Перегляд за Автор "Proskurin A. Y."
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аналіз використання альтернативних видів палива в двигунах із запаленням від стиснення(2023) Митрофанов О. С.; Проскурін А. Ю.; Маляренко В. В.; Кирток Б. В.; Mitrofanov O. S.; Proskurin A. Y.; Malyarenko V. V.; Kyrtok B. V.Виконано аналіз можливості використання диметилового ефіру у якості палива для двигунів із запаленням від стиснення. Установлено позитивний вплив диметилового ефіру на економічні та екологічні показники роботи двигуна. Визначено, що за умов досягнення однакової ефективної потужності двигуном питома ефективна витрата базового палива зменшується на 6,7 %.Документ Вибір зазорів циліндро-поршневих сполучень роторно-поршневих двигунів(2020) Тимошевський Б. Г.; Митрофанов О. С.; Проскурін А. Ю.; Познанський А. С.; Tymoshevskyy B. G.; Mytrofanov O. S.; Proskurin A. Y.; Poznanskyi A. S.Розглянуто та проаналізовано вплив величини зазору циліндро-поршневого сполучення роторно-поршневого пневмодвигуна РПД-4,4/17,5 нової конструкції на його працездатність і надійність. Аналіз впливу зазору було виконано з урахуванням матеріалу, з якого виготовлено сполучні пари (поршень і робочий циліндр), та їх робочої температури. Як матеріал для виготовлення поршнів роторно-поршневого пневмодвигуна у першому випадку було обрано алюмінієвий ливарний сплав АК12М2МгН, а у другому – чавун із шароподібним графітом ВЧ 50. Як матеріал для виготовлення робочого циліндра (фактично – ротора) роторно-поршневого пневмодвигуна в обох випадках було обрано чавун із шароподібним графітом ВЧ 50. Діапазон змінення температури було обрано, базуючись на попередніх експериментальних дослідженнях дослідного зразка роторно-поршневого пневмодвигуна РПД-4,4/17,5. Так, обраний діапазон температур складає від –25 до 100 оС. Мінімальне значення температури обумовлене низькою температурою відпрацьованого повітря у випускному ресивері пневмодвигуна, а максимальне – температурою можливого підігріву стиснутого повітря на вході у впускний ресивер пневмодвигуна. Розроблено практичні рекомендації щодо вибору оптимального зазору циліндро-поршневого сполучення роторно-поршневого пневмодвигуна РПД-4,4/17,5 та встановлено, що номінальний торцевий зазор, який забезпечує нормальну роботу в діапазоні температур від –25…100 оС, для чавунного поршня й чавунного робочого циліндра складає 25 мкм, а для варіанта виготовлення поршня з алюмінієвого сплаву – 33 мкм. Запропоновані торцеві зазори не перевищують рекомендованих значень для подібних сполучних деталей подібних агрегатів. Правильність обраних торцевих зазорів сполучних деталей також була підтверджена стендовими випробуваннями дослідного зразка роторно-поршневого пневмодвигуна з подальшою дефектацією деталей. Визначено, що перевищення температури у 100 оС для варіанта виготовлення поршня з алюмінієвого сплаву призводить до задиру поверхні робочого циліндра, заклинювання поршня з подальшим обривом рухомих ланок та пошкодженням бобишок поршня.Документ Визначення частот та форм резонансних коливань лопаток ГТД методом спеклінтерферометрії(2020) Ткач М. Р.; Моргун C. О.; Проскурін А. Ю.; Галинкін Ю. М.; Золотий Ю. Г.; Tkach M. R.; Morgun S. A.; Zloty Y. H; Proskurin A. Y.; Halynkin Y. M.Експериментальні дослідження вільних коливань лопаток проведено методом спеклінтерферометрії. Наведено опис експериментального стенду, вказані особливості використання оптичного устаткування і блоків обробки. Описано реалізований алгоритм проведення експериментальних досліджень, зазначені особливості оцифровки оптичних сигналів, які використовуються в розробленому програмному забезпеченні.Документ Встановлення і закріплення лопаток ГТД при експериментальному визначенні вібраційних характеристик методом цифрової спекл-інтерферометрії(2021) Ключник В. С.; Ткач, М. Р.; Золотий Ю. Г.; Галинкін Ю. М.; Проскурін, А. Ю.; Kluchnyk V. S.; Tkach, M. R.; Zlotiy Y. H.; Proskurin A. Y.; Halynkin Y. M.Представлені схеми закріплення лопатки ГТД при експериментальному визначенні їх вібраційних характеристик. Описано переваги і недоліки схем закріплення. Розроблено спеціальне оснащення, що дозволяє визначати вібраційні характеристики лопатки в процесі її експлуатації.