Статті (ТТіСПУ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті (ТТіСПУ) за Ключові слова "hydrogen sulfide"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Визначення санітарно-захисної зони каналізаційної насосної станції(2016) Пацурковський, П. А.; Лейбович, Л. І.; Кащєєв, Е. М.; Patsurkovskiy, P.; Leibovich, L.; Kascheev, E.Визначено умови експлуатації каналізаційних насосних станцій, при яких слід приймати заходи щодо зниження валових викидів сірководню на КНС до значень, які забезпечують концентрацію H2S не більше 0,008 мг/м3 на межі санітарно-захисної зони, що визначається ДСП 173-96. Шляхом математичного моделювання проведено дослідження розсіювання сірководню в атмосферному повітрі поблизу КНС-1 в м. Вознесенськ з урахуванням метеорологічної обстановки. Верифікацію результатів моделювання розсіювання сірководню в атмосферному повітрі виконано на основі експериментальних досліджень. Експериментальні дослідження засновані на вимірі концентрації сірководню на межі санітарно-захисної зони каналізаційної насосної станції. Результати моделювання представлені у вигляді ізоліній концентрації сірководню на карті розташування КНС-1. Наведено графік, що відображає результати математичного моделювання та експериментальних вимірювань концентрації сірководню на межі санітарно-захисної зони каналізаційної насосної станції. В результаті математичного моделювання розсіювання сірководню в атмосферному повітрі біля КНС-1 м. Вознесенськ і даних експериментальних вимірювань концентрацій H2S в нормованій ДСП 173-96 санітарно-захисній зоні встановлено, що концентрації H2S не відповідають вимогам ДСП 201-97. Вперше показана необхідність введення в нормативні документи проектування і експлуатації каналізаційних насосних станцій вимоги вживання заходів щодо зниження концентрації сірководню в викидах витяжної вентиляції до значень, які забезпечують концентрацію сірководню в повітрі навколишнього середовища не більше 0008 мг/м3 на межі санітарно-захисної зони КНС. На основі методики ОНД-86 розроблена математична модель, що дозволяє оцінювати розсіювання сірководню з урахуванням метеорологічної обстановки і динаміки зміни валових викидів.Документ Дослідження ефективності комплексного використання абсорбентів, генерованих в електрохімічному реакторі, для очистки повітря від сірководню(2018) Лейбович, Л. І.; Пацурковський, П. А.; Leibovich, L. I.; Patsurkovskiy, P. A.Досліджено оптимальні параметри роботи очисного устаткування при сумісному використанні генерованих в електрохімічному реакторі аноліту та католіту для видалення сірководню з повітря. Представлено принципову схему установки очистки повітря від сірководню абсорбційно-електрохімічним методом. Експериментально досліджено залежність ефективності видалення сірководню з повітря від окисновідновлювального потенціалу (ОВП) аноліту та католіту в абсорбційно-електрохімічній установці. Проаналізовано вплив матеріалу аноду на різницю потенціалів на електродах електрохімічного реактору. На основі досвіду експлуатації очисної установки удосконалено конструкцію масообмінного апарату та електрохімічного реактора. Вперше встановлено, що оптимальна ефективність видалення сірководню з повітря абсорбційно-електрохімічним методом досягається при значеннях ОВП католіту від –250 мВ до –300 мВ та аноліту від +250 мВ до +300 мВ. Встановлено, що сумісне використання генерованих в електрохімічному реакторі аноліту та католіту дозволяє на 15–18 % підвищити ефективність очищення викидів від сірководню. Експериментально визначено, що максимальна різниця напруги між електродами не повинна перевищувати 5,0…5,5 В. Отримано регресійні залежності для визначення ефективності очищення повітря від сірководню в залежності від ОВП аноліту та католіту.Документ Моделирование динамики поступления сероводорода в окружающую среду при работе насосов канализационных насосных станций(2016) Лейбович, Л. И.; Пацурковский, П. А.; Leibovich, L.; Patsurkovskiy, P.Виконано математичне моделювання процесу відкачування стоків на каналізаційній насосній станції. Результати математичного моделювання представлені у вигляді розподілу поля швидкостей всередині накопичувальної ємності. Приведено графічну та аналітичну залежності коефіцієнта масовіддачі від тривалості роботи перекачувального насосу. Наведено графік залежності висоти хвиль на поверхні розділу фаз в накопичувальній ємності від часу роботи перекачувального насоса. Отримано сукупність регресійних залежностей, що дозволяє визначати динаміку надходжень сірководню з каналізаційних стоків в повітря при ввімкненні перекачувальних насосів. Верифікація отриманих результатів здійснювалася на основі фізичного експерименту. Наведено результати експериментальних досліджень динаміки зміни концентрації сірководню над поверхнею каналізаційних стоків.