Перегляд за Автор "Kramarenko I."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Впровадження HR-технологій управління персоналом для захисту інформаційного простору та зміцнення економічної безпеки підприємств(2024) Крамаренко Ірина Сергіївна; Ляшенко Владислав Миколайович; Антоненко Андрій Андрійович; Kramarenko I.; Liashenko V.; Antonenko A.З кожним днем суб’єкти господарювання збільшують свою присутність в інформаційному просторі через доступ до Інтернету, створення власних веб-сайтів та використання соціальних мереж, у такий спосіб підвищуючи рівень інформаційної загрози, що впливає на економічну безпеку підприємств. Найбільша загроза витоку інформації існує від працівників підприємств, що негативно впливає на інформаційну безпеку та підвищує рівень ризику збанкрутування. Відповідно при впровадженні інформаційних технологій в процеси організації керівникам необхідно приділяти належну увагу захисту інформаційного простору для зміцнення економічної безпеки підприємств. А саме тих процесів, де найбільше діяльність взаємопов’язана із людськими чинниками. Вважаємо, що за сучасних умов саме впровадження НR-технологій управління персоналом дозволить підвищити захист інформаційного простору та зміцнити економічну безпеку підприємств. Метою написання статті є обґрунтування впровадження НR-технологій управління персоналом для захисту інформаційного простору та зміцнення економічної безпеки підприємств. Здійснено аналіз структури використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах. Зазначено, що частка кількості підприємств, які мають доступ до мережі «Інтернет», коливається в межах 85–88 %. Визначено, що частка кількості підприємств, які використовують соціальні медіа, у загальній кількості підприємств становить майже 30 %. Наголошено, що найбільшим каналом розподілу інформації є соціальні мережі – 25 %, веб-сайти – 13 % та блоги – 7 %. Незважаючи на достатню ефективність використання, частка кількості підприємств, що купують послуги хмарних обчислень, у загальній кількості підприємств є незначною та становить 10 %. Обґрунтовано необхідність впровадження сучасних HR-технологій в управління персоналом, що дозволить захисти інформаційний простір та зміцнити економічну безпеку підприємств. Наголошено, що для більшості керівників існує сьогодні вибір серед методів та інструментів HR-технологій, які можуть ефективно впроваджуватися на підприємствах під діючі бізнес-процеси, що дозволить підвищити конкурентоспроможність та зміцнити економічну безпеку підприємства.Документ Повоєнна відбудова національної економіки на засадах інклюзивного розвитку(2023) Іртищева Інна Олександрівна; Крамаренко Ірина Сергіївна; Завгородній Костянтин Васильович; Неймет Віктор Вікторович; Irtyshcheva I.; Kramarenko I.; Zavgorodniy K.У сучасному світі інклюзивний розвиток стає все більш актуальним та важливим завданням для національних економік. Він передбачає забезпечення рівних можливостей та доступу до ресурсів та благ для всіх громадян, незалежно від їхнього соціального статусу, етнічної приналежності, статі або фізичних можливостей. Саме тому повоєнна відбудова національної економіки на засадах інклюзивного розвитку відіграє сьогодні значну роль. Метою статті є дослідження повоєнної відбудови національної економіки на засадах інклюзивного розвитку. Досліджено втрати економіки України від російського військового вторгнення. Визначено, що у 2022 році українська економіка вдалася до заходів адаптації до умов воєнного конфлікту, хоча вона зазнала значних збитків. Була здійснена політика перенесення тягаря воєнних наслідків з бізнесу та населення на бюджет за допомогою програм підтримки, нової податкової політики, фіксації курсу гривні та заморожування тарифів. Фінансова допомога від міжнародних партнерів, зокрема гранти, також зіграла важливу роль. Підприємства різних галузей економіки змогли пристосуватися до нових умов і продовжували працювати завдяки їх швидкій адаптації та державній підтримці. Незважаючи на це, економічний показник падіння ВВП за підсумками 2022 року оцінено на рівні 29,2 %, що є найгіршим результатом в історії незалежності країни, але кращим, ніж очікували експерти на початку