процесів у ринковій економіці, і перш за все накопичення та перерозподілу капіталу. Саме ринок цінних бумаг з відповідною йому системою фінансових інститутів представляє собою ту сферу, у якій формуються основні джерела економічного зростання, а також концентруються і розподіляються необхідні інвестиційні ресурси. Ринок цінних бумаг стає більш інтегрованим в міжнародну економіку. Обвал індексів на РЦП небезпечний для міжнародної торгівлі, так як викликає різке скорочення грошової маси і ліквідності в економіці і ускладнюється перерозподіл капіталу. Сучасна монетарна політика основних центральних банків, створена для збільшення ліквідності в системі і збільшення інвестиційної активності не дає необхідного результату. Низькі відсотки по кредиту, сприяють зростанню спекуляцій на ринку цінних паперів з метою швидкого збагачення, збільшують зростання державного боргу і підвищують ризик інфляції. Інвестиційні банки і пенсійні фонди грають в спекулятивні ігри на біржі, ставлячи під загрозу майбутнє людей і їх пенсійні накопичення, а легкі гроші створюють проблему перевиробництва, екологічні проблеми і не раціональний розподіл ресурсів в економіці. Подальше продовження фінансових вливань в економіку не призводить до зростання ВВП і економічного розвитку, а сприяє зростанню спекуляцій і торгівлі з великим кредитним плечем. Така політика посилює розрив у суспільстві між багатими і бідними, а також від цього страждають країни з економікою, що розвивається, які не можуть конкурувати у залученні іноземних інвестицій в свою країну. Метою кваліфікаційної роботи є вивчення структури і сутності цінних паперів, організації та функціонування цінних паперів на ринку цінних паперів, методи його регулювання, а також вивчення впливу монетарної політики на РЦП, економічних індикаторів і тенденцій, що виконують роль барометра стану світової економіки в цілому. Об’єктом дослідження виступає міжнародний ринок цінних паперів. Предметом дослідження є проблеми і перспективи розвитку міжнародного ринку цінних паперів. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання: розглянути сутність та структуру міжнародного ринку цінних паперів; пояснити механізм регулювання РЦП і операцій з цінними паперами; дослідити методи оцінки ефективності цінних паперів та їх інвестиційної привабливості; проаналізувати сучасні тенденції розвитку міжнародного ринку акцій; дослідити біржовий та позабіржовий ринок цінних паперів; проаналізувати вплив міжнародного ринку цінних паперів на глобальну економіку і міжнародну торгівлю; дослідити вплив монетизації на ріст спекуляцій на фондовому ринку; зробити аналіз історичного досвіду великої депресії, її наслідки та шляху відновлення економіки; оцінити економічні наслідки іпотечної кризи 2007 року, пандемії і державної політики США та їх вплив на ринок цінних паперів; показати шляхи подолання проблем спекуляційоного росту цін на ринку цінних паперів та забезпечення стабільного росту міжнародної торгівлі. У роботі для досягнення поставленої мети було використано такі методи дослідження: системний підхід; фінансово-економічний аналіз; графічний; метод порівняння, метод абстрагування, методи аналізу зв’язку, кореляційний аналіз та ін. Теоретичну и методологічну основу дослідження складають наукові, теоретичні висновки та узагальнення вітчизняних і зарубіжних вчених- економістів, що містяться у монографічній, спеціальній та періодичній літературі з питань регулювання та аналізу ринку цінних паперів, а також статистичні данні з офіційних сайтів ФРС та ФІНРА. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел із 64 найменувань. Дана робота виконана на 80 сторінках, містить 6 таблиці, 33 рисунків та 2 додатки.
Економічне співробітництво країн у рамках Європейської асоціації вільної торгівлі
(2021) Порохнява, О. О.; Марущак С. М.