Документ Дослідження параметрів роботи роторно-поршневого пневмодвигуна транспортної енергетичної установки(2020) Ткач М. Р.; Митрофанов О. С.; Проскурін А. Ю.; Познанський А. С.; Tkach M. R.; Mytrofanov O. S.; Proskurin A. Y.; Poznanskyi A. S.В статті розглянуто альтернативу традиційним транспортним енергетичним установкам – установки, які працюють на стиснутому повітрі. Головним елементом таких установок є пневмодвигун, від технічної досконалості якого напряму залежать ефективні та експлуатаційні показники всієї установки. Найбільш доцільним є розробка та створення нового надійного й ефективного пневмодвигуна, який відповідає специфіці й задовольняє всі умови експлуатації на транспортному засобі. Роторно-поршневий двигун РПД4,4/1,75 відповідає всім необхідним вимогам, а саме: має невелику масу та габарити; є реверсивним; ефективно працює у широкому діапазоні тиску на вході в двигун; забезпечує нормальну роботу за різних температур навколишнього середовища. Розроблена принципова схема екологічно чистої транспортної енергетичної установки на базі роторно-поршневого пневмодвигуна РПД-4,4/1,75 з максимальною потужністю 6 кВт. Отримано зовнішні швидкісні характеристики роторно-поршневого пневмодвигуна РПД-4,4/1,75 для діапазону значень робочого тиску повітря у впускному ресивері 1,2…2,0 МПа. Відповідно до отриманих характеристик максимальні значення крутного моменту пневмодвигуна знаходяться при 1100 хв-1 , тоді як максимальні значення ефективної потужності – 1400 хв-1 . Визначено складові силового балансу та динамічний фактор транспортного засобу для всіх передач і швидкостей руху для діапазону значень робочого тиску повітря у впускному ресивері 1,2…2,0 МПа. Відповідно до отриманих характеристик роторнопоршневого пневмодвигуна РПД-4,4/1,75 разом з трансмісією на першій передачі забезпечують максимальне тягове зусилля 2,1…3,2 кН. Визначено залежності прискорення, часу та шляху розгону транспортного засобу до максимально встановленої швидкості 50 км/год. Так, залежно від тиску повітря у впускному ресивері необхідний час розгону складає від 20,1 до 30,5 с, а шлях розгону – від 200,2 до 309,3 м. Для підвищення експлуатаційних та економічних показників транспортної енергетичної установки запропоновано регулювання робочого тиску повітря у впускному ресивері роторно-поршневого пневмодвигуна.Документ Ефективність енерготехнологічної установки щодо видобування сірководню з глибин Чорного моря(2019) Ткач М. Р.; Тимошевський Б. Г.; Проскурін А. Ю.; Галинкін Ю. М.; Tkach M. R.; Tymoshevskyy B. G.; Proskurin A. Y.; Halynkin Y. M.У статті розглянуто перспективну енерготехнологічну установку щодо видобування сірководню з глибинних вод Чорного моря, що передбачає піднімання газорідинної суміші з глибини газліфтним методом з використанням для виділення сірководню в газоподібному стані хвильових імпульсів. Установка містить магістраль живлення, яка опущена на необхідну глибину, насос живлення, коалесційний сепаратор, магистраль зливу морської води зі зменшеною концентрацією сірководню, регулюючий клапан, гідродинамічний генератор механічних коливань, підйомний трубопровід, сепаратор сірководню високого тиску, гідравлічну турбіну, сепаратор сірководню низького тиску, опускний трубопровід морської води та детандер сірководню. Дана установка дозволить підвищити енергетичної ефективність та експлуатаційну надійність процесу видобування сірководню, а також зменшить навантаження на навколишнє середовище Чорного моря. Розроблено математичну модель цієї установки. Результати що отримано за математичною моделлю достатньо адекватно співпадають з відомими експериментальними. Це дозволяє вважати можливим використання моделі для визначення параметрів процесу видобування сірководню з Чорного моря. Визначено параметри процесу видобування сірководню з Чорного моря в діапазоні глибин занурення трубопроводу 0…1000 м, при температурі 280 К…285 К. Визначено, що підвищення газовмісту морської води з 0 до 2,5 м3 /м3 призводить до зменшення величини тиску на 2,2 МПа. Подальше підвищення газовмісту морської води з 2,5 до 5,0 м3 /м3 супроводжується зменшенням тиску ще на 1,6 МПа. Таке значне зменшення тиску на вході в підйомний трубопровід дає змогу отримати на виході з нього сірководень та морську воду з тиском, суттєво більшим за атмосферний. Визначено надлишковий тиск на виході з підйомного трубопроводу на основі даних, що отримано методом «еквівалентної довжини». При газовмісті морської води 2,5 м3 /м3 при глибині занурення трубопроводу 250…1000 м значення надлишкового тиску речовин на виході з підйомного трубопроводу становитиме 0,29…0,45 МПа, при 5 м3 /м3 – 0,67…1,07 МПа, при 7,5 м3 /м3 – 0,83…1,4 МПа та при 10 м3 /м3 – 0,97…1,68 МПа.