конфлікту. Досліджено, що найбільша питома вага у сукупній оцінці втрат економіки України від російського військового вторгнення у розмірі 53,6 $ млрд, що відповідає 37,3 %, належить житловим будівлям, оціночне значення втрат інфраструктурного забезпечення складає 36,2 $ млрд або 25,2 %, оціночне значення втрат активів підприємств промисловості складає 11,3 $ млрд або 25,2 %. Сильно постраждав АПК та земельні ресурси, їх втрати оцінюють у 8,7 $ млрд. Запропоновано здійснювати повоєнну відбудову національної економіки на засадах інклюзивного розвитку, що забезпечить гармонічний розвиток суспільства, де враховуються як потреби сучасних поколінь, так і потреби майбутніх поколінь, а також включення всіх членів суспільства у даний процес.Документ Розвиток молочної промисловості в контексті формування кластерних об’єднань підприємств(2023) Гришина Наталія Володимирівна; Крамаренко Ірина Сергіївна; Гришина Лариса Олександрівна; Потишняк Олена Миколаївна; Hryshyna N.; Kramarenko I.; Hryshyna L.; Potyshnyak O.У статті досліджено тенденції розвитку молочної промисловості України в сучасних умовах вітчизняної економіки. Встановлено, що важливе значення у зміцненні продовольчої безпеки має функціонування молокопереробних підприємств як складової харчової промисловості країни. Метою статті є дослідження напрямів розвитку молочної промисловості в контексті формування кластерних об’єднань підприємств. Здійснено аналітичне оцінювання молочної галузі, що показало значне зменшення останніми роками виробництва і споживання молочної продукції, що зумовлено складними соціальними, економічними та геополітичними факторами. Визначено необхідність формування кластерних об’єднань як передумови сталого розвитку молочної промисловості вітчизняної економіки, зокрема і на регіональному рівні. Сформульовано пропозиції щодо формування кластерного об’єднання у молочній промисловості Миколаївського регіону як передумови післявоєнного відновлення його економічного потенціалу.Документ Розвиток інвестиційного потенціалу України: особливості та завдання управління(2020) Крамаренко І. С.; Kramarenko I.Метою статті є дослідження особливостей розвитку інвестиційного потенціалу України та визначення пріоритетних завдань управління. Досліджено, що галузева структура інвестиційних вкладень у розвиток економіки підтверджує орієнтацію інвесторів на короткострокову перспективу та ілюструє негативні тенденції стосовно розвитку виробничого потенціалу суб'єктів господарювання, особливо у реальному секторі економіки. Зокрема, за період 2010–2018 років найбільший приріст інвестицій (майже у 5 разів) характерний для галузі сільського, лісового та рибного господарства, державного управління і оборони (322 %) та у галузі охорони здоров'я й надання соціальної допомоги (249 %). Інвестиції у розвиток промисловості зросли за цей період на 158 %, що вище середнього зростання валових капіталовкладень за аналізований період на 10 %, проте не достатньо для відбудови та модернізації виробничого потенціалу, особливо зважаючи на потребу поступового переходу на Європейські стандарти якості. Встановлено, що попри поступове скорочення обсягів іноземних інвестицій, їх роль як джерела формування інвестиційного потенціалу України зростає. Внаслідок значної девальвації національної валюти частка іноземних інвестицій у ВВП України у 2018 році сягнула 40,1 % на противагу 26 % у 2010 році. Визначено, що до основних причин недостатньої ефективності управлінням капітальним інвестуванням в економіку є слабка орієнтація інвестиційних вкладень на стратегічний розвиток підприємств та держави в цілому. Попри кризові явища, інвестиції повинні мати насамперед стратегічне спрямування та вкладатися в проєкти, сфери і види діяльності, що фундаментально сприяють їх мультиплікативному ефекту, і за рахунок дифузії потенційно охоплюють всі сфери господарства країни. На макрорівні такими пріоритетами повинні стати: людський капітал, наукові дослідження та розбудова інфраструктури. Це сфери, що якісно впливають на розвиток продуктивних сил та є провідними чинниками забезпечення інвестиційної привабливості країни, і згідно з проведеним дослідженням, залишаються недофінансованими.