Актуальність теми. На сучасному етапі міжнародні економічні відносини відіграють особливу роль для всього суспільства. Економічна співпраця обумовлена напрямком зовнішньої політики держави, її основними торгівельними інтересами. Економічна співпраця обумовлена підписанням угод про економічну співпрацю, в якій вказується галузі економічної співпраці, основна мета економічної співпраці, головні завдання економічної співпраці, особливості митного та податкового законодавства після створення даної угоди. Метою кваліфікаційної роботи є узагальнення теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо економічного співробітництва країни у рамках Європейської асоціації вільної торгівлі. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання: розглянути поняття та сутність міжнародного економічного співробітництва; визначити основні принципи, завдання та чинники, які визначають умови економічного співробітництва між країнами; дослідити історію створення та функціонування Європейської асоціації вільної торгівлі; проаналізувати основні економічні показники Європейської асоціації вільної торгівлі; проаналізувати основні економічні показники України; проаналізувати економічне співробітництво України та Європейської асоціації вільної торгівлі; визначити ключові проблеми та ризики економічного співробітництва України та Європейської асоціації вільної торгівлі; визначити напрями забезпечення системи міжнародного економічного співробітництва України та Європейської асоціації вільної торгівлі; розробити шляхи подолання проблем економічного співробітництва України та Європейської Асоціації вільної торгівлі. Об’єктом дослідження є процес формування економічного співробітництва країни. Предметом дослідження є сукупність теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо формування економічного співробітництва країни у рамках Європейської асоціації вільної торгівлі. Методологічну основу дослідження склали методи наукової абстракції, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, логічного аналізу, системного підходу тощо. Для вирішення певних завдань в кваліфікаційній роботі також застосовувалися такі методи: монографічний – при вивченні літературних джерел, практики формування економічного співробітництва країн у рамках Європейської асоціації вільної торгівлі; теоретичне узагальнення, порівняння та аналогії – для розкриття сутності поняття «економічне співробітництво»; абстрактно-логічний – для здійснення теоретичних узагальнень, формування висновків та обґрунтування нових гіпотез; функціональної оцінки – для визначення економічної співпраці країн у рамках Європейської асоціації вільної торгівлі; індикаторний – для оцінки рівня економічної співпраці України та Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ); комплексний – для побудови системи торгівельних показників України та ЄАВТ. Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативноправові акти України, торгівельні угоди між Україною та Європейською асоціацією вільної торгівлі, офіційні дані Державної служби статистики України, офіційні дані Центрального статистичного бюро Норвегії, офіційні дані посольства України в Норвегії, офіційні дані посольства України в Швейцарській Конференції та в Князівстві Ліхтенштейн, офіційні дані посольства України в Фінляндській Республіці та Республіці Ісландія та дані, отримані автором в ході досліджень. В роботі використовувалися монографічна і довідкова література, наукові праці вітчизняних вчених. Структура і обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 62 сторінки. Робота містить 12 таблиць, 26 рисунків. Список використаних джерел налічує 45 найменувань на 4 сторінках.
Експортний потенціал України на світовому ринку продукції машинобудування
(2021) Салімов, Р. С. огли.; Волосюк М. В.
Салімов Р. С. огли. Експортний потенціал України на світовому ринку продукції машинобудування – кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр». – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова. м. Миколаїв. 2021. Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню експортного потенціалу України на світовому ринку продукції машинобудування. Проведено дослідження концептуальних підходів щодо сутності поняття «експортний потенціал», охарактеризовано основні складові та фактори впливу на експортний потенціал країни, а також методика оцінювання експортного потенціалу країни. Проаналізовано основні показники експортного потенціалу України та сучасні тенденції регіональної та товарної структури експорту продукції машинобудування України. Досліджено основні складові експортного потенціалу продукції машинобудування України. У роботі визначено основні бар’єри нарощування експортного потенціалу продукції машинобудування України на світовому ринку та перспективи збільшення експортного потенціалу України на світових ринках продукції машинобудування. Запропоновано рекомендації щодо покращення стану експорту продукції машинобудування України в майбутньому та оцінено позитивні впливи від запровадження кластерного підходу для покращення стану експорту продукції машинобудування України, які поділяються на комерційні та відновлювальні.
Залучення міжнародних інвестицій в територіальні громади
(2021) Клисяк, І. Д.; Klyasyk, I. D.; Вдовиченко Л. Ю.