Документ Особливості конструкцій перспективних роторно-поршневих двигунів(2020) Ткач М. Р.; Познанський А. С.; Митрофанов О. С.; Проскурін А. Ю.; Tkach M. R.; Poznanskyi A. S.; Mytrofanov O. S.; Proskurin A. Y.Розглянуті схеми перспективних роторно-поршневих двигунів: турбокомпресорного типу, з рухомим блоком циліндрів, двигунів із зовнішнім згорянням, барабанно-поршневого типу з рухомими камерами згоряння та ін. На основі аналізу існуючих конструктивних схем і технології виготовлення сучасних роторно-поршневих двигунів установлено, що конструкція механізму руху двигуна 12РПД-4,4/1,75 є простішою за будовою та надійнішою порівняно з подібними існуючими роторно-поршневими двигунами.Документ Показники сірководневої роторно-поршневої розширювальної машини у складі енерготехнологічної установки(2019) Ткач М. Р.; Тимошевський Б. Г.; Митрофанов О. С.; Проскурін А. Ю.; Галинкін Ю. М.; Tkach M. R.; Tymoshevskyy B. G.; Mytrofanov O. S.; Proskurin A. Y.; Halynkin Y. M.У статті розглянуто ефективність використання роторно-поршневого двигуна 12РПД-4,4/1,75 в якості розширювальної машини перспективної енерготехнологічної установки видобування сірководню з глибин Чорного моря. В цій установці сірководень високого тиску використовується у розширювальній машині для отримання механічної енергія, якою можно забезпечити роботу насосів та іншого обладнання. 12РПД-4,4/1,75 представляє собою 12 циліндровий короткоходовий двигун з відношення S/D = 0,4. Особливістю двигуна є те, що для розподілу робочого тіла використовуються впускні та випускні отвори, перекриття яких здійснюється центральним ротором. Таким чином центральний ротор виконує функцію золотника та корпусу, в якому рухаються поршні. Застосування золотникового розподілу забезпечує просту та компактну конструкцію. Значення тиску сірководню на вході в роторно-поршневу розширювальну машину визначено в діапазоні глибин занурення трубопроводу 0…1000 м, при температурі 280 К…285 К та газовмісті сірководню в морській воді 0,0…10,0 м3 /м3 . Визначення основних параметрів робочого тіла та робочого процесу виконано для добового видобудку морської води 100 м3 /доб. Розраховано, що для газовмісту 2,5 м3 /м3 при глибини занурення підйомного трубопроводу Н = 250…1000 м потужність розширювальної машини становить 0,20…0,61 кВт, для газовмісту 5 м3 /м3 – 0,65…0,86 кВт, для газовмісту 7,5 м3 /м3 – 1,20…1,87 кВт, для газовмісту 10 м3 /м3 – 1,65…2,55 кВт. Отримано індикаторні діаграми роботи розширювальної машини в залежності від газовмісту сірководню у морській воді та глибини занурення трубопроводу. Визначено, що з підвищенням тиску на вході ефективний ККД сірководневої розширювальної машини лежить у межах 0,21…0,49. Також з підвищенням тиску на вході зменшується питома ефективна витрата із 51,5 до 25,17 кг/кВт•год. Низькі значення питомої ефективної витрати сірководню й високі значення ефективного ККД обумовлені конструктивними особливостями роторно-поршневої розширювальної машини, які поєднують переваги поршневих та роторних двигунів.Документ Підвищення ефективності двигуна 1Ч 6,8/5,4 за рахунок використання термохімічної утилізації тепла відпрацьованих газів(2023) Митрофанов О. С.; Проскурін А. Ю.; Mitrofanov O. S.; Proskurin A. Y.Представлено результати експериментальних досліджень енергетичної установки на базі поршневого 1-циліндрового 4-тактного двигуна 1Ч 6,8/5,4 з термохімічною утилізацією теплоти відпрацьованих газів. Наведено експериментальні індикаторні діаграми та залежності зміни ефективних показників, при роботі двигуна 1Ч 6,8/5,4 з добавками синтез-газу (2,0...3,3 %) за навантажувальною характеристикою.