Перегляд за Автор "Demchuk Liudmyla I."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Екологічний підхід до освіти студентів спеціальностей 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища»
    (2023) Демчук Л. І.; Пацева І. Г.; Герасимчук О. Л.; Циганенко-Дзюбенко І. Ю.; Demchuk Liudmyla I.; Patseva Iryna H.; Herasymchuk Olena L.; Tsyhanenko-Dziubenko Illia Yu.
    Екологічна освіта для студентів спеціальностей 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навко¬лишнього середовища» є важливим фундаментальним елементом компетентності фахівців середньої ланки, оскільки сучасне суспільство стикається зі значними екологічними проблемами та викликами. Мета. Головною стратегічною метою є формування екологічної культури як особистісної системи екологічних цінностей. Здатність розуміти та вирішувати екологічні проблеми є корисною для фахівців різних галузей, а екологічні підходи стають все більш важливими у вирішенні бізнесових, соціальних та технологічних про¬блем. Для реалізації поставленої мети були використані наукові методи аналізу та узагальнення. Ключовими аспектами важливості екологічної освіти у вищій школі є усвідомлення екологічних проблем, розвиток еколо¬гічного мислення, навичок прийняття екологічно чутливих рішень, екологічної грамотності та підготовка до вирішення екологічних проблем. Загалом, екологічна освіта забезпечує студентів знаннями, вміннями та навичками, необхідними для розуміння та вирішення екологічних проблем у різних сферах життєдіяльності, що спряиє розвитку стійкого та екологіч¬но безпечного суспільства. Результати. Встановлено важливість та актуальність розвитку системи вищої екологічної освіти, особливо в технічних університетах, як визначального чинника формування гармонійного, екологічно безпечного та еко¬логічно дружнього суспільства і складової освіти для сталого (збалансованого) розвитку. Зазначається, що поширення екологічної освіти в умовах глобальної екологічної кризи є необхідною передумовою її подолання та фундаментальним елементом процесу суспільної трансформації в напрямку формування ноосфери. Наукова новизна. Сучасний світ стикається з багатьма викликами, пов’язаними з навколишнім середовищем і сталим розвитком, зокрема зі зміною клімату, втратою біорізноманіття, забрудненням повітря і води та утво-ренням відходів. Тому знання та розуміння екологічних процесів і принципів залишається важливим для всіх професіоналів. Практична значимість. Загалом, екологічна освіта допомагає формувати свідомих громадян, які розуміють важливість турботи про довкілля та можуть зробити свій внесок у сталий розвиток суспільства.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінка можливостей використання сорбентів при очищенні стічних вод
    (2024) Демчук Л. І.; Нонік Л. Ю.; Войналович І. М.; Скиба Г. В.; Demchuk Liudmyla I.; Nonik Lyudmyla Yu.; Voinalovich Iryna M.; Skiba Halyna V.
    На території України знаходиться велика кількість запасів прісних вод – це річки та озера. Однак практично всі вони забруднені шкідливими речовинами. Найбільш шкідливими речовинами є важкі метали. Основні шляхи забруднення водойм – це стоки промисловості і сільського господарства, а з їх розвитком все ростуть і обсяги забруднення стічних вод. У зв'язку з цим потреба в чистій воді зростає. Мета. Дослідження сорбційних характеристик нових сорбентів на основі природних мінералів і поліелектролітів по відношенню до іонів важких металів і виявлення можливості їх використання для вирішення екологічних проблем. Методика. Рентгенівське випромінювання – поперечні електромагнітні коливання з довжиною хвилі 10-2–10-2Å. У методі використовується монохроматичне рентгенівське випромінювання, зазвичай лінії К ɑ-серії (що виникають під час переходу електронів в атомах з L-оболонки на Кɑ-оболонку) металів від хрому (позначається CrKɑ) до молібдену (MoKɑ), довжини хвиль яких лежать в інтервалі від 2,3 до 0,7 Å. Застосування рентгенівського випромінювання для дослідження кристалічних речовин ґрунтується на тому, що його довжину хвилі можна порівняти з відстанню між впорядковано розташованими атомами в ґратки кристалів, яка для нього є природною дифракційною решіткою. Сутність рентгенівських методів аналізу якраз і полягає у випромінюванні дифракційної картини, що отримується під час відбиття рентгенівських променів атомними площинами в структурі кристалів. В основі рентгенографічного аналізу лежить рівняння Вульфа–Брегга, що пов'язує кут падіння або відбиття на атомну площину рентгенівського променя з його довжиною хвилі ƛ і величиною між площинних відстаней d. Результати. Вивчення сорбційної здатності в статичних умовах проводили з використанням модельних водних розчинів солей металів свинцю, молібдену, вольфраму з концентрацією 1 г/л. Завантаження сорбентів брали з розрахунку 100 мл модельного розчину на 0,5 г композиту. Як об'єкти досліджень було обрано композит складу монтморилоніт з метакрилатом гуанідину (ММТ/МАГ) 50:50. Дослідження проводили за кімнатної температури. Вимірювання масової концентрації металів у пробах води до і після обробки композитами проводили рентгенофлюресцентним аналізом на автоматизованому дифрактометрі ДРОН-6 у центрі колективного користування КБГУ "Рентгенівська діагностика матеріалів". Вилучення іонів W(VI) і Mo(VI) з водного розчину композитами оцінювалося такими параметрами: концентрацією іонів у вихідному розчині та в очищеній водній фазі, мг/л; ступенем вилучення металу, %. Результати досліджень засвідчили, що вивчені полімерно-глинисті композити володіють високими сорбційними характеристиками по відношенню до досліджуваних іонів та становлять суттєвий практичний інтерес для використання в екологічних технологіях, пов'язаних з регенерацією забруднених вододжерел. Наукова новизна. Є дослідження сорбційних характеристик нових сорбентів на основі природних мінералів і поліелектролітів по відношенню до іонів важких металів і виявлення можливості їх використання для вирішення екологічних проблем. Практична значимість. Є оцінка можливостей використання сорбентів полягає в тому, що це може призвести до реальних покращень у якості води, збереженні навколишнього середовища, економії ресурсів та сприянні сталому розвитку.