Клисяк І. Д. Залучення міжнародних інвестицій в територіальні громади – бакалаврська робота на здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр». – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв, 2021 р. Дипломна робота присвячена дослідженню аспектів залученні іноземних інвестицій в ОТГ. Визначено аспекти залучення інвестицій в діяльність ОТГ. Основним позитивним аспектом впливу іноземного інвестування на розвиток ОТГ є його вплив на рівень інвестиційної активності в країні і, як наслідок, на підвищення економічного зростання. Проведено аналіз інвестиційної діяльності територіальних громад України. Оцінено розвиток ОТГ України по 50 ОТГ за 8 показниками. Проведено аналіз організаційно-економічного механізму залучення і використання міжнародних інвестицій для розвитку територіальних громад. Визначені етапи залучення міжнародних інвестицій в ОТГ. Сформовано механізм ефективного залучення міжнародних інвестицій для розвитку ОТГ. Сформованій напрями підвищення інвестиційної привабливості ОТГ. Сформована інвестиційна стратегія ОТГ, етапи формування інвестиційної стратегії ОТГ. Стимулювання інвестиційної активності в регіонах здійснюється з використанням двох груп інструментів: фінансових і адміністративних. До заходів фінансової підтримки інвесторів відносяться податкові пільги на регіональному рівні, компенсації частини відсоткової ставки за кредитами на реалізацію інвестиційних проектів, інвестиційний податковий кредит, розстрочка податкових платежів, надання держгарантій.
Зовнішньоекономічна діяльність України: аналіз та перспективи розвитку
(2021) Рубан, К. С.; Ruban, K. S.; Єфімова Г. В.
Рубан К. С. Зовнішньоекономічна діяльність України: аналіз та перспективи розвитку – бакалаврська робота на здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр». – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв, 2020. Метою роботи є визначення реального стану зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) України в сучасних умовах, а також виокремлення основних проблем подальшого розвитку ЗЕД України, на основі детального аналізу динамічних процесів експортно-імпортних операцій за останні кілька років. Дипломна робота присвячена дослідженню аспектів зовнішньоекономічної діяльності України її аналізу та перспективи розвитку. Проведено дослідження сутності, еволюції розвитку та особливості ЗЕД. Розглянути поняння зовнішньоекономічної діяльності та її види, охарактеризувати принципи та основні фактори розвитку зовнішньоекономічної діяльності України. Проаналізувати структру та динаміку експортно-імпортих показників України. Дати оцінку результативності зовнішньоекономічної діяльності України. Визначено, які країни є найбільшими експортерами та імпортерами, з якими країнами відбулося від'ємне або додатнє сальдо. Також зазначено, які регіони України принесли найбільшого внеску до експортно-імпортних показників за 2018–2020 роки. Визначити механізми розвитку зовнішньоекономічної діяльності країни та розглянути проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності України. Охарактеризовано перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності України.
Міграційна політика країн в контексті структурних зрушень у світовій економіці
(2021) Чередниченко, Д. В.; Вдовиченко Л. Ю.
Чередниченко Д. В. Міграційна політика країн в контексті структурних зрушень у світовій економіці – бакалаврська робота на здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр». – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв, 2021. У роботі досліджено трактування в економічній літературі дефініції «міграція», визначення якої розглядається у широкому та вузькому значеннях, внаслідок чого встановлено: спільним є те, що необхідна умова міграції населення вбачається у зміні місця проживання. Виявлено, що міжнародні міграції для країни-реципієнта можуть виявитися як культурним, економічним і соціальним ресурсом, так і джерелом соціальної напруженості і конфліктогенності. У роботі проаналізовано сучасний стан та визначено вектор розвитку міграційної політики в країнах світу та Україні, внаслідок чого обґрунтовано перспективні сценарії міжнародної міграційної політики країн світу; запропоновано шляхи осучаснення міграційної політики в Україні, в тому числі й зазначено напрями вдосконалення в Україні регулювання міжнародної трудової міграції.
Міжнародна конкурентоспроможність підприємства: оцінка та способи управління
(2021) Морозова, А. С.; Марущак С. М.
Актуальність теми. Міжнародна конкурентоспроможність є однією з найскладніших явищ сучасного міжнародного економічного життя. Формування конкурентного середовища та ринкової економіки дуже тісно пов’язані між собою. Конкуренція є однією з основних умов розвитку та процвітання ринку. В сучасному світі підприємства мають боротися за свої конкурентні позиції та аналізувати ринки, отже особливої актуальності для кожного підприємства набуває питання оцінки та управління конкурентоспроможністю як на внутрішньому, так і міжнародному ринках. Під міжнародною конкурентоспроможністю підприємства слід розуміти його здатність виробляти таку послугу або товар, який з максимальною ефективністю міг задовольнити потреби споживачів на зовнішньому та внутрішньому ринках, при умовах ефективності роботи усіх підрозділів вкупі. Також уся вироблена продукція має бути затребуваною і успішною на ринку, аби підприємство могло змагатися з конкуруючими фірмами і отримувати більше економічних вигод у порівнянні з ними. Визначення та оцінка рівня міжнародної конкурентоспроможності підприємства, його продукції – комплексна система і вона може бути виражена через набір показників. Вибір показників залежить від мети та обраного методу оцінки. Дослідження проблем управління та оцінки міжнародною конкурентоспроможністю знайшло відображення у працях таких науковців, як П. Л. Алтухов, А. Е. Воронкова, В. П. Пономарьов, Г. І. Дібніс, О. О. Гетьман, В. М. Шаповал, Дж. Л. Гібсон, Д. М. Іванцевич, Д. Х. Донеллі, Н. Грицишин, О. Є. Кузьмін, Н. І. Горбаль, А. Градов, В. Єрмолов, Р. Фатхутдінов та інші. Метою кваліфікаційної роботи є узагальнення теоретико-методичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо управління міжнародною конкурентоспроможністю досліджуваного підприємства. Шлях до зазначеної мети обумовлює необхідність вирішення взаємопов’язаних завдань: розкрити сутність та основні фактори конкурентоспроможності підприємства; розглянути систему управління конкурентоспроможністю підприємства; визначити особливості управління конкурентоспроможністю підприємства; охарактеризувати діяльність ТОВ «MDEM»; проаналізувати фінансовий стан ТОВ «MDEM»; оцінити міжнародну конкурентоспроможність ТОВ «MDEM»; запропонувати шляхи покращення діяльності та підвищення конкурентних переваг «MDEM»; запропонувати напрями вдосконалення системи управління конкурентоспроможністю «MDEM». Об’єктом дослідження є процес забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємства. Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти оцінки та управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства. Методологічну основу дослідження склали: методи наукової абстракції, синтезу, аналізу, порівняння; системного підходу; наукові, теоретичні висновки та узагальнення вітчизняних і зарубіжних вченихекономістів, що містяться у монографічній, спеціальній та періодичній літературі з питань міжнародної конкурентоспроможності підприємства, її оцінки та способів управління. Для вирішення певних завдань в кваліфікаційній роботі також застосовувалися такі методи: метод SWOTаналізу, PEST-аналізу, фінансово-економічного аналізу та інші. Інформаційну базу дослідження складають звітні і аналітичні дані про діяльність ТОВ «MDEM» та інших підприємств суднобудівного комплексу, результати власних дослідження фінансового стану та оцінки конкурентоспроможності підприємства. В роботі використовувалися монографічна і довідкова література, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріали періодичних видань. Структура і обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи 64 сторінки, з них повний текст 50 сторінок. Робота містить 15 таблиць, 10 рисунків. Список використаних джерел налічує 40 найменувань на 4 сторінках.
Міжнародна інвестиційна привабливість українських регіонів
(2021) Кутняк, Д. П.; Марущак С. М.
Актуальність теми. Однією з важливих проблем в Україні є стабілізація економіки і підвищення її ефективності. Досить багато проблем соціально-економічного розвитку регіонів створюють значні перешкоди на шляху подальшого їх розвитку. Для вирішення цих проблем і реалізації перспективних проектів потрібні кошти. Нестача внутрішніх фінансових ресурсів та відсутність бюджетного фінансування спонукають до пошуку нових напрямів залучення капіталу. Таким чином, забезпечення сталого соціально-економічного розвитку країни в цілому і її регіонів пов’язано з нарощуванням та ефективним використанням інвестиційних ресурсів, у тому числі й іноземних інвестицій. Прямі іноземні інвестиції є важливим джерелом капіталовкладень у розвиток країни та впровадження інноваційних технологій у виробництві і управлінні. Для залучення іноземних інвестицій одним із важливих чинників є розробка напрямів підвищення рівня міжнародної інвестиційної привабливості, активізації інвестиційних процесів. Це завдання однаково стосується як всієї країни, так і окремих її складових – регіонів України. Саме інвестиційна привабливість регіону є спонукальним чинником до прийняття інвестиційних рішень інвесторами. Тому обрана тема кваліфікаційної роботи є важливою і актуальною. Теоретичні і практичні питання інвестиційної привабливості держави та її регіонів вивчали такі українські дослідники, як Ю. М. Вербицька, Ю. В. Герасименко, А. О. Гура, Ю. М. Коваленко, Т. О. Мельничук, О. Ю. Матвеєва, А. С. Міняйло, О. С. Мороз, І. О. Оніщенко, Д. Н. Дацишин, І. В. Мілько, Т. Б. Харченко, Т. С. Черкашина та ін. Питання оцінювання рівня інвестиційної привабливості України, регіонів, міст знайшли відображення у роботах низки вітчизняних вчених-економістів, серед яких слід відзначити праці Т. Г. Венгуренко, В. В. Плахотнюк, О. М. Вільчинська, Ю. І. Бондар, О. В. Вірянська, Ю. В. Єльнікова, Г. В. Лещук, Ю. А. Опанасюк, А. Л. Романчук, С. О. Степуріна, В. І. Дериховська, Г. О. Федоров, Н. В. Балабанова, О. H. Бондаренко та ін. Незважаючи на цінність їх результатів, питання щодо напрямків підвищення рівня міжнародної інвестиційної привабливості для регіонів України дуже важливе і потребує нових способів вирішення. Метою кваліфікаційної роботи є узагальнення теоретико-методичних положень про міжнародну інвестиційну привабливість регіонів України та розробка практичних рекомендацій щодо напрямків підвищення її рівня з метою залучення іноземних інвестицій. Об’єктом дослідження є процес забезпечення інвестиційної привабливості регіонів України. Предметом дослідження є сукупність теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо формування передумов та реалізації заходів для підвищення рівня міжнародної інвестиційної привабливості регіонів України. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання: пояснити економічний зміст міжнародних інвестицій, інвестиційної діяльності та привабливості; визначити чинники міжнародної інвестиційної привабливості держави та її регіонів; дати характеристику методам оцінки міжнародної інвестиційної привабливості; виконати аналіз сучасних тенденцій іноземного інвестування в Україні та її регіонах; дослідити міжнародну інвестиційну привабливість України як індикатора інвестиційної спроможності регіонів; виконати рейтингове оцінювання рівня міжнародної інвестиційної привабливості регіонів України; встановити перелік проблем формування міжнародної інвестиційної привабливості регіонів України; пояснити можливість впровадження реформ та використання зарубіжного досвіду як напрямів підвищення інвестиційної привабливості України; описати брендинг як інструмент формування інвестиційної привабливості регіонів України. У роботі для досягнення поставленої мети було використано такі методи дослідження: системний підхід; методи аналізу інтенсивності динаміки на основі відповідних показників; метод структурного аналізу; графічний; метод порівняння; метод абстрагування; методи аналізу та синтезу; рейтинговий метод та ін. Теоретичну и методологічну основу дослідження складають наукові, теоретичні висновки та узагальнення вітчизняних і зарубіжних вчених- економістів, що містяться у монографічній, спеціальній та періодичній літературі з питань залучення в регіони України іноземних інвестицій, забезпечення високого рівня їх міжнародної інвестиційної привабливості. Інформаційну базу дослідження формують статистичні й аналітичні дані про обсяги іноземних інвестицій в Україну та регіони, соціально-економічний, демографічний розвиток регіонів, економіко-географічний розвиток виробничої інфраструктури, розвиток ринкових відносин і комерційної інфраструктури, рівень інвестиційного ризику, дані про місце України в міжнародних рейтингах, дані опитування. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел із 75 найменувань. Дана робота виконана на 68 сторінках, містить 2 таблиці, 31 рисунок та 8 додатків. В першому розділі «Теоретичні аспекти міжнародної інвестиційної привабливості регіонів» розглядаються теоретичні питання – визначається роль міжнародних інвестицій, інвестиційної діяльності та привабливості, систематизовані чинники, описуються методи оцінювання міжнародної інвестиційної привабливості держави та її регіонів. В другому розділі «Аналіз міжнародної інвестиційної привабливості України та її регіонів» кваліфікаційної роботи виконується дослідження на предмет оцінки сучасних тенденцій іноземного інвестування, міжнародної інвестиційної привабливості Україні та рейтингове оцінювання міжнародної інвестиційної привабливості регіонів України. В третьому розділі «Напрями підвищення рівня міжнародної інвестиційної привабливості регіонів України» систематизовано перелік проблем, які виникають на шляху формування міжнародної інвестиційної привабливості регіонів України, пропонуються способи їх вирішення, зокрема – продовжувати в Україні Антикорупційну реформу та, в загальному і на місцях, впроваджувати позитивний зарубіжний досвід боротьби з корупцією, яка є головною проблемою, що зупиняє іноземних інвесторів. Також пропонуємо створити в кожному регіоні свій бренд, який підкреслюватиме їх унікальні можливості.
Національні експортні політики як складові зовнішньоекономічної стратегії держав
(2021) Гулієва, Г. Г. низи.; Єфімова Г. В.
Актуальність теми. Сучасні процеси інтернаціоналізації світового економічного розвитку не обходять жодну країну, яка стає чи є частиною світового господарства. Отже, зовнішньоекономічна діяльність – це одна з найбільш важливих та невід’ємних сфер економічної діяльності. Базою зовнішньоекономічної діяльності країни є її зовнішня торгівля, яка здійснюється у двох основних формах: експорт та імпорт. Вихід на будь-який зовнішній ринок – це тривалий і копіткий процес. Для вітчизняного виробника, що є важливим суб’єктом зовнішньоекономічних відносин, і для економіки в цілому експорт продукції та послуг дозволяє отримати нові можливості, розширення діяльності, збільшення прибутку. Але діяльність на зовнішніх ринках потребує більше зусиль. Підприємствам необхідно вдосконалювати технічні параметри виробництва, підвищувати продуктивність праці та якість продукції. Експортерам варто проаналізувати, чи готова їх компанія до експорту, провести маркетингове дослідження та обрати найперспективніші ринки, з’ясувати вимоги та правила на обраних ринках, знайти партнерів, обрати оптимальні для себе бізнес-моделі, вирішувати питання транспорту і логістики та пошуку шляхів зниження експортних ризиків. Кожна держава, маючи на меті загальний розвиток, повноцінне членство в системі світового господарства, вибудовує загальну зовнішньоекономічну стратегію. Важливою складовою цієї стратегії є її експортна політика. З свого боку, держава має підтримувати та захищати вітчизняного експортера. Для країн з транзитивною економікою важливо правильно вибудовувати політику експорту як частину зовнішньої політики. Разом з власними ініціативами, доречно використовувати зарубіжний досвід, адаптувавши його до реалій економічного розвитку даної країни. З огляду на сказане, тема кваліфікаційної роботи важлива і актуальна. Дослідженням питань управління зовнішньоекономічною діяльністю держави такі вітчизняні і зарубіжні науковці як О. Ю. Акименко, О. В. Гаврилюк, І. Ю. Остафі, А. В. Завгородній, І. В. Рибак, В. Ю. Улида; багато науковців досліджують питання управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств як експортерів своєї продукції і послуг зокрема це А. А. Брояка, А. С. Войтюк, О. М. Пєтухова, В. І. Ганін, С. В. Борох, Г. М. Гузенко, Я. П. Машталір, М. В. Самблук, Е. О. Ковтун, О. І. Шапоренко. Питання визначення і формування політики і стратегії діяльності висвітлені в працях І. І. Вініченко, А. Д. Мостова, І. В. Кононова, І. В. Костюк, А. О. Фатенок-Ткачук. Багато досліджень присвячено питанням підтримки та стимулювання державою експортної діяльності – М. С. Данилишин, О. В. Лошенюк, В. М. Марченко, Н. П. Лєбєдєва, І. Ф. Ясіновська, С. Д. Смолінська. Метою кваліфікаційної роботи є узагальнення теоретико-методичних положень, аналіз поточного стану та розробка практичних рекомендацій щодо розвитку стратегії зовнішньоекономічної діяльності держави в плані вироблення та впровадження її експортної політики на прикладі України та Азербайджану. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання: визначити сутність зовнішньоекономічної діяльності як основного напрямку розвитку національної економіки; пояснити дефініції «зовнішньоекономічна стратегія» і «зовнішньоекономічна політика», визначити їх сутність та завдання; дати пояснення місця, ролі і мети національної експортної політики в зовнішньоекономічній стратегії держави; проаналізувати Платіжний баланс України та Азербайджану як інформаційних джерел регулювання їх експортних політик; дослідити динаміку та структуру експорту України за товарними групами та країнами; дослідити динаміку та структуру експорту Азербайджану за товарними групами та країнами; описати політику України щодо підтримки і стимулювання експорту; пояснити як впровадження системи заохочення, диверсифікація товарів та послуг дозволяє розширити експортну діяльність держави; систематизувати приклади зарубіжного досвіду стимулювання експорту для наслідування в Україні та Азербайджані. Об’єктом дослідження є процес формування та впровадження національної експортної політики держави. Предметом дослідження є сукупність теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо формування та впровадження експортної політики як складової зовнішньоекономічної стратегії держави. Теоретичну основу дослідження складають наукові, теоретичні висновки та узагальнення вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, що містяться у монографічній, спеціальній та періодичній літературі з питань зовнішньоекономічної та експортної діяльності держави. Методологічну основу дослідження склали методи наукової абстракції, аналізу, синтезу, логічного аналізу, системного підходу тощо. Для вирішення певних завдань застосовувалися такі методи: монографічний – при вивченні літературних джерел, практики формування експортної політики; теоретичне узагальнення, порівняння та аналогії – для розкриття сутності досліджуваних понять; абстрактно-логічний – для здійснення теоретичних узагальнень, формування висновків та їх обґрунтування; статистичні – для аналізу структури та динаміки експорту товарів та послуг; аналізу Платіжного балансу. Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативноправові акти України та Азербайджану, офіційні дані Державної служби статистики України, Державного комітету статистики Азербайджану, Національного банку України, Центрального банку Азербайджанської Республіки, Світового банку та ін. Структура і обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи 6 – 67 сторінок. Робота містить 7 таблиць, 26 рисунків, 10 додатків. Список використаних джерел налічує 72 найменування на 7 сторінках.
Світовий ринок машинобудівної продукції: оцінка проблем та перспектив розвитку
(2021) Гарлиєв, В. Т.; Волосюк М. В.
Гарлиєв В. Т. Світовий ринок машинобудівної продукції: оцінка проблем та перспектив розвитку – кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр». – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова. м. Миколаїв. 2021. Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню проблем та перспектив розвитку світового ринку машинобудівної продукції. Проведено дослідження сутності функціонування ринку машинобудівної продукції, факторів, що визначають тенденції світової торгівлі продукцією машинобудування та місця вітчизняних підприємств на світовому ринку машинобудівної продукції. Проаналізовано динаміку світової торгівлі продукцією машинобудування, регіональну структуру світової торгівлі машинобудівною продукцією, а також можливості світового ринку машинобудування для підприємств України. Найвищі позиції займає Україна в світовій торгівлі в сегментах електричного устаткування для автотранспортних засобів, залізничного рухомого складу та електричних побутових приладів. Визначено основні проблеми розвитку світового ринку машинобудівної продукції, перспективи розвитку світового ринку продукції машинобудування. Запропоновано рекомендації щодо поглиблення участі машинобудівного комплексу України у світогосподарських процесах, а саме: відродження індустріального сектору економіки в Україні; залучення в галузь фінансових ресурсів; активізація інноваційної діяльності машинобудівних підприємств; підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняного машинобудування.

Переглянути

Перегляд Бакалаврські роботи (ЕП та Б) за Ключові слова "051 “Економіка“"

Результатів на сторінці

Налаштування